"Ми відмовимося повністю від паперових акцизів, будуть тільки електронні": Данило Гетманцев про е-марку

Верховна Рада на засіданні у четвер зробила перший крок до запровадження в Україні електронної акцизної марки. Так, після обговорення парламентарі ухвалили за основу відповідний законопроєкт "Про забезпечення електронної простежуваності обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів, рідин що використовуються в електронних сигаретах" №8286. Документ підтримали 242 нардепа при 226 необхідних. А за пов'язаний з ним проєкт рішення (№8287) проголосував 231 обранець.

"Телеграф" розпитав у автора законопроєкту про е-марку — народного депутата, голови податкового комітету ВР Данила Гетманцева — наскільки рішуче налаштовані парламентарі остаточно перевести акцизне адміністрування "в цифру", скільки додатково зможе отримуватиме державний бюджет після запуску електронної системи.

— Як відбувалося обговорення цих двох законопроєктів та чи є вже у парламентарів розуміння важливості цих документів з урахуванням євроінтеграції?

— Нагадаю, дискусія про необхідність введення або не введення електронної акцизної марки в Україні точиться вже з 2014 року. Власне, необхідність є очевидною, але чомусь її запровадження все не відбувається, тому що ми, як завжди, шукаємо якісь свої чисто українські шляхи. А поки ми їх шукаємо, тіньовики крадуть гроші. Тому кожного разу, коли ми підходимо до цього "снаряду", бачимо тих лобістів, які намагаються збити те чи інше рішення про запуск є-марки.

Сьогодні також були спроби це зробити — були альтернативні законопроєкти, які подавалися одночасно з №№8286, 8287 для того, аби не вводити електронну акцизну марку для алкогольної галузі. І, власне, ми змогли прийняти правильне рішення та підтримати відповідний законопроєкт у першому читанні. Дуже вдячний колегам за те, що це відбулось.

— Коли закон №8286 вступить в силу після ухвалення в другому читанні та коли саме повноцінно почне працювати електронна система обігу підакцизних товарів?

— Це питання як раз — для обговорення до другого читання. До речі, я тут погоджуюсь з представниками бізнесу (і алкогольного, і тютюнового), що ті строки, які ми перебачили в законопроєкті (1 січня 2024 року) є занадто малими для того, щоб об'єднати в одну електронну систему дві великі галузі. Тому будемо працювати і точно знайдемо компроміс, безперечно дійдемо якоїсь згоди.

— Що буде зі звичайними акцизними марками після запуску електронної системи адміністрування?

— Думаю, що електронна система буде існувати певний час паралельно з традиційними акцизами, але, врешті, ми відмовимося повністю від паперових акцизів, будуть тільки електронні. Електронна марка — QR-код, який наноситься на пляшку чи на пачку цигарок (до речі, там можуть бути й інші види кодів, не тільки QR-код, і це вже буде на вибір самого виробника чи імпортера). І за цим QR-кодом можна буде відстежити рух марки (а отже і пляшки) від виробника до останньої каси.

— Наскільки за вашою оцінкою частка тіньового ринку підакцизної продукції зменшиться після ухвали законопроєкту №8286 (в процентному та грошовому відношенні)?

— За розрахунками Міністерства цифрової трансформації, 15% ринку перейде з нелегальної в легальну площину. За моїми оцінками, цей показник повинен бути більшим. Якщо говорити про грошовий еквівалент, дивіться, в 2022 році тютюн дав в держбюджет 80 мільярдів гривень, а горілка орієнтовно — більше 10 мільярдів. Якщо ми говоримо принаймні про 15%, то це відповідно виходитиме додатково близько 20 мільярдів гривень.

— Яким чином після прийняття законопроєкту №8286 у другому читанні зміниться робота ФОПів? Наприклад, у тексті документу йдеться, що перевізники також повинні будуть реєструватися в системі…

— Мова йде про рух товарів. Якщо у русі товарів бере участь, наприклад, перевізник і якщо він є ФОПом, відповідно він повинен брати участь в оформленні цих документів. Тобто він повинен буде підписувати ці документи електронним підписом, коли він приймає їх і коли він їх віддає.

Але хочу звернути увагу на те, що ми не вводимо нічого нового. На сьогодні існує система обліку підакцизних товарів (як, до речі, і інших) — є накладні, по яким перевозяться товари, є товаро-транспортні накладні, але вони всі паперові. У зв'язку з цим фактично неможливо їх проконтролювати. А ми ці всі дані поміщаємо в одну електронну систему, все робиться одним кліком. Це набагато простіше. Але, безперечно, завдяки тому, що це набагато простіше, контроль є більш ефективним. Це правда.

Тому, скажімо, якщо після введення цієї системи ФОП захоче проводити якусь "ліву" горілку, я б не радив цим займатися. Якщо він хоче перевозити горілку по-білому, йому буде набагато простіше.

— Наостанок прокоментуйте законодавчу ініціативу щодо скасування ПДВ і мита при ввезенні в Україну дронів, прицілів і тепловізорів. Як швидко парламент зможе розглянути відповідний законопроєкт?

— Є така ініціатива. У проєкті рішення передбачається звільнення від податку на додану вартість та в'їзного мита для БПЛА, оптичних/коліматорних прицілів і тепловізорів. Ми вважаємо, що від ввезення будь-яких таких товарів, навіть якщо вони надходять для комерційного використання, втрати для державного бюджету будуть незначними. А з іншого боку, ми значно допоможемо і армії, і підприємцям, і волонтерам.

До речі, це була пропозиція саме волонтерського руху, з яким ми дуже плідно співпрацюємо. Я думаю, що такі види товарів під час війни ми повинні звільняти від будь-якого податкового навантаження.