Повільний демонтаж радянських спадків у Києві: куди переїдуть Пушкін, Щорс та Ватутін

"Телеграф" дізнавався, чому у столиці України не прибирають пам'ятники радянської доби

Вулиці Києва до цього часу "прикрашають" пам'ятники радянським та російським діячам. Попри те, що повномасштабна війна росії проти України триває вже майже 10 місяців, кияни змушені споглядати в місті пам’ятники Щорсу, Ватутіну та Пушкіну. "Телеграф" дізнавався, чому радянських ідолів не прибирає місцева влада.

Скільки радянщини потрібно прибрати

Нагадаємо, що ще в травні цього року Київрадою було ухвалено рішення про демонтаж пам’ятників, пов’язаних з радянським минулим. Тоді взялися до формування списку того, що потрібно прибрати з публічного простору столиці. Але процес явно затягнувся. В жовтні активісти навіть провели незвичну акцію: пам’ятники Пушкіну та Щорсу розмалювали закликами від них самих — вони просили прибрати їх з вулиць міста.

Все, що змогла столична влада, – це прибрати пам’ятник радянським робітникам під Аркою дружби народів (тепер це Арка свободи українського народу). Це сталося ще у квітні 2022 року. Як жартували кияни – російському робітнику під час демонтажу випадково відірвали голову. Кажуть, що цей демонтаж робітників провели показово та на емоціях, як тільки ЗСУ відігнали окупантів від столиці.

Лише в грудні цього року робоча група з вивчення питань усунення пам’ятних об’єктів, пов’язаних з історією та культурою росії та СРСР, ухвалила рішення про демонтаж пам’ятної дошки Ванді Василевській (письменниці, яка за радянських часів виступала проти запровадження української мови в школах Західної України) та погруддя російського поета Олександра Пушкіна, яке стояло біля будівлі Національного транспортного університету з 1899 року. До речі, це погруддя в жовтні демонтували активісти — теж, напевно, на емоціях від бездіяльності влади.

"Зараз є список із 60 об’єктів у столиці, які вирішила демонтувати Київрада. І ще 300 об’єктів на демонтаж, які надійшли від киян. Ці пропозиції розглядають експерти міжвідомчої комісії при Київраді. Вони вирішують, доцільно чи не доцільно переміщувати якісь пам’ятники в Києві, і дають вказівки представникам виконавчої влади. На останньому засіданні комісії ухвалили рішення про демонтаж погруддя Пушкіна, яке вже демонтували активісти. Там залишається постамент, а повалене погруддя поета зберігається в університеті", — розповідає "Телеграфу" Ксенія Семенова, депутат Київради.

Вона додає, що погруддя поета переїде на зберігання до Національного музею "Київська картинна галерея". Або у філіал галереї – Шоколадний будиночок на Шовковичній. До слова, у дворі галереї на вулиці Терещенківській вже багато років стоїть бронзовий пам’ятник російському царю Олександру II, тож Пушкін може скласти непогану компанію самодержцю.

А ось пам’ятна дошка Ванді Василевській не має художньої цінності та після демонтажу буде тимчасово зберігатись на базі Департаменту благоустрою КМДА.

"По решті пам’ятників рішення має бути за два тижні. Тобто спочатку ухвалять рішення по списку пам’ятників з 60 об’єктів на демонтаж від Київради. А після Нового року займуться широким списком пропозицій на демонтаж, які надійшли від киян", — додає депутат Київради.

Хто затягує процес?

Ксенія Семенова пояснює, чому затягується процес демонтажу пам’ятників Пушкіну та Щорсу — це пам’ятники культури національного значення. Мінкультури має зняти з них охоронний статус, після чого буде розроблений проєкт їхнього перенесення в інше місце.

"Ці пам’ятники мають статус пам’ятки культури національного значення (окрім пам’ятника Ватутіну — це пам’ятка місцевого значення). Аби їх демонтувати, потрібно розробити проєкт по перенесенню. Це вже можна було зробити давно. Але мені здається, що Департамент охорони культурної спадщини КМДА максимально затягує виконання цих проєктів або просто не хоче демонтувати ці пам’ятники. Певно, мають якісь ніжні до них почуття. Ми вже їм пропонували декілька варіантів розв'язання цього питання, але все їм не підходить, все складно… Говорити, що це якісь кошторисні проєкти, теж маячня. Для цього потрібен підйомний автокран, робітники та вантажівка для перевезення. Це не шалені кошти", — ділиться з нами Ксенія Семенова.

Куди можуть переїхати

Депутат додає, що вже визначені локації, куди можна буде перевозити демонтовані пам’ятники.

"У нас є дві локації, які готові прийняти ці пам’ятники й правильно їх експонувати. Перша – це Національний музей історії України у Другій світовій війні, який зараз себе позиціює як музей історії боротьби України за незалежність. Співробітники музею дуже активно працюють, роблять цікаві та сучасні експозиції, які присвячені війні, що триває. Вони готові взяти до себе демонтоване в Києві та інтегрувати його у свої експозиції – показати, як працювала монументальна пропаганда на прикладі пам’ятників Щорсу та Ватутіну. Друга локація, куди можна перевезти пам’ятник Пушкіну та і, власне, погруддя російських діячів зі станції метро "Університет", — Національний музей "Київська картинна галерея", — розповідає нам Ксенія Семенова.

На Ватутіна чекає перепоховання

Щодо пам’ятника Ватутіну виникають складнощі, оскільки це ще й могила радянського генерала, яка розміщена в Маріїнському парку, поруч з будівлею Верховної Ради України.

"По Ватутіну у нас було засідання експертної ради при Мінкультури. Було запропоновано два варіанти. Перший – одразу робити перепоховання Ватутіна, наприклад, на військовому цвинтарі. Або другий — ми розділяємо документально та юридично: що могила, то могила, а пам’ятник – це окремий об’єкт і не є частиною цього поховання. Мені здається, що потрібно робити перепоховання. Навіщо нам могила Ватутіна перед будівлею Верховної Ради? А пам’ятник передати в музей", — розповідає Ксенія Семенова.

Завдання – зняти охоронний статус

Депутат прогнозує, що згадані три пам’ятники можна прибрати досить швидко з публічного простору Києва, якщо з них зняти охоронний статус.

"Якщо Мінкультури не буде затягувати зі зняттям охоронних статусів, то демонтаж пам’ятників Щорсу, Пушкіну та Ватутіну можливий не раніше весни наступного року", — додає депутат Ксенія Семенова.