Вимирання в самому розпалі: що не так з нашою планетою і хто в цьому винен

Життя на планеті Земля в черговий раз зіткнулося з масовим вимиранням і виною тому є діяльність людства.

Як повідомляє CNN, вчені вказують на те, що багато груп тварин зникають зі швидкістю на 35% вище, ніж має бути за нормальних обставин. Це говорить про те, що ми знаходимося навіть не на початку вимирання, а в його розпалі.

Разом з тим, вони нагадують, що планета переживала масові вимирання щонайменше п’ять разів з різних причин. Наприклад, останнє і найвідоміше вимирання відбулося 66 мільйонів років тому, воно практично знищило динозаврів, залишивши від них лише невелику групу, що розвинулася далі в птахів. Його причиною, як вважається, було падіння астероїда, яке змінило хід розвитку планети буквально за один день.

Водночас наймасовішим вважається перм-тріасове вимирання 252 мільйони років тому, що вбило близько 95% всіх видів на планеті. Його причиною стали так звані "сибірські трапи" — регіони серйозної вулканічної активності, яка там тривала майже півмільйона років на площі в мільйони квадратних кілометрів, а також підняла температуру повітря на планеті на 10-15 градусів.

Що стосується нинішнього вимирання, то, напевно, життя на планеті після нього збережеться і відновиться до колишньої величі, проте далеко не факт, що його зможуть пережити люди.

"Багато тих, хто програв у цих минулих масових вимираннях, були неймовірно успішними групами", — зазначив старший науковий співробітник Інституту екології Національного автономного університету Мексики Херардо Себальос.

Він разом із професором демографічних досліджень Стенфордського університету Полом Еріхом оцінили стан 5400 родів (до яких зазвичай входять кілька видів) хребетних тварин за винятком риб і дійшли висновку, що світ лише за останні 500 років втратив 73 з них. При цьому вони підрахували, що якби на планеті не було людей, то ці 73 роди вимерли в середньому за 18 тисяч років.

До речі, вони також визначили, що більшість цих видів зникли через вплив людини — зміни довкілля, активне землеробство, надмірне полювання, ввезення інвазивних видів тощо.

При цьому вчені зазначають, що зникнення навіть одного виду може мати каскадний ефект і спричинити негативні наслідки для цілої екосистеми. Наприклад, знищення мандрівного голуба в Північній Америці призвело до того, що більше їжі стало доступним для білоногих мишей, які суттєво збільшили свою популяцію. Це призвело до більш широкого поширення інфекційних та кліщових хвороб по всьому континенту.

Натомість знищення диких видів та родів на планеті спостерігається збільшення кількості свійських тварин, на кшталт курей, корів та свиней. Однак через малу біологічну різноманітність вони дуже вразливі до спалахів вірусних інфекцій, які в теорії можуть вразити не тільки всіх особин конкретного виду, але і "підібрати ключ" до імунної системи людини, що неодноразово траплялося в історії.

Себальос наголошує, що зникнення великих груп тварин може призвести до довгострокових наслідків, які зрештою можуть підкосити стабільність нашого власного виду і навіть призвести до його вимирання. Тим паче, що в палеонтології вже є приклади того, як домінуючі види просто зникали за підсумками періоду вимирання.

Як повідомлялося раніше, внаслідок глобального потепління малярійні комарі значно розширили свій ареал проживання. Вчені вважають, що найближчим часом ця хвороба може почати загрожувати ще мільярдам людей на нашій планеті.