Храм-МАФ біля Десятинної церкви в Києві все. Чому УПЦ МП боролася за каплицю саме там?

На місці, біля якого присусідився російський кіоск, колись був перший кам’яний храм Київської Русі

Суд у Києві зобов’язав знести з території між фундаментом Десятинної церкви та музеєм історії України храм УПЦ МП, який від незаконного синього кіоску з клейонки переріс у щось, що має вигляд церкви. А далі міг так само ненав’язливо переповзти на фундамент унікального храму, що був символом Київської Русі та усипальницею князів.

Еволюція кіоску в "монастир"

У середу, 15 лютого, міністр культури Олександр Ткаченко пояснив, що позов про звільнення ділянки подав Національний музей історії України. Храм-МАФ був збудований незаконно, суперечить цільовому використанню території та порушує вимоги пункту "а" частини 1 ст. 91 Земельного кодексу. Рішення суду ще не набуло чинності та УПЦ МП може подати апеляцію.

Кіоск розташований у буферній зоні пам’яток ЮНЕСКО, де заборонене нове будівництво, а також порушує ансамбль історичного археологічного комплексу "Десятинна церква".

Кіоском церкву називають не через зовнішню схожість — саме таке визначення (малої архітектурної форми, тобто, МАФу) будівлі дав один із судів.

Скандал тягнеться з 2005-го року: тоді біля фундаменту Десятинної церкви представники УПЦ МП встановили синій кіоск з хрестом, а за декілька років — дерев'яну капличку, яку назвали "монастирем" та "Десятинним Храмом Пресвятої Богородиці".

У 2012-му та 2018 роках були спроби підпалити приміщення. Вдруге незаконну будівлю намагався підпалити архітектор Олександр Горбань, його арештували на два місяці.

Історичний музей у 2018 році подав позов з вимогою демонтувати споруду. Того ж року комісія Київради підтримала петицію про її демонтаж. Попри це, "Десятинний монастир" функціонує й досі.

В УПЦ МП продовжують стверджувати, що "церква" там зведена законно, а зараз навіть погрожують "Божим судом".

УПЦ МП націлилась на Старокиївську гору невипадково

Історія з кіоском підтверджує фразу що "святе місце не буває пустим". Це перший кам'яний храм у Київській Русі, споруджений у 989-966 роках за рішенням князя Володимира. Назва Десятинна походить від обіцянки князя жертвувати десяту частину доходу на храм. Десятинна церква стояла на витоках архітектури Київської Русі та була її символом.

Як виглядала перша версія храму — не знає ніхто, бо у XIII столітті її зруйнували під час монгольської навали. Відомо, що вона була у Візантійському стилі, тут була усипальниця князів, що підтвердилося під час розкопок за ініціативи митрополита Петра Могили. У руїнах знайшли саркофаг князя Володимира і його дружини Анни.

Вдруге церкву відновили у XIX ст., проте у 1928 р. його знищили за розпорядженням радянської влади. Далі тут проводили розкопки та знайшли мозаїкову підлогу, гробниці, а поруч руїни князівських палаців. Цінні артефакти вивезли до росії.

Дискусії про відновлення

Розмови про те, що далі робити із фундаментом, велися не один рік поспіль. Кілька разів пропонували відбудувати храм заново — це робив майже кожен президент незалежної України.

Першим був Леонід Кучма, але згодом відмовився від ідеї, далі про "відбудову" заговорив Віктор Ющенко, він навіть дав київській владі завдання відтворити церкву, на це планували витратити майже 100 мільйонів гривень. Паралельно з цим велися розкопки.

Однак зупиняло те, що не було жодного свідчення про те, як виглядала церква в оригінальному вигляді. Є декілька версій, але довести точно не може ніхто. Ще одним аргументом "проти" було закриття Андріївської церкви. До того ж почалися суперечки яка саме конфесія правитиме служби у храмі на місці унікальної пам’ятки.

У підсумку виставили на огляд лише вцілілий фундамент. А поставили крапку у цій розмові експерти ЮНЕСКО у 2011 році. Міжнародна моніторингова місія дійшла до висновку, що жодної споруди на цих цінних фундаментах бути не повинно, бо ми не знаємо, як насправді виглядала церква. І реконструкція буде фальсифікацією.

Як повідомляв "Телеграф", 7 січня митрополит Епіфаній провів богослужіння з нагоди Різдва в Києво-Печерській лаврі.

Цю подію вже назвали історичною для українського православ'я, бо вперше в Успенському соборі Києво-Печерської лаври провели службу представники Православної церкви України.