Очікування від зустрічі Зеленського з Байденом: на кого залишається розраховувати Україні?

Напередодні візиту президента України Володимира Зеленського у Вашингтон, який пройде 31 серпня, аналітики і експерти підбивають підсумок того, з чим обидва лідери йдуть на зустріч і яких результатів можна від неї очікувати.

Кеннет Рапоза, автор, який пише про світові тенденції в бізнесі, драми великого бізнесу і інвестування в ринки, що розвиваються, також сам є приватним інвестором, який цікавиться криптовалютою, у своїй статті на сайті "Forbes" міркує про майбутній візит Зеленського в Білий Дім. "Телеграф" пропонує вам ознайомитися з її перекладом.

Президент із серіалу

Ви, мабуть, чули про Володимира Зеленського, телеведучого, який став президентом країни. Комік сам по собі являє цікаву історію: 43-річний чоловік грав головну роль в популярному політичному сатиричному серіалі "Слуга народу", в якому розповідалося про вчителя середньої школи, чиї антикорупційні політичні погляди спонукають людей переконати його брати участь у виборах. Потім він обирається президентом. Саме так і сталося із Зеленським у реальному житті.

Кожен, хто спостерігав за Україною, думав — це знаковий момент. Телесеріал про звичайну людину, яка ненавидить корупцію в своїй країні, потім стає лідером справжньої країни, де реальні люди відчувають те ж саме. Таке українське життя після розпаду Радянського Союзу. Кожен обраний президент обіцяв, але розчаровував. На жаль, Зеленський не виняток.

Коли росіяни в 2014 році захопили частину східного промислового регіону країни, Донбасу і чорноморського приморського Кримського півострова, Україна звернулася за допомогою до Заходу.

Київ отримав кредити Міжнародного валютного фонду і деяке протитанкове озброєння від адміністрації Трампа для боротьби з підтримуваними Москвою сепаратистами на Донбасі, але в цілому історія з Україною була більше схожа на обіцянки і балаган в холі п’ятизіркового готелю з боку дипломатів і політичних лідерів, які говорили про запрошення Україна в європейську сім’ю.

Поточний стан справ

31 серпня Зеленський буде у Вашингтоні. Зустріч була призначена на наймертвий тиждень в політичному календарі столиці.

Зеленський зустрінеться з президентом США, який одного разу намагався зв’язатися з корумпованими чиновниками України. Все це складається в складну павутину. Зеленський, швидше за все, використає свою чарівність, щоб домогтися від Вашингтона постійної фінансової підтримки і, можливо, зможе мило поговорити з Байденом, але в загальному Україна вже відчуває себе покинутою. Зеленський незадоволений невиконаними обіцянками Заходу.

Кращим прикладом цього є скасування адміністрацією Байдена санкцій проти «Північного потоку-2», який довгий час вважався спробою «Газпрому» піти від України в питанні поставок газу в Європу. "Північний потік-2" знаходиться поруч з існуючим трубопроводом, назвіть його "Північний потік-I", якщо хочете. Це майже напевно скорочує частку України в транзиті російського газу і позбавляє її річного доходу в 2 млрд доларів, що становить близько 1,33% ВВП.

Україні необхідно довести своїм іноземним інвесторам і місцевим виробникам, що вони можуть в кінцевому підсумку просто замінити "Газпром" і стати реальною альтернативою. Але на даний момент в Україну надходить мало серйозних корпоративних інвестицій.

Насправді присутність США помітна тільки через багатосторонні організації, а саме через МВФ. Або через дипломатичні установи, через Держдепартамент.

Інвестиції

За останні роки обсяг накопичених прямих іноземних інвестицій в Україну знизився, оскільки російські інвестори вивели більшу частину активів, які вони там раніше тримали. Однак, згідно зі звітом ЮНКТАД щодо світових інвестиції за 2020 рік, приплив прямих іноземних інвестицій в 2019 році склав 3,1 мільярда доларів в порівнянні з 13 мільярдами доларів в сусідній Польщі. Обсяг інвестицій склав 2% від ВВП в порівнянні з 7,55% в Польщі, виходячи з власних даних CEIC, компанії з аналізу глобальних економічних даних.

Обсяг накопичених прямих іноземних інвестицій в Україну в 2019 році склав близько 49 млрд доларів, але в порівнянні з 53 мільярдами доларів в 2010 році він був нижче. Інвестиції в основному були зроблені в виробництво, оптову та роздрібну торгівлю, гірничодобувну промисловість, фінансові послуги і нерухомість, і велика частина цих інвестицій надійшла з офшорних операцій України/Росії на Кіпрі, потім від компаній в Нідерландах, Швейцарії, Німеччини і Великобританії.

Зараз поїздка українського лідера до Вашингтона, що загубилася між заголовками про пандемію і останні події в Афганістані, навряд чи викличе такий інтерес, як в добрі старі часи, коли Україна викликала жалість і до неї ставилися як до бідної жертви злого дядька в Білому Домі.

Втома від України: Просто дайте Меркель і Путіну їх трубопровід, прямо зараз

Був час, в останні роки Обами і Трампа, коли Україна була зіркою Європи. Це була велика волелюбна країна, яку ображала Росія. Київ, столиця країни, вибрав свою сторону, і це була сторона не Москви.

"Північний потік-2" все змінив. Навіть якби Зеленський сказав: "Так, Трамп знущався з нас" — нова адміністрація не збиралася винагороджувати це, тому що, відверто кажучи, комерційні інтереси, пов’язані з "Північним потоком-2", були дуже великі. У це були залучені і Німеччина, і Франція, і Великобританія. Не кажучи вже про Росію, яку США хотіли б переконати покинути Сирію і дистанціюватися від Китаю, але це вже інша історія.

Зірка України впала. Її люта опозиція домовленості про запуск "Північного потоку-2" була відкинута. Найближче до цього підійшли санкції епохи Трампа, які отримали рішучу відсіч з боку канцлера Німеччини Ангели Меркель.

Аліна Полякова, президент і генеральний директор Центру аналізу європейської політики, в своїй статті в минулому місяці в "Politico", заявила про скасування санкцій щодо трубопроводів, що «якби Трамп зробив це, всі просто зʼїхали б з глузду». Точніше про це не скажеш.

Якщо ви президент України і хочете розвиватися і піти від Росії, то з одного боку у вас наполегливі росіяни, а з іншого — наполегливі американці. Але потім ці суворі американці сказали: просто віддайте Меркель і Путіну їх трубопровід. А інтереси Києва у Вашингтоні — і навпаки, Вашингтона в Києві — були відсунуті на задній план. Ці дві країни вже йдуть окремо одна від одної. Україні не дадуть на прощання велику корзину подарунків, незважаючи на те, що США необхідно відновити довіру після недавнього відходу з Афганістану.

Корупція

Причина дистанціювання між Києвом і Вашингтоном, що має серйозні наслідки для іноземних інвестицій, може бути прихована в жорстких дисках деяких ноутбуків.

Хоча нам сказали, що це була «російська дезінформація», фіаско з ноутбуком Хантера Байдена в кінці виборчого циклу 2020 року показало, наскільки добре сім’я Байдена було пов’язане з вищими керівниками в Києві.

У 2019 "New York Times" опублікувала статтю, в якій розкрила роль тодішнього віце-президента Байдена в триваючій сазі про корупцію в Україні, незважаючи на те, що вона представляла її просто як змову адміністрації Трампа. У статті стверджувалося, що поїздка віце-президента до Києва в грудні 2015 року справді була присвячена попередженню тодішнього президента Петра Порошенка про те, що США втримають близько 1 мільярда доларів у вигляді позик, якщо керівництво України не звільнить тодішнього генерального прокурора країни Віктора Шокіна. Повідомляється, що Шокін розслідував корупцію в українській енергетичній компанії "Burisma", а Хантер Байден входив до Ради компанії.

Звіт сенатського комітету з розвідки з цього питання також містив інформацію про численні зустрічі між колишнім віце-президентом, Хантером і представниками української влади. Виявляється, в період розквіту відносин України-США, Адміністрація Обами перебувала під впливом приватних інтересів в Україні, які відсували на задній план національні інтереси США і не дозволяли надати Києву необхідну допомогу. І Хантер Байден, як ми всі тепер знаємо, був принаймні в середині цього процесу як людина без досвіду роботи в нафтогазовій сфері, яка входила до ради директорів газової компанії.

Навіть "Російський яструб", а нині заступник держсекретаря Вікторія Нуланд побоювалася, що зв’язки з "Burisma" можуть збити Вашингтон з пантелику в Києві. Також про це турбувалися Амос Хохштейн з Державного департаменту, і його колега Джордж Кент. Все це спирається на заключний звіт Сенату.

У цьому звіті Сенат заявляє, що Хантер Байден також мав фінансові справи з Оленою Батуріною, сумно відомою корумпованою дружиною покійного мера Москви Юрія Лужкова, який сам був людиною з давньою корупційної історією. Це було так погано, що тодішній президент Дмитро Медведєв звільнив його за те, що він псував репутацію Кремля.

"Мене дивує, що цей цінний офіційний документ Сенату зараз майже не згадується", — сказав з цього питання український політик, що побажав не розголошувати його ім’я. "Все це ускладнило боротьбу з корупцією в Києві".

Із звіту Сенату щодо вищесказаного випливає:

"В ході цього розслідування виявили, що адміністрація Обами знала, що посада Хантера Байдена в раді директорів "Burisma" була проблематичною і дійсно заважала ефективному здійсненню політики щодо України".

Політична преса США відкинула цей звіт як партизанську атаку проти Байдена, але ніколи не випускала з виду аналогічні напади проти екс-президента Трампа.

Адміністрація Обами/Байдена терпіла дії Росії щодо захоплення Криму в розпал розколу між Україною і Росією під час протесту на Евромайдані, який привів до повалення президента Віктора Януковича. Санкції проти Росії не застосовувалися до початку війни на Донбасі.

Але, крім підтримки МВФ, мало що було зроблено для підтримки тих в Україні, хто хотів зробити все можливе, щоб дійсно побудувати пострадянську державу. Політика Трампа стала набагато жорсткіше.

Той же український політичний лідер сказав мені, що «Трамп не закрив очі на корупцію в Україні і надав нам стратегічну підтримку, включаючи зброю. Це було неможливо за часів Обами, і це неможливо зараз. Іншими словами, відкрита критика української корупції з боку Трампа замінюється закритим поглядом Джо Байдена на корупцію і підривом позицій США в регіоні».

З огляду на все, що зараз на порядку денному президента Байдена, Зеленський, швидше за все, повернеться додому тільки із запевненнями у дружбі та підтримці проти російської агресії.

Україна відчайдушно потребує більше іноземних корпорацій з їх інвестиціями. Особливо в енергетиці. Але якщо це місце залишиться таким же корумпованим і неблагополучним, як в старому шоу Зеленського «Слуга народу», то американські компанії втратять інтерес до України. США в кращому випадку прохолодно буде ставитися до України.

Менше п’яти років тому Україна представлялася як пригноблена чарівна обраниця на Чорному морі. Тепер же вона, здається, зберігає ганебні сімейні таємниці президента США.

На межі банкрутства?

Останній кредитний рейтинг США для України — це рейтинг B від 6 серпня, присвоєний рейтинговим агентством "Fitch".

За даними Національного банку України, виплати за держборгом в іноземній валюті з терміном погашення в 2021 і 2022 роках перевищать 17 млрд доларів, що становить 11,2% ВВП. Це в доларах і євро. Валюта зміцнюється за останній місяць, тому це в деякій мірі допоможе.

Проте, влітку і восени поточного року країна повинна виплатити іноземним інвесторам 10 млрд доларів. Кожен третій долар з бюджету йде банкам і МВФ.

Поряд з цими виплатами Києву потрібно більше кредитів для фінансування власного уряду. У квітні вони випустили єврооблігації на 1,25 млрд доларів. Минулого місяця вони випустили їх ще на 500 млн доларів.

Борг країни становить понад 65% ВВП, що для ринку, що розвивається вже є тривожним сигналом. Для такого прикордонного ринку, як Україна, зі слабкими ринками капіталу і низькою ліквідністю, це ще гірше. Україна ризикує перетворитися в найбільшого боржника з усіх країн колишнього Радянського Союзу, яка буде відома тільки своєю кухнею і спортивними досягненнями.

Енергетичним компаніям в Україні довелося нелегко в 2019 році, що показало їх особливу вразливість. Але навряд чи вони стануть проблемними активами. Звичайно, росіяни і китайці стежать за ними на випадок, якщо вони впадуть, а Україні знадобляться швидкі гроші.

Найменше Зеленський хоче, щоб його реальний епізод з «Слуги народу» зіткнувся з періодом повстання типу Євромайдану. Ніхто не хоче цього для України.

Там зараз тендітна політична ситуація. Відчуття того, що Білий дім кинув його, ставить Зеленського в глухий кут, а Москва може сказати: "Ось, з такими друзями ..."

Хороші новини: економіка, за прогнозами, буде розвиватися. Можливо, це єдина рятівна милість Зеленського, якщо український уряд зможе довести, що їхня країна не є грошовою ямою і не чекає катастрофи кланового капіталізму. Така задача народу України ... а він (Зеленський — ред.) — слуга народу, що б не трапилося після його візиту до Вашингтона.