"Електронний лісорубний квиток забезпечить повну детінізацію заготівлі деревини", — Юрій Болоховець

В Україні активізувалася боротьба з тіньовою рубкою лісів

З 1 червня 2023 року вступив у дію пілотний проєкт електронного реєстру лісорубних квитків на заготівлю деревини. Очікується, що нововведення зробить практично неможливими маніпуляції з лісовими ресурсами, полегшить роботу учасникам ринку деревини та принесе суттєві прибутки країні.

Як працюватиме електронний лісорубний квиток, "Бізнес Телеграф" розпитав тимчасового виконувача обов’язки гендиректора ДП "Ліси України" Юрія Болоховця.

— В чому актуальність електронного лісорубного квитка?

— В рамках цифровізації нашої країни відбувається поступове оцифровування всіх виробничих дозвільних процесів. Це прозорість, зручність в роботі, зменшення корупційних ризиків та інші фактори, які несе діджиталізація в цілому.

— Проєкт розроблявся не один рік. Чому так довго?

— Це складний процес, взаємопов’язаний зі зміною нормативно-правових актів, а це не буває швидко. Але, звісно, свої корективи у строки внесла війна. Наша команда, коли я ще очолював Держлісагентство, працювала над ним майже два роки. Що стосується лісорубного квитка, він є невід’ємною складовою ланцюжка, який забезпечить повну детінізацію заготівлі деревини. Деревина нелегального походження буде просто нікому не потрібна. Самовільні рубки будуть мати лише побутовий характер.

— Які проблеми виникали з паперовими документами на заготівлю деревини?

— Паперовий носій — це лісовий квиток, яких завжди всім не вистачало. Його видавали в лісгоспі, потім їхали в ЦНАП, потім — в обласне управління… Заготівельнику потрібно було зробити масу зайвих рухів. І ми прекрасно розуміємо, що паперовий носій не несе ніякого сліду в електронній системі і з ним можна проводити певні маніпуляції. Всі незручності на сьогодні знято: є електронний кабінет, куди підвантажуються документи, направляються до відповідного чиновника онлайн, він перевіряє їх і в зазначений строк або погоджує, або повертає на опрацювання. Тобто, корупційні ризики мінімізовані.

— Як виглядає вдосконалений ланцюжок контролю за рубками?

— Основа — це лідарна зйомка всіх лісів (знімання віддалених об’єктів активними оптичними системами, що використовують лазерні промені), яку ми плануємо зробити. Вона дасть чітку цифрову характеристику, скільки деревного ресурсу, що він собою являє тощо. Цей пункт в нас в роботі.

Другий пункт — електронний лісорубний квиток, який запроваджується по всій території України для всіх лісокористувачів. Він вже працює, але у нас ще є шість місяців на перехідний період.

Третій пункт — механізація заготівлі. Машина чітко рахує, скільки вона зрубала деревини — сюди втрутитися неможливо. Відповідно, через ці інструменти ми розуміємо, звідки ця деревина походить.

Четвертий пункт — електронна товарно-транспортна накладна. Вона вже є в електронному форматі. До неї ми також додали додатковий елемент контролю — фотофіксацію партії, бо скласти точно так колоди практично неможливо, це може перевірити навіть непрофесіонал. Фотофіксацію було введено місяць тому, це наше напрацювання. ДП "Ліси України" було основним замовником цієї розробки.

П’ятий пункт — електронний облік деревини для всіх лісокористувачів. Ми реалізували цей проєкт, і на сьогодні всі лісокористувачі, а не тільки державні, зобов’язані на законних підставах його використовувати.

Шостий пункт — електронне декларування операцій. Тобто, бізнес має бути зобов’язаний задекларувати деревину, яку він прийняв, і як він нею розпорядився. Цей пункт у нас ще в роботі.

Сьомий, практично реалізований пункт — це електронний сертифікат походження деревини, який видається разом із лісорубним квитком.

— Хтось стримує реформу?

— Держлісагентство є фактичним тримачем бази даних і здійснює перевірчу функцію через міжрегіональні управління лісового та мисливського господарства, яких зараз дев’ять. У нас проблема наступна: державні ліси це 70% території, 30% — це інші категорії (військові, комунальні тощо). На жаль, саме там всі нововведення адаптуються, м’яко кажучи, з ефектом запізнення. І це величезна "дірка" для певних маніпуляцій, зокрема з нелегальною деревиною.

— Яка ситуація із самовільними рубками та де вона найгірша?

— За I квартал 2023 року ми виявили 853 випадки самовільних рубок загальним обсягом 5,5 тис. куб. метрів, що вдвічі більше, аніж за аналогічний період 2022 року. Левова частка цих рубок припадає на південно-східні регіони — Харківська, Запорізька, Миколаївська і Херсонська області. Як правило, це пов’язано з тим, що під час проведення активних бойових дій окупанти нещадно нищили дерева на бліндажі та все інше і ми маємо сьогодні велику проблему.

— Які засоби боротьби з тіньовою рубкою застосовували у передвоєнні роки?

— До вторгнення росіян нам вдалося суттєво знизити цей показник. Ми досягли його шляхом мотивації лісової охорони — суттєво підняли цим працівникам заробітні плати. Також ми забезпечили їх транспортом для охорони лісу. У порівнянні з 2023 роком показник незаконних рубок у передвоєнні роки був майже вдвічі меншим.

— Які ще інструменти ви плануєте задіяти?

— Ця робота триває. Наступним кроком реформи стануть GPS-трекери для всієї лісової охорони. Завдяки їхньому встановленню, ми чітко бачимо, де перебуває наш майстер лісу, який охороняє ділянку, та чи робить він свій обхід. На сьогодні це ще й питання безпеки, бо багато лісів заміновані й перебування в них досить небезпечне.

— З ким співпрацюєте в роботі над подальшими змінами в галузі?

— Ми готуємося до великої роботи. Вона буде різноплановою, і в першу чергу, стосуватиметься зміни нормативно-правової бази. До речі, ми вже провели установчі зустрічі з міжфракційним об’єднанням "Відновлення українських лісів". Ця депутатська група вивчає проблематику галузі й буде займатися зміною нормативно-правової бази.

— Яким чином відбуватиметься відновлення лісонасаджень після перемоги?

— Ми будуємо сучасні лісонасіннєві центри. У нас уже їх п’ять, цього року буде вісім, а взагалі плануємо створити 14. Вони будуть вирощувати якісний посадковий матеріал за найсучаснішими європейськими зразками. З ним ми зможемо швидко відновлювати наші ліси. Також планується будівництво якісних лісових доріг, які зменшать техногенне навантаження на ліси та покращать логістику. Ці дороги мають важливе соціальне значення, з’єднуючи невеликі населені пункти, зокрема, у Поліському регіоні, районах Карпат та інших місцях.

— Яка роль у збереженні лісу засобів відеоспостереження?

— Серед наших ключових завдань — покращення охорони лісу шляхом трирівневого відеоспостереження по всій території України, щоб ми могли швидко виявляти пожежу та оперативно реагувати. Тут ми маємо значний успіх порівняно з 2019-2020 роками. Ми вклали багато коштів у створення систем відеонагляду, транспорт, мобільні установки для оперативного гасіння. Ці заходи дозволили зменшити кількість лісових пожеж в десятки разів, а по площі — в сотні разів. Зараз система відеонагляду покриває близько 70% території країни, але велика кількість камер була виведена з ладу під час війни.

— Який фінансовий результат держкомпанія має цього року?

— Сьогодні ми консолідували кошти, проводимо прозорі закупівлі та конкурентні продажі. Завдяки цьому маємо колосальний фінансовий результат навіть у воєнний період, коли логістика паралізована, внутрішнього споживання нема і дуже погана ситуація на ринку. Так, за I квартал 2023 року ДП "Ліси України" отримало 800 млн грн чистого прибутку. А у довоєнні часи — 2019-2020 рр. — це було лише 150 млн грн за рік.

— Куди будете спрямовувати кошти?

— Ці кошти будуть першочергово направлятися на охорону лісів і сучасне якісне їх відновлення.