Шевченківська премія цього року стала скандальною. Що відбувається і до чого тут Офіс президента

Шевченківська премія цього року відзначилася скандалом, який змусив скласти повноваження одразу двох керівників комітету. Сьогодні з нього вийшли Юрій Макаров та художниця Влада Ралко.

Розповідаємо, що відбувається:

Затримка нагородження

Щорічно 9 березня, до Дня народження Тараса Шевченка в Україні називали лауреатів премії його імені. Але 2023 став роком виключення: у четвер премію просто не оголосили, навіть не пояснивши чому. Це і викликало незадоволення громадськості.

На наступний день, 10 березня, голова Комітету з Національної премії імені Тараса Шевченка Юрій Макаров пояснив, що премію затримують через пропозицію додати додаткового лауреата "За внесок у перемогу".

За правилами, у змаганні мають право брати участь твори, оприлюднені не пізніше, ніж за пів року до подання заявки. Таким чином, у конкурсі представлені роботи, створені до початку повномасштабної війни.

"Виходить, головна премія країни не повною мірою виконує своє основне призначення: фіксувати тенденції розвитку національної культури, служити орієнтиром мистецькій спільноті щодо актуальних напрямків креативного пошуку", — пояснив Макаров.

Упродовж минулого року було створено величезну кількість публікацій, фільмів, вистав, виставок, концертних програм та інших мистецьких акцій, які залишилися поза фокусом.

Переможці додаткового конкурсу разом з основними переможцями, вже визначеними 15 лютого, мали бути оголошені всі разом 22 травня (день перепоховання Шевченка).

Хто переміг у 5 номінаціях

11 березня 2023 року комітет все ж назвав лауреатів 5 номінацій з 7 традиційних, хто переміг у двох інших номінаціях ("Театральне" та "Візуальні мистецтва"), — незрозуміло.

Цьогоріч переможцями стали:

• Віталій Портников, журналіст — за публіцистичні статті та виступи останніх років;
• Катерина Калитко, поетеса — за книгу поезій "Орден мовчальниць";
• Виконавці гурту "Хорея Козацька" Тарас Компаніченко, Максим Бережнюк, Северин Данилейко, Ярослав Крисько, Сергій Охрімчук — за альбом "Пісні Української революції";
• Михайло Назаренко, літературознавець — за книгу "Крім "Кобзаря". Антологія української літератури. 1792-1883" у двох частинах;
• Ірина Цілик, режисерка — за документальний фільм "Земля блакитна, ніби апельсин".

Хвиля невдоволення

Комітет критикують за погану комунікацію, адже для багатьох неоголошення стало неприємним сюрпризом.

За останні п’ять років Комітет не оголошував переможців лише раз — це було 2022 року, звертає увагу доктор філософських наук Олексій Панич. Натомість минулого року першим з’явився Указ президента 9 березня — і того ж дня медіа повідомили про присудження премії. Та це єдиний приклад, коли Комітет не оголошував складу лауреатів премії до підписання Указу.

Окрім того, у соцмережах побачили невипадковість збігу зустрічі Юрія Макарова з президентом 9 березня та раптове перенесення часу вручення премій, мовляв, тут є якась змова чи намір нагородити когось зі своїх знайомих.

Також увагу до себе привернув літературознавець Михайло Назаренко, виявилось, що він видавав свої книжки у росії.

Сьогодні Юрій Макаров заявив про відставку з посади голови Комітету:

"Чимало шанованих представників мистецької спільноти й небайдужих громадян сприйняли цей крок як політичну спекуляцію, намагання влади призначити "своїх" висуванців або применшити вагу вже визначених лавреатів", – написав Макаров.

Він визнав, що його пропозицію висунути додаткову категорію не підтримала решта членів Шевченківського комітету. Там вважають, що він призведе до девальвації найвищої державної нагороди, підірве довіру до неї.

Станом на сьогодні на сайті Офісу президента досі не було опубліковано Указ про нагородження хоча б 5 лауреатів, яких комісія оголосила раніше. Можливо, їхні імена з'являться до 22 травня.

Як повідомляв "Телеграф", раніше блогерка і колишня ескортниця Ксюша Манекен отримала відзнаку від Головного управління розвідки медаль "За сприяння воєнній розвідці Україні" II ступеня.