Не електрикою єдиною: 500 млн грн на рік може заробляти на акцизних марках фірма, близька до "слуги" Арахамії

Ухвалення однієї постанови Кабміну здатне збагатити зацікавлених осіб на сотні мільйонів гривень

Поки українська виноробна галузь вимагає захисту внутрішнього ринку від імпортного вина, виробники міцнішого алкоголю та цигарок протестують проти запровадження нових акцизних марок та різкого зростання їхньої ціни.

Так, ще у квітні Кабінет міністрів попередив про подорожчання акцизних марок на цигарки та тютюнові вироби, вперше з 2014 року, до 0,35 та 0,16 грн відповідно. Але, як виявилося, справа не лише у зростанні ціни, а й у тому, хто зароблятиме на цьому.

Історія питання

19 червня Кабмін ухвалив постанову №618, згідно з якою з 1 вересня вводиться акцизна марка нового зразка, з голографічною стрічкою. При цьому старі марки мають безкоштовно до 31 січня 2024 року обміняти на нові.

Підприємці через Європейську бізнес-асоціацію висловили подив, адже згідно із законопроектом №8287, що обговорюється в Раді, з 2026 року планується відмовитися від голографічного захисту. При цьому саму постанову КМУ з бізнесом ніяк не обговорював.

У Європейській бізнес-асоціації наголосили, що голографічний захист марки використали раніше, але у 2012 році скасували, а у 2020-му такий самий обмін старих марок на нові провалили. Бізнес залишився з 6,1 млн старих акцизних марок та збитком у 1 млн грн.

Але головне, нелегальний ринок сигарет та алкоголю, на думку бізнесу, від запровадження нових марок ніяк не постраждає, адже реалізація контрафакту відбувається без жодних марок. Наприклад, "ліві" сигарети продають як реалізовані у магазинах безмитної торгівлі Duty Free. Нелегально ж виготовлений алкоголь взагалі продають без жодних акцизних марок, і боротися з ним, на думку бізнесу, слід ліквідацією джерел виробництва та надходження на ринок нелегального спирту.

Але, найімовірніше, аргументи бізнесу просто проігнорують, адже лобістом цього рішення може бути голова фракції партії "Слуга народу" у Верховній Раді Давид Арахамія.

ВІД ЄДАПС до "Інноваційно-індустріальної групи"

Як зазначив Telegram-канал "Монополіст", що спеціалізується на економічних розслідуваннях, голографічний захист на акцизних марках існував у період, коли їх виробляв концерн ЄДАПС (Єдина державна автоматизована паспортна система).

За весь час існування (до 2016 року) ЄДАПС постійно звинувачували у порушеннях та завищенні цін на послуги з виробництва документів високого ступеня захисту, зокрема акцизних марок.

2015-го уряд офіційно звинуватив ЄДАПС у завищенні цін на свої послуги, адже після передачі виробництва бланків для паспортів у ДП "Поліграфічний комбінат "Україна" їхня вартість знизилася з 270 до 120 гривень.

Були претензії до глави ЄДАПС Юрія Сидоренка та у США, тому врешті-решт він утік з України і нині перебуває в Об’єднаних Арабських Еміратах.

І в тому ж 2015 році ЄДАПС "змінила вивіску", ставши ТОВ "Інноваційно-індустріальна група" (ІІГ), і з того часу періодично намагається повернутися на ринок виробництва паспортів.

На даний момент ТОВ "Інноваційно-індустріальна група" належить низці фізосіб та офшорних фірм на Кіпрі. Найбільшими його власниками, за даними аналітичної системи YouControl, є бізнесмен Таріям Матар Мохаммед та Ірина Обиденко (по 24,9% у кожного).

Ще в 2019 році український бізнесмен і політик Михайло Бродський у своєму блозі звернув увагу: незважаючи на відсутність Юрія Сидоренка серед засновників, компанія, як і раніше, підконтрольна йому через партнерів. Більше того, "Інноваційно-індустріальна група" планувала заробити на перевипуску 15 млн. паспортів.

Повернутися на ринок виробництва документів ТОВ ІІГ вдалося 2021-го, за даними видання "Наші гроші", з листопада 2021 по вересень 2022 року фірма з орбіти Юрія Сидоренка "Поллі-сервіс" заробила на держтендерах 1,4 млрд грн.

Пов’язували це з тим фактом, що директором поліграфкомбінату "Україна" стала Тетяна Бондаренко, подруга екс-топ-менеджера ЄДАПСу, а нині співвласника ТОВ ІІГ Ірини Обиденко.

Інший партнер по "Інноваційно-індустріальній групі" Таріям Матар Мохаммед "засвітився" в імпорті електроенергії з Білорусі наприкінці 2021 року через компанію Vector Energy Innovation, яка купувала електрику по 59 дол. за МВт·годину і продавала українським компаніям по 100 доларів.

Як стверджував "Апостроф", лобістом цієї схеми імпорту білоруської електроенергії був голова фракції партії "Слуга народу" у Верховній Раді Давид Арахамія.

Як припускає Telegram-канал "Монополіст", саме Арахамія могла пролобіювати постанову КМУ №8287 і впливу голови фракції партії, яка має монобільшість у Раді, безсумнівно, вистачить для цього.

Але яку суму може заробити екс-ЄДАПС, а нині ІДГ та Юрій Сидоренко?

500 млн. гривень на акцизних марках щорічно?

Важко порахувати, про які суми з виробництва акцизних марок можна говорити, але деякі розрахунки зробити цілком можливо.

Так, згідно з останніми даними, у 2020 році в Україні офіційно виробили 44,5 декалітрів горілки, що відповідає приблизно 445 млн. літрів горілки або 890 млн. пляшок по 0,5 л міцного напою.

Хоча виробництво легальної горілки в Україні постійно падає, все ж таки можна припустити, що в рік галузь виробляє близько 800 млн пляшок, що при ціні акцизної марки в 0,35 грн дає близько 280 млн грн.

Трохи більше ясності із цигарками – за підсумками 2022 року 20% тютюнового ринку України займає контрафакт, що становить 7 млрд цигарок. Таким чином нескладно порахувати, що легальний ринок — це приблизно 28 млрд цигарок або 1,4 млрд пачок тютюнових виробів. З урахуванням ціни акцизної марки на сигарети у 16 копійок за пачку виробникам доведеться віддати приблизно 220 млн. грн.

Втім, платити ці гроші (близько 500 млн грн) виробники алкоголю і цигарок будуть все ж таки ДП "Поліграфічний комбінат "Україна". Але останньому доведеться поділитися з володіючими всіма патентами на голографічний захист ТОВ СП "Голографія". А остання на 100% належить ТОВ "Інноваційно-індустріальна група".

Інакше кажучи, поліграфкомбінат "Україна" заплатить за використання інтелектуальних прав під час виробництва нової акцизної марки, але скільки це буде – знає лише директор комбінату Тетяна Бондаренко. А також, можливо, подруга директора держпідприємства та співвласник ТОВ ІІГ Ірина Обиденко.

Зазначимо, що топ-особи партії "Слуга народу" все частіше потрапляють у сумнівні ситуації, коли вони можуть виявитися причетними до великих видатків бюджетних коштів на не найрозумніші проекти.

Наприклад, голова партії, народний депутат Олена Шуляк може бути причетна до виділення 1,5 млрд грн із київського міськбюджету на будівництво 8-смугового автобану на околиці Києва. У мережі дивуються: навіщо прокладати автостраду, і пов’язують це з можливим будівництвом житлового комплексу на земельній ділянці 113,5 га, в якій може брати участь оточення екс-президента Віктора Януковича.