Теракт на Каховській ГЕС: чи будемо з херсонськими кавунами та пшеницею

Читать на русском
Автор
6871
Колаж "Телеграфу"

Якщо не відновити греблю — нам загрожує катастрофа на багато років і пустеля на сотні тисяч гектарів

Через теракт на Каховській ГЕС Україна втратила мінімум півмільйона гектарів сільгоспугідь. На їхнє відновлення знадобиться мінімум 500 млн доларів.

Чи загрожує Україні дефіцит зерна, чи дорожчатиме хліб внаслідок трагедії в регіоні та як хлібопекарі відвертатимуть такий сценарій "Бізнес Телеграф" розпитував першого віцепрезидента Всеукраїнської асоціації пекарів України Юрія Дученка.

— Яка зараз ситуація у регіоні, які площі були затоплені?

— Значно постраждало Лівобережжя, яке перебуває під окупацією рашистів. Втрачено культури, які потребують активного штучного зрошування. Це переважно овочеві плантації, а також зернові та олійні. Пшениця та інші культури, які використовують у хлібопекарній галузі, постраждали менше. Ситуація в регіоні погана, але не настільки критична в рамках всієї країни, тому що відсоток забезпечення зерном для випікання хліба звідти був незначний.

— Чи є достовірні дані, які площі було засіяно під урожай цього сезону?

— Ті площі, які планували засіяти цього року на правобережній частині, були засіяні і не дуже постраждали.

— Які сільськогосподарські культури зазнали найбільшої шкоди?

— Баштанні культури постраждали більше за зернові, бо потребують більшого штучного зрошення у цьому регіоні. На Правобережній Херсонщині було затоплено понад 10 тисяч гектарів. Мінагрополітики подає цифри, що втрачено врожай на площі 5 тис. гектарів зернових культур (200 тис. тонн зерна. — Авт.). На тлі прогнозованого цьогорічного врожаю у розмірі 48 млн тонн втрати є, але вони не критичні.

— А яка ситуація на окупованому лівому березі Дніпра?

— Він для нас недоступний. Прогнозувати, скільки там буде зібрано, дуже важко. Але найстрашнішим буде наступний період, оскільки там пів мільйона гектарів були під зрошенням, а це якраз зернові та олійні культури, які відправляли на експорт.

Чи зможуть аграрії провести посівні роботи, можливо, восени та навесні наступного року, при наявній ситуації? Які умови для цього потрібні?

— Потрібно, щоб зійшла вода на підтоплених територіях, і на осінь, я думаю, землі на Правобережжі будуть готові до проведення посівної. Але фермерам потрібно оцінювати свої ризики, оскільки багато території було заміновано і повимивало міни. Важливо, наскільки вчасно буде розміновано територію, оскільки, на мою думку, ці міни прикрило мулом. Це серйозний ризик для землеробів.

— У яку суму попередньо оцінюють обсяг збитків? Чи буде він збільшуватися?

— У нас нема спеціалістів, щоб докладно оцінити ці збитки. Що мова про мільярди – це однозначно.

За якими критеріями розраховують збитки (прямі та непрямі), завдані агрокомплексу внаслідок теракту на ГЕС?

— Є прямі збитки від втраченого врожаю, втраченої техніки, худоби. Також втрачена територія для майбутнього землеробства.

— Чи вплине втрата частини врожаю зернових на Херсонщині на ціни хлібобулочних виробів в Україні до кінця цього чи наступного року? Чи достатні запаси зерна сформовані в Україні?

— У найближчій перспективі ціни на хліб залежатимуть від цін на пальне, а також від вартості електрики. Наприклад, по батону через подорожчання електрики можливе підвищення цін на 30-50 копійок. Якщо газ буде в тому діапазоні, який є на сьогодні, сподіваємося, що за рахунок внутрішніх резервів хлібозаводи стримають ціни на найближчий місяць-два.

— А чого очікувати восени?

— У вересні ми будемо розуміти, який зібрано врожай і яка його якість, яка кількість перехідних залишків. Не виключаю, що доведеться звертатися до міністерства, підписувати меморандум, щоб в Україні залишилось якісне зерно, з якого можна робити хліб. Хлібопекарям потрібні гарантії, що необхідний об’єм зерна II класу залишиться в країні. Зернотрейдери та борошномели за участі профільного міністерства мають вийти на певний меморандум, бо торік було 20 млн тонн перехідних залишків, а цього року прогнозується 4 млн тонн – це дуже велика різниця.

Як будуть змінюватися типи культур, які можна вирощувати на постраждалих площах регіону?

— Це залежить від того, наскільки будуть забруднені грунти. Треба залучати науковців, щоб встановити, які культури оптимально вирощувати на тих площах. Я впевнений, що 90% аборигенних культур, які вирощували в регіоні, нам вдасться відновити. І ми будемо і з кавунами, і з пшеницею, але на це треба час. Для цього необхідно відновити греблю.

— А якщо відновити греблю не вдасться?

— Якщо це не вдасться, це катастрофа на багато років. Ми отримаємо пустелю на сотні тисяч гектарів. Земля в тому регіоні без зрошення перетвориться на пил. Там нічого рости не буде.

— Які зернові або олійні культури можна вирощувати в системі незрошувального землеробства? Як це відображається на врожайності?

— Можна вирощувати, наприклад, пшеницю, але зараз незрозуміло, наскільки просядуть грунтові води. Коріння просто не потягне воду з грунту, і навіть пшениця може не вродити на цих землях. Це залежить від того, наскільки швидко відновлять греблю та наберуть Каховське водосховище. Протягом року, на мою думку, це зробити реально, але ж досі незрозумілі масштаби руйнувань.

— У яку суму може оцінюватися відновлення агропромислового комплексу постраждалого регіону?

— Я чув цифру про 500 млн доларів, але теж не розумію, це прямі збитки чи кошти на проведення попередніх робіт. Головне, чи будуть люди в регіоні, щоб землю обробляти, бо вода може пропасти і в колодязях.

— У довгостроковій перспективі може виявитися, що з кліматичних та інших міркувань доцільніше відновити природну течію Дніпра та перепрофілювати економіку півдня України з орного землеробства на пасовищне тваринництво. Як ви оцінюєте таку перспективу?

— Я цього не виключаю, бо історично в Каховці жили козаки і займалися розведенням худоби. Були величезні пасовища. Але я б відновлював море, тому що це екологічний баланс, мікроклімат регіону та зволоження. В перспективі Крим все ж таки буде наш, а без Каховського моря там води не буде зовсім.

— Може, доцільніше для регіону побудувати сучасні помпові станції, які дозволять аграріям брати воду безпосередньо з Дніпра?

— Потрібно робити техніко-економічне обгрунтування. Якщо водогони не треба тягти далеко, бізнес сам це питання порушить і буде фінансування. Інакше ці землі стануть "сірою" санітарною зоною. Але у нас люди з головою та руками. Закінчиться війна, потрошку розмінують території, тоді й приведуть всі землі до ладу.