Чи повторяться аварії в метро Києва: відомий дигер розповів, що насправді відбувається у підземці

У Києві ситуація довкола резонансного підтоплення перегону між станціями "Либідська" і "Деміївська" продовжує розвиватися в динаміці. Напередодні метрополітен запустив човниковий рух потягів в напрямку "Теремків" і назад, а поліція вже завітала до КП "Київський метрополітен" і КМДА в рамках розслідування обставин аварії в шахті метро.

Втім залишається відкритим питання, що ж саме спричинило надзвичайну подію на синій гілці, хто винен і у якому взагалі стані перебуває столична підземка як ключова транспортна артерія багатомільйонного міста.

Про це "Телеграф" запитав у відомого києвознавця, дигера і блогера Кирила Степанця.

Воду можна знайти в кожному тунелі метро

— Скільки взагалі може тривати ремонт тунелю на "Либідській"? Міська влада заявляє про пів року, а деякі представники експертного середовища дають песимістичні оцінки щодо можливого довготривалого ремонту, навіть протягом 10 років?

— Можна просто відштовхуватись від досвіду з подібними інцидентами в інших пострадянських метрополітенах. Наприклад, траплялося, що фактично розрізали навпіл центральну гілку метрополітену в середині 1990-х. Це як зараз у нас з "Теремками", частина метрополітену опинилася на 10 років відрізаною від іншої.

— Це в Санкт-Петербурзі, наскільки я розумію?

— Так. Якщо брати нашу ситуацію, то болотиста місцевість насправді — ще половина біди. Проблема навіть не в самих болотах, а в рельєфі. Тобто в деяких місцях ґрунтові води знаходяться на одній висоті, в інших місцях – на іншій. І виникає питання, як між цими перепадами звести тунелі. Робити плюс-мінус нормальний ухил між станціями на різних горизонтах, – це серйозна проблема.

Тому, наприклад, якщо порівняти станції метро "Берестейська" і "Шулявська", то на "Шулявскій" глибина становить 90 з чимось метрів, а на "Берестейській" — 20 метрів. Тому свого часу довелося робити тунель протяжністю три з чимось кілометри фактично для того, щоб урівноважити між ними глибину.

У випадку з річкою Либідь вийшло так, що метробудівці глибоко не занурилися і не врахували всі пливуни. Але їх і нереально врахувати всі, тому що природа цієї штуки є непередбачуваною.

— Які ще є найбільш проблемні точки в київській підземці з точки зору ймовірності повторення подібних підтоплень? Деякі експерти говорили навіть про 15 станцій, які опинилися у зоні ризику.

— Зараз розпускають багато різних панічних думок. Людям, напевно, не вистачає війни, тому вони хочуть зовсім завести інших в депресію. Насправді не все так погано. Звичайно, що разом з тим не варто просто сидіти і не вживати якихось превентивних заходів. Було б добре, якби дійсно була зроблена якась глобальна інспекція кваліфікованими фахівцями з відповідним обладнанням, щоб вони могли просканувати, прозондувати тощо. Але, наскільки я знаю, якихось суперкритичних місць наразі немає.

Наприклад, напевно, протягом 15 років станція метро "Харківська" знаходилась під затопленням, але просто ніхто з містян про це не знав, ніхто ніде не писав і не казав. Потім тишком-нишком все закрили, і згодом все вже було нормально. Але з того, що я бачив на власні очі, то там була дуже стрьомна ситуація. В тій місцевості хотіли збудувати (і будували у свій час) нове депо для зеленої гілки метрополітену. Планували його звести не там, де воно зараз, на Червоному хуторі, а на місці озера Вирлиця. Для цих потреб треба було його трішки осушити. Але Вирлиця дуже глибока, бо вона є кар'єрним озером. Тому фактично від тієї ідеї відмовились, хоча тунель вже побудували.

І ось цей тунель виходив прямо в озеро. Ми колись, скажімо, заради експерименту на свій власний ризик запливли у цей тунель з боку озера Вирлиця на надувному матраці. І я, чесно кажучи, думав, що ми зараз упремося в якусь бетонну стінку або герметичні двері. Проте ми випливли до металевої загати, підпертої з іншої сторони дровеняками.

Тобто від затоплення метро "Харківської" і тунелів навколо неї від озера Вирлиця, в якому, я не знаю скільки мільйонів тонн води, просто тримала така невелика металева перетинка. Це був десь 2008 рік, і тоді не було ні фотоапарату з собою, ані чогось іншого, щоб це зафіксувати. Думаю, тоді навіть, якби я щось написав про це, ніякого розголосу воно не мало б.

Потім, наскільки я знаю, цю конструкцію все-таки заклали бетонними плитами і зробили там все герметично. Хоча, наскільки герметично, я теж достеменно не знаю. Тобто, з того, що я бачив на власні очі, в районі метро "Харківська" і озера Вирлиця, можу сказати: якщо там все не зробили повністю, то цілком можливо буде підтоплення.

— А як щодо ділянки від "Почайни" до "Контрактової площі", де за словами окремих експертів та інженерів, ситуація нібито на межі аварійної (якщо не катастрофічної)?

— Чесно кажучи, такою інформацією не володію. Скажімо так, а які для цього мають бути передумови, щоб там щось змінилося в гіршу сторону? На цій ділянці немає ніяких особливо потужних водних об'єктів. Немає там і ніяких будівництв від "Контрактової" до "Почайни". Тунель скрізь прокладений відкритим способом, і можна простежити на поверхні, у якому він стані. Там просто видно, як він розрізає північну частину Подолу. Насправді навіть у дворах можна побачити, як він проходить.

Зараз, знов-таки, деяким особам дуже подобається розносити всіляку зраду. В когось тут є політичні амбіції, тому що йде постійна підкилимна боротьба за крісло мера. Тому, звичайно, зараз можна, користуючись нагодою, багато чого розповідати.

Все-таки хотілося б, щоб своє слово казали дійсно фахівці, а не так, як у нас, знаєте, люблять поширювати фейки. Наприклад, рік чи два тому брали інтерв'ю у якогось дядька про Київську ГЕС. Причому ця людина була з науковим ступенем, очільник якогось інституту. То він говорив, що Київська ГЕС тримається досі на великій хлібній галушці (сміється).

Тому так само зараз і про метро. Повилазили всі кому не лінь, десь сфотографували якусь пляму з водою і кажуть: "Ось, все, ми усі помремо". Але ж вода і метро з тунелями — це взагалі нерозривна річ. Вода має потрапляти в тунелі, тому функціонує дренаж.

Так чи інакше підземні води потрапляють в тунелі, і вони надалі через спеціальні лотки між рейками стікають до дренажних перекачувальних станцій, а потім потрапляють до системи міської каналізації.

Тому, в принципі, якщо захотіти, то можна знайти воду в кожному тунелі метро. Інша справа, що в деяких місцях її трошки більше. З того, що я бачив, то в районі тунелів між станцією "Кловська" і "Печерська", є перегінна шахта. Зараз вона використовується як вентиляційна, але (враховуючи, що поряд знаходяться ґрунтові води підземної річки Клов і так далі) в цій шахті йде дощ просто серед білого дня. Там в дуже поганому стані всі металоконструкції. Не знаю, яка ситуація у тій зоні зараз, однак раніше це виглядало досить аварійно.

Будівництво метро на Виноградар вже не ведеться

— Повертаючись до "Либідської", оцініть, наскільки фактор будівництва ТРЦ Ocean Mall міг би спровокувати аварійну ситуацію в прогонному тунелі? Адже якщо дивитися схему лінії метро, то якраз шахти метрополітену проходять під цим незбудованим ще ТРЦ.

— Знову ж таки, це мають перевірити фахівці. Водночас при аналізі ми можемо відштовхуватись, враховуючи попередній досвід і причин, чому в 1980-х призупинили будівництво тунелів в тому напрямку (масиву Теремки).

Тому що якраз на місці цього Ocean Mall раніше був "Холодокомбінат № 2", який, до речі, у свій час виробляв дуже відоме морозиво "Хрещатик". Так ось, на цьому холодокомбінаті під час прокладання тунелів почалися істотне просідання одного з цехів.

Тоді вирішили відмовитися від будівництва. Але у подальшому тунелі збудували, холодокомбінат знесли, і ми знаємо, що сталося потім. Тобто, в принципі, цю версію відкидати не можна. Треба перевіряти, наскільки глибоко будівельники забивали палі.

Подібна історія була, здається, у 2006 році на зеленій гілці в напрямку "Бориспільської", де теж будівельники сваями пробили тунель метрополітену. Отже, цілком можливо, щось подібне сталося і на "Либідській", однак це треба перевіряти. Знову ж таки, зазначу, що я не володію всією інформацією.

— А у якому стані тунелі на метро "Сирець" та ділянки в напрямку проєктної станції "Мостицька" з огляду на специфічну місцевість, підземні води та відкриту шахту, у яку цілий рік потрапляють дощі та сніг тощо?

— Нещодавно був у районі будівництва ділянки до "Мостицької" і можу з впевненістю сказати, що будівництво метро на Виноградар вже не ведеться. Будівельні роботи там точно призупинені з відповідними наслідками.