Зелений горошок за блатом: як у СРСР діставали продукти до святкового столу (фото)

Характерною рисою дефіциту було те, що навіть якщо є гроші — купувати в магазинах просто нічого.

Однією з рис радянського новорічного столу була його бідність — такої різноманітності продуктів, як у сучасному світі, в СРСР було не знайти. Багато товарів були в дефіциті та діставалися "за блатом". Для більшості громадян можливістю отримати банку червоної ікри чи інший товар до новорічного столу були замовлення на підприємствах – легальна версія "блату".

Через замовлення можна було отримати те, за чим у звичайному магазині відстоювали довгі черги і те, що у продажу не з’являлося, згадують люди, які прожили в СРСР більшу частину життя. Для однієї з головних страв — салату "Олів’є" діставали зелений горошок та майонез. За дефіцитними продуктами, наприклад, м’ясом, іноді доводилося їздити до Москви. Спочатку в замовленнях зустрічалися цукерки, краби, мандарини, шампанське, потім — згущене молоко і тушонка.

Замовлення розподілялися нерівномірно спочатку по начальству, потім ветеранам, а потім простим робітникам. Останні таким чином могли купувати через профспілку лише кілька разів на рік — до Нового року, травневих свят та до 8 березня. Для тих, хто був вищим за категорією, ситуація була іншою.

"Бабуся могла просто так зателефонувати і взяти замовлення, раз на два тижні точно", — згадує Ганна з Москви.

Замовлення можна було отримати через профспілку чи стіл замовлень. Але в останньому давали щось у навантаження. Наприклад, до гречки та ковбаси – цикорій, до чорної ікри – банки з оселедцем, а до індійського чаю – фіолетові колготки.

Раніше "Телеграф" писав, якими іграшками прикрашали ялинки в СРСР, а також які особливості були у "підпільного" Різдва.