Завжди на часі. Як соцмережі живуть своїм життям і сперечаються через фемінітиви

Тема фемінітивів знову почала турбувати громадськість

У соцмережах знову спалахнули запеклі суперечки щодо доречності фемінітивів на кшталт "дизайнерка" і "підприємиця" відповідно до нового правопису. Тема виявилася настільки провокаційною, що обговорення не вщухали навіть під час приголомшливих трагічних подій, які сталися за останній тиждень.

Розповідаємо, з чого все почалося і яких обертів набирає:

Як виникла суперечка

Все почалося із допису у Facebook психологині Катерини Зінасс, яка назвала "сексизмом" те, що її професію називають саме "психологиня", а не "психолог", як це було раніше у попередній версії правопису.

На її думку, сучасні мовні норми сприяють дискримінації:

"Лікар-ка, Професор-ка, Науковиц-я, Журналіст-ка" — тут акцент падає на стать, а не на професію. Шановні філологи, для чого це нововведення?! Сучасні мовні норми тільки сприяють дискримінації жінок", — написала Зінасс.

Вона вважає, що коли людині потрібна допомога – вона шукає лікаря, щоб зробити покупку їй потрібен продавець. Натомість вона пропонує говорити "пані психолог", "пані лікар", "пані директор".

"Лікарка" це не "врачиха"

Серед найяскравіших коментарів з критикою ідеї Зюсс був допис письменниці Оксани Забужко, яка дала зрозуміти, що втомилася від теми фемінітивів, але все ж таки висловила свою точку зору на прохання журналіста:

"Ну ок, "най буде", — все ліпше, ніж про вбитих дніпрянських дітей думати. Тим більше, що це теж, певним чином, усе та сама війна", — підкреслила письменниця.

Забужко пише, що фемінітиви мають зневажливий відтінок у російській мові та припустила, що Зюсс не вивчила українську:

"Все дуже просто: людина, котра таке написала (і ті, котрі відчувають так само), тим всього лиш засвідчила, що вона, як казав про себе Сталін, "чєлавек рюскай культури", — навіть якщо на позір технічно досконало опанувала українську, вона її не відчуває. В даному випадку — не відчуває, що фемінітиви в українській не просто граматично правильні, а й оцінково нейтральні", — пише вона.

За словами письменниці, "лікарка" — це жіночий рід іменника, а "врачиха" — пейоратив (образливе), "редакторка" — жін. рід від "редактор", а "редакторша" — знецінення. Врешті вона порадила усвідомити, що Зюсс тягне в українську мову чужорідні культурні маркери.

Шеф-редакторка "Громадського радіо" Тетяна Трощинська в іронічній манері порадила тим, кому не подобається слово "членкиня" писати "пані член".

"Виявила, що у паралельній реальності знову срач про фемінітиви. Мамо рідна, я ж думала, що їх всіх вже попустило. Але ні. Більше того, виявляється, є чоловіки (лідери суспільної думки, прости господи), яких досі смішить слово "членкиня"… Переймаються вони, значить, як правильно: "членкиця" чи "членкиха". Не мучтесь, кажіть просто: "пані член". І пані психолог буде щаслива: це звучатиме дуже природно, на її думку", — пише Трощинська.

Також у соцмережах почали створювати різні меми та фотожаби. Наприклад, "Феміністична ложа" стверджує, що вживати фемінітиви — це робити видимою діяльність жінок та створила ілюстрацію-пояснення:

"Гендер у деталях" написав, що фемінітиви:

• притаманні українській мові;
• про права жінок, а не про сексизм;
• в дискусіях виявляють людей, які живуть з мізогінією (подеколи внутрішньою).

Фемінітиви ігнорують самі творці правопису

На серйознішу проблему звернула увагу редакторка Ольга Васильєва. Вона звернула увагу на те, що Інститут української мови НАН України ігнорує фемінітиви, хоча до його складу входять науковці, які свого часу уклали той самий правопис 2019 року.

"Чому наші вчені затверджують новий правопис, який відроджує багато питомих українських рис, однією з яких і є фемінітиви, а на практиці обстоюють російські традиції в українській мові?", — питає Васильєва та додає скріншот мовної витівки українських світил науки:

"Ідеться не тільки про гендерну лінгвістику та "геть від москви!", а й про морфологію та синтаксис: якщо ми поглянемо на інші словʼянські мови, то дізнаємося, що фемінітиви — їхня невідʼємна риса, як і української. Якщо в університеті Польщі, Чехії або Словаччини ви звернетеся до викладачки "пані професоре", а не "пані професорко", то не лише порушите норми цих мов (неузгодженість у роді), а й образите професорку", — підсумувала вона.

Хто підтримав тезу про недоречність фемінітивів

Репост допису Зінасс зробив відомий військовий Євген Карась, лідер організації C14 (зараз — "Основа майбутнього"), після чого допис став дуже популярним.

Окрім, того, у коментарях під дописом Зінасс користувачі висловлювали слова підтримки:

"Повністю згідна з вами. Нові назви професій з закінченнями, які вказують на стать фахівця-карикатурні та образливі. Професія або спеціалізація не повинні мати статевого закінчення, це недоречно та принижує людину – жінка, що з неї взяти. Чому філологи на це повелися – не зрозуміло", — пише один із коментаторів.

Нагадаємо, норми щодо фемінітивів у позначеннях професій були офіційно впроваджені у новій редакції українського правопису, яку 22 травня 2019 року схвалив Кабінет міністрів Новий правопис почав діяти 3 червня 2019 року. З того часу його декілька разів намагалися оскаржити, але без успіху.

Як повідомляв "Телеграф", раніше у соцмережах розгорівся скандал навколо жесту-вітання до дня Незалежності від креативного агентства Banda Agency.