Космічний нефарт: аварія "Луни-25" та інші катастрофи росії

Перша Місячна місія в пострадянській росії закінчилася пшиком — автоматична міжпланетна станція "Луна-25" зійшла з розрахованої орбіти і врізалася в поверхню супутника Землі. Не можна сказати, що ця новина здивувала всіх, хто стежить за російською космічною програмою, що останні 20 років нагадує комедію катастроф.

Сайт "Телеграф" зібрав найклінічніші випадки.

Катастрофа на старті

З 2000 року ЗМІ зафіксували два десятки запусків космічних апаратів, які закінчувалися аваріями вже на старті. Рекордним став 2011-й, коли аварійними (або "частково успішними", висловлюючись мовою російських чиновників) було визнано п’ять із 32 пусків за рік. В результаті російська космічна галузь втратила військовий супутник "Гео-ІК-2", супутники "Експрес-АМ4" та "Меридіан", космічну вантажівку "Прогрес М-12М" та апарат "Фобос-Грунт". Всі ці втрати коштували понад 18 млрд руб (близько 600 млн дол. за тодішнім курсом).

2000 року при старті ракети-носія "Космос-ЗМ" американці залишилися без супутника QuickBird-1, через вісім років аварія повториться при спробі відправити в космос супутник "AMC-14". У 2002 році за невдалого старту "Союзу-У" "Роскосмос" загробив європейський супутник Astra 1K вартістю 217 млн євро. А в 2004 році настала черга України, коли сталася аварія при запуску ракети-носія "Циклон-3" з українським супутником "Січ-1М" на борту.

У 2007 постраждав Казахстан, коли через відмову рульових машин другого ступеня впала ракета-носій "Протон-М" з японським супутником зв’язку JCSat-11 на борту. При аварії в ґрунт потрапило високотоксичне паливо, внаслідок екології було завдано збитків понад 8 млн доларів.

Як "Роскосмос" ледь не занапастив американського астронавта

11 жовтня 2018 року об 11:40 за московським часом з майданчика №1 ("Гагаринський старт") космодрому Байконур стартувала ракета-носій "Союз-ФГ" з транспортним пілотованим кораблем "Союз МС-10". Корабель тримав курс на Міжнародну космічну станцію (МКС), на борту знаходилися космонавт "Роскосмосу" Олексій Овчинін та астронавт НАСА Тайлер Ніколас Хейг (причому для американця це був перший політ).

Але на МКС ні Хейг, ні Овчинін так і не потрапили: на 123 секунді польоту сталося аварійне відключення двигунів другого ступеня. На щастя, ніхто не постраждав: спрацювала аварійна система, тож капсула з екіпажем благополучно приземлилася за 25 км від старту.

Цікаво, що вже після аварії "Роскосмос" продовжував коментувати в Twitter подробиці польоту, якого не було, і навіть відзвітував про від’єднання третього ступеня від другого на 287-й секунді польоту. Потім ці пости, зрозуміло, видалили.

Це була перша аварія пілотованого "Союзу" за 40 років, яка могла призвести до людських жертв. У квітні 1975 року "Союзу-18-1" з екіпажем у складі Василя Лазарєва та Олега Макарова точно також довелося повернутися на Землю через несправність другого ступеня.

Звичайно ж, це була далеко не перша аварія ракети-носія цього типу – до інциденту з Овчиніним та Хейгом "Союзи" падали вісім разів. Причому, як мінімум, один раз зі смертельними наслідками. Сталося це 15 жовтня 2002 року під час запуску з космодрому Плесецька ракети-носія "Союз-У", яка мала доставити на орбіту дослідницький апарат "Фотон-М". На 21-й секунді через попадання стороннього предмета в трубопровід двигуна аварійно відключилися двигуни першого ступеня і ракета впала всього за 300 метрів від стартового майданчика. В результаті — один загиблий та вісім поранених.

Небезпечна МКС

У листопаді цього року виповниться чверть століття з того моменту, як на навколоземній орбіті розпочала роботу МКС – унікальний науковий проект 14 країн вартістю 150 млрд доларів. Наступного року закінчується обумовлений термін роботи МКС, тому не дивно, що один інцидент на борту слідує за іншим.

Читачів ЗМІ чимало потішив "серіал" із несправним туалетом на борту МКС, який розпочався у 2019 році. На станції передбачені дві вбиральні, по одній на американську та російську секції – і кожна з них по черзі ламалася. Через це російським космонавтам доводилося кілька місяців користуватися туалетом на американській території, і навпаки. Зараз туалети працюють, але космічні туристи, які побували на МКС у травні 2023 року, скаржилися журналістам на "жахливий сморід".

Причому це вже не перший такий інцидент – коли у травні-червні 2008 року перестав працювати єдиний на станції туалет, космонавтів на повному серйозі збиралися евакуювати на Землю. Після цього на МКС, власне, і збудували другу вбиральню.

Найбільше проблем, як і очікувалося, на російській стороні. Наприклад, корабель "Союз МС-22", пристикований до станції, перебуває в аварійному стані – його корпус проіржавів зовні, в радіаторі системи охолодження дірки через попадання метеорита у грудні 2022 року, через що температура всередині піднялася до +50 градусів за Цельсієм.

Напередодні Нового року станцію атакувало російське космічне сміття, тож американським астронавтам Френку Рубіо та Джошу Кассада довелося скасувати запланований вихід у відкритий космос. Тільки цього року двічі було зафіксовано розгерметизацію. Але, незважаючи на глобальний космічний нефарт, росіяни планують використовувати МКС як мінімум до 2028 року.

Раніше "Телеграф" спробував розібратися, чому в Україні досі співають пісні Вітора Цоя, який загинув 33 роки тому.