Придністров’я: що відбувається в молдавській "ДНР" і які уроки має винести Україна

Читать на русском
Автор
1688
Придністров’я часто називають "Республіка Шериф"
Придністров’я часто називають "Республіка Шериф"

Історія Придністров’я до болю нагадує те, що зараз відбувається в ОРДЛО. Які уроки може отримати Україна з історії молдавської "ДНР" — в матеріалі "Телеграфа"

Донбас, як і Крим — нерозв’язна проблема на карті України. Ось уже восьмий рік політики та світові лідери говорять про різні сценарії майбутнього цих двох регіонів. Хтось свято вірить у швидкий розпад Росії й повернення "заблудлих" регіонів, а хтось навпаки — тихо змирився і сподівається на те, що "русскій мір" хоча б не просунеться далі вглиб України.

Один зі сценаріїв, який передрікають конфлікту на Сході України — регіон перетвориться в друге Придністров’я. Варто відзначити, що Придністров’я — приклад класичного замороженого конфлікту, який був створений після розпаду Радянського Союзу.

"Телеграф" вирішив дізнатися, а як, власне, йдуть справи в невизнаній республіці ПМР і чи є спільні риси з тим, що відбувається на Донбасі.

Що таке Придністров’я?

Якщо їхати з Одеси до Кишинева, то найкоротший маршрут по Google Maps становить менш як 3 години шляху. Але є одне "але" — дорога проходить через територію невизнаної Придністровської Молдавської Республіки (ПМР). Де-юре регіон входить до складу Молдови, і світова спільнота визнає територіальну цілісність цієї країни. Де-факто ж Придністров’я контролюється Росією. Там стоїть російський "миротворчий контингент", також придністровські пенсіонери отримують доплати з Росії, а багато хто з тих, хто живе на території так званої ПМР, мають паспорти РФ.

Придністров’я на мапі
Придністров’я на мапі

Придністровський конфлікт, як і інші гарячі точки на просторах колишнього Союзу загострився з наближенням розпаду СРСР. Послаблення ролі Москви на місцях призвело до посилення позицій прорумунських молдавських націоналістів. Лівий берег Дністра (Придністров’я) розцінив такий рух Кишинева як старт об’єднання Молдови з Румунією. Індустріальні міста лівобережної Молдови населяли переважно російськомовні жителі. У серпні 1989 року в Тирасполі була створена Об’єднана рада трудових колективів, яка висунула вимогу введення в Молдові двох державних мов, а потім виступила з ініціативою проведення Референдуму про створення Придністровської Молдавської Радянської Соціалістичної Республіки (ПМРСР).

Влітку 1991 року відцентрові сили в Союзі розправили плечі. У радянських республіках шукали можливості для проголошення незалежності. У червні парламент Молдавської РСР визнав незаконним створення МРСР, а Північну Буковину і Бессарабію — окупованими Радянським Союзом територіями Румунії. У Тирасполі ж заявили, що саме створення МРСР було незаконним, тому й приєднання лівобережжя Дністра (яке раніше входило до складу України) також є нелегітимним. Придністров’я заявило про незалежність.

Потім Молдова ввела блокаду Придністров’я, а між сторонами почалися збройні зіткнення. На території, підконтрольній Тирасполю, розміщувалася 14-та армія РФ, яка технікою й озброєнням, а іноді й прямою участю в боях, підтримувала Придністров’я. У Придністровському конфлікті на стороні Тирасполя брав участь відомий Україні Ігор Стрєлков-Гіркін (один з лідерів проросійських бойовиків на Донбасі в перші роки війни, — авт.).

21 червня 1992 року в Москві Росія та Молдова підписали угоду про припинення вогню. Там же знаходився представник так званого Придністров’я. За час бойових дій загинули близько тисячі людей з обох сторін.

Російські війська на кордоні з Україною

В угоді 1992 говорилося про розміщення на території Придністров’я 1700 російських миротворців. Протягом десятиліть через територію України в Придністров’я йшли ешелони з військовою технікою РФ і боєприпасами.

Станом на 2021 рік точної інформації немає. У відкритих джерелах говориться про 400-500 російських миротворців. Українські спецслужби та військові при оцінці ризиків враховують фактор Придністров’я.

"Ми розуміємо, що Росія грає м’язами на кордоні з Україною, — говорить високопоставлене джерело "Телеграфа" в Головному Управлінні Розвідки Міноборони. — Є Донбас, є Крим, Придністров’я. З недавніх пір посилився фактор Білорусі".

Придністров’я 2021 — республіка "Шериф"

Цього року особливу увагу до Придністров’я привернув футбольний клуб "Шериф", який вперше в історії вийшов у груповий етап Ліги Чемпіонів. Тренує тираспольську команду український тренер Юрій Вернидуб. 15 вересня "Шериф" не залишив шансів донецькому "Шахтарю", обігравши його з рахунком 2:0.

Придністров’я часто називають "Республіка Шериф", підкреслюючи роль однойменного холдингу в житті лівобережної Молдови. Не тільки футбольний клуб, але також заправки, супермаркети, банки та інші галузі економіки входять в холдинг "Шериф" і контролюються Віктором Гушаном. Він — людина непублічна, але, очевидно, тісно пов’язана з Росією.

Український блогер Дмитро Поворознюк зовсім недавно їздив в Тирасполь і робив інтерв’ю з Юрієм Вернидубом. У випуску на YouTube-каналі "Трендец" Поворознюк акуратно торкнувся теми життя в недореспубліці, підкресливши при цьому великий обсяг інвестицій в футбольну інфраструктуру.

Дмитро допустив, що "Шериф" і його футбольні успіхи є важливою вітриною для політичного життя Придністров’я та подання "республіки" перед обличчям світової громадськості.

Мета — втекти

Російський блогер Ілля Варламов кілька місяців тому опублікував ролик про Придністров’я, де докладно розглянув життя в непідконтрольному Кишиневу регіоні. Ключовим посилом відео було те, що Росія витрачає мільйони на пенсійні надбавки жителям Придністров’я, а місцева молодь масово виїжджає з квазіреспубліки.

За останні три десятиліття населення скоротилося з майже 700 до приблизно 400 тисяч осіб. Випускники шкіл насамперед планують виїхати на навчання — хто в Молдову, хто в Росію, а хто і в Євросоюз. Причому паспорти у місцевих різні — російські, молдавські, болгарські та навіть українські.

Варламов зазначає, що жителі Придністров’я, які ніколи не були в РФ (і навряд чи колись туди потраплять) отримують громадянство Росії та голосують на виборах. Очевидно, це голоси за Путіна. Сам образ господаря Кремля і російських миротворців там дуже пропагують як "рятувальника", "годувальника" та тому подібне.

Залежність Молдови від Придністров’я

Середня зарплата в Придністров’ї — 200 доларів, пенсія — 100. Але, як це робить Кремль в підконтрольних собі анклавах на кшталт Абхазії та Південної Осетії, в ПМР дуже дешева комуналка. Варламов навіть розповідає, чому. За його словами, Росія поставляє газ на територію Придністров’я, а кошти, необхідні для оплати, вписує в рахунок боргу Кишиневу. І хоч влада Молдови відмовляються погашати борги, вказуючи, що ніхто про подібні постачання не просив, борг зростає. За останніми даними, він перевищив мільярд доларів.

Але і це не найцікавіше. У Придністров’ї працює ГРЕС, яка перетворює російський газ в електрику і... продає Молдові. При цьому кошти, які отримує Тирасполь, в Москву не йдуть, а просто "випаровуються". При такій схемі Росія коштом самих молдаван містить свій анклав під назвою ПМР.

Уроки для України

Кейс Придністров’я розглянуто, звичайно, по верхах. 30-річна історія конфлікту має чимало підводного каміння, але є і багато повчальних моментів. Президент Молдови Майя Санду заявляла про необхідність виведення російського миротворчого контингенту з території Придністров’я. Кремль начебто і сам не проти, але поспішати нікуди. По телевізору в будь-який момент можна запустити нові страшилки та налякати місцевих жителів черговою війною.

Урок номер 1: Якщо Росія ввела війська — вона їх вже не виведе

Не секрет, що один зі сценаріїв майбутнього для Донбасу — введення російських миротворців. Грунт вже закладено — в ОРДЛО щосили роздають паспорти РФ, а далі, під приводом захисту своїх громадян, на непідконтрольну Києву територію введуть регулярні війська.

Україна ж наполягає на виведенні російських військ, передачі під контроль захопленої ділянки кордону і на подальшому проведення виборів. Розглядається також можливість введення міжнародного миротворчого контингенту, який не повинен складатися з росіян, білорусів та представників країн, тісно пов’язаних з Кремлем. Очевидно, Москва на цей сценарій не піде.

Але тема миротворців розкриває й інші загрози.

Урок номер 2: Паспортизація — бомба уповільненої дії

Роздача паспортів на непідконтрольних Києву територіях Криму та Донбасу дозволяє ментально і формально прив’язати їх до РФ і остаточно відірвати від України. Аналогічна історія з валютою. Як відомо, і Крим, і Донбас є в рублевій зони. І новоспечені російські громадяни в один момент можуть стати наживкою для чергової військової провокації Кремля з подальшим відкритим введенням військ на територію України. Провокації й створення фейків Москва практикує ще з часів війни з фінами.

Урок номер 3: Там де Росія — завжди злидні й розруха

Абхазія, Нагорний Карабах, Південна Осетія, Придністров’я, Донбас — всі ці території створювалися як буфер і чинник, що дистабілізує. Попросту — щоб розхитувати сусідні країни й мати важелі впливу на країни з-поміж колишнього СРСР. За великим рахунком, інвестує Росія тільки в Крим, і то для створення там потужного військового плацдарму. Самі ж кримчани все частіше розчаровуються від наслідків збройної анексії півострова.

Ні майбутнього, ні сучасного сьогодення в зазначених проросійських анклавах просто немає.