Вибори президента Туреччини: який інтерес України і чого треба боятися кремлю

У неділю, 14 травня, у Туреччині відбулися президентські та парламентські вибори. І якщо в битві за парламент "Республіканський альянс" на чолі з Партією справедливості та розвитку чинного президента Реджепа Таїпа Ердогана пішов у серйозний відрив, узявши більш ніж половину місць, то у боротьбі за президентську посаду буде "друга серія". Перший тур президентських виборів не виявив лідера, оскільки ніхто не зміг взяти понад 50%.

Тож 28 травня Ердогану, який набрав 49% голосів з невеликим "хвостиком", і його головному супернику — лідеру опозиційного "Народного альянсу" та Народно-республіканській партії Кемалю Киличдароглу, за якого проголосувало близько 45% виборців, доведеться знову з’ясовувати стосунки.

На Туреччину чекають випробування, а Україні важливо бути акуратнішими

За словами ексдипломата, політичного експерта Вадима Трюхана, вибори в Туреччині показали: прогнози про неперемогу Ердогана у першому турі мали вагомі підстави. Так у результаті й сталося.

"Виборча кампанія, яка стане прелюдією до другого туру голосування, буде брудною, як ніколи раніше в Туреччині", — прогнозує експерт. — Ставки настільки високі, що Ердоган, який править понад 20 років, включить усі можливі та неможливі інструменти, щоб дискредитувати свого суперника. Разом з тим, і опозиція, відчуваючи, що чи не вперше є шанс змінити владу в країні, максимально консолідуватиметься і протидіятиме як зовнішньому впливу (тим самим російським підступам), так і будь-яким проявам адміністративного ресурсу у виконанні чинної влади".

Відповідно, зазначає Вадим Трюхан, два тижні до виборів стануть справжнім випробуванням для Туреччини.

"Очікується багато популізму, неймовірних обіцянок, ймовірні протестні акції у виконанні обох сторін, — попереджає експерт. — Станом на сьогодні прогнозувати, хто саме переможе, неможливо. Але немає сумнівів, що росія максимально намагатиметься допомогти Ердогану залишитися при владі. Адже останнім часом його конкурент — Кемаль Киличдароглу — зробив ряд жорстких заяв на адресу рф".

А це, наголошує, Вадим Трюхан, є провісником того, що турецька зовнішня політика, особливо щодо росії, може бути серйозно переглянута за нової влади.

"Україні, як і раніше, слід бути дуже акуратною в оцінці внутрішньополітичних подій Туреччини (і не тільки), у прогнозуванні переможця. У жодному разі не можна ставати на бік того чи іншого кандидата, – застерігає ексдипломат. – Працювати доведеться все одно з кожним з них, адже зараз Ердоган і Киличдароглу уособлюють дві найпотужніші турецькі політсили".

Чому ослабли позиції Ердогана і що буде, якщо він втратить владу

Політолог-міжнародник, політичний експерт консалтингової організації "Фонд громадянської дипломатії" Георгій Кухалейшвілі вважає, що результати першого туру президентських виборів у Туреччині говорять про зростання невдоволення діяльністю президента Реджепа Ердогана та економічною ситуацією в країні.

"У Туреччині, – пояснює він, – зростають ціни на їжу та товари першої необхідності через високу інфляцію. Також частина турецького суспільства незадоволена реакцією команди Ердогана на наслідки великого землетрусу цього року. Досить багато людей втратили свої будинки, бізнеси".

Плюс, продовжує експерт, свою роль відіграли голоси мешканців великих міст, які традиційно схильні підтримувати кемалістів та виступають за світський шлях розвитку Туреччини.

"Їм , — підкреслює Георгій Кухалейшвілі, — не зрозуміла поміркована ісламістська повістка Ердогана. Вони зацікавлені в зміцненні союзу зі США і Європою, з якими чинний президент перебуває в непростих відносинах через переслідування дисидентів, політичні репресії, співробітництво з росією в сфері оборони (постачання протиракетних комплексів С-400). І таких – близько половини виборців. Тому опоненту Ердогана вдалося набрати солідну кількість голосів".

Чим закінчиться другий тур, судити складно, вважає експерт. Але якщо переможе Киличдароглу, він налагоджуватиме відносини з Заходом – у дусі настроїв великих міст, прогнозує Георгій Кухалейшвілі. Отже, цілком імовірним є прогрес на шляху вступу Швеції до НАТО. Зараз, нагадує експерт, цей процес блокує режим Ердогана, вимагаючи натомість видачу турецьких дисидентів.

"Не виключено, що у разі приходу до влади опозиційного кандидата Туреччина передасть США куплений у росії протиракетний комплекс С-400, що сприятиме створенню досконаліших високоточних ракет для стримування агресивної політики рф", — зазначає політолог-міжнародник.

Зрештою, може вийти на порядок денний питання про поновлення переговорів про вступ Туреччини до ЄС, вважає Георгій Кухалейшвілі.

"Хоча європейське майбутнє Туреччини сумнівне незалежно від того, хто стоятиме біля керма країни, – наголошує експерт. – Різні вигоди від співпраці з ЄС Туреччина і так витягує, будучи учасницею митного союзу з блоком".

На думку політолога-міжнародника, на відносинах з Україною навряд чи позначиться можлива зміна влади в Туреччині.

"Втім, кемалісти будуть проводити жорсткішу лінію щодо Москви в дусі союзників по НАТО – як Британія чи США. І для нас це точно плюс. Не виключено, що турки рішуче підтримуватимуть нас і надаватимуть частину танків, протиракетних комплексів американського і європейського виробництва. Це теж в інтересах України. Однак я б не списував Ердогана з рахунків. Він — міцний горішок, його все ще підтримує переважна частина суспільства, особливо жителі сільських регіонів, — пояснює Георгій Кухалейшвілі. — Ситуація неоднозначна, а з економічними викликами та природними катаклізмами, з якими зіткнулася Туреччина, навряд чи хтось зміг би впоратися ефективніше. Це форс-мажорні обставини, які б’ють по рейтингу будь-якої політичної сили, яка перебуває при владі. Від такого не застрахований ніхто".