Українська розвідка запустила "крота" у ГРУ Росії: деталі спецоперації

Відома своїми журналістськими розслідуваннями група Bellingcat та видання "The Insider" опублікували історію спецоперації України з перехоплення літака з бойовиками приватної військової компанії (ПВК) Вагнера.

Згідно з розслідуванням, українським розвідникам, які працювали під виглядом охоронної компанії при "Роснєфті", вдалося вивезти з Росії десятки найбільш значущих бойовиків ПВК Вагнера, причетних до військових злочинів в Україні.

За задумом, спецоперація мала завершитися примусовим приземленням літака з кількома десятками бойовиків на території України, "проте в останній момент, коли "вагнерівці" вже прямували до мінського аеропорту, операцію було "перенесено" після зустрічі розвідників з політичним керівництвом, що закінчилося арештом найманців силами білоруського КДБ".

Увечері в середу, 17 листопада, журналісти опублікували розслідування, в якому розповідають про вербування бойовиків ПВК Вагнера, а також їх добровільні визнання та прямі докази участі у військових злочинах, а також деталі спецоперації та чому вона зірвалася.

Так, у рамках спецоперації українські розвідники розробили план створення "липової" російської ПВК (на основі реальної ПВК "МАР", яка була створена в Санкт-Петербурзі в 2012 році, яка на той час вже припинила діяльність), в яку для певної "роботи" і набирали найманців-росіян, які брали участь у бойових діях на Донбасі.

Проте не лише українські розвідники зробили свій внесок у розробку та реалізацію спецоперації. Так, журналісти зазначають, що "важливим учасником проекту був колишній офіцер середньої ланки ГРУ, заарештований та завербований українською розвідкою в "ДНР" кількома роками раніше".

Ця людина повернулася до Росії і вийшла на пенсію, але через деякий час "на прохання українських розвідників знову стала шукати роботу в Міноборони та успішно знайшла ".

"Він став важливим членом команди, який міг надавати інформацію, попереджав про ризики і потенційно був корисним для підтвердження легітимності операції з вербування, якщо в цьому виникне потреба", — йдеться у розслідуванні.

Ім’я "крота" з ГРУ, як і його позивний чи будь-який інший ідентифікатор у розслідуванні не називається.

Роль же "головного рекрутера" підставної ПВК і "куратора проекту від спецслужб" зіграв спецназівець із реальним бойовим досвідом, який добре знається на деталях війни на Донбасі та в жаргоні, який використовується російськими найманцями.

Цей оперативник представлявся як "Сергій Петрович" та особисто спілкувався з потенційними "співробітниками".

Однак перша спроба вербування не увінчалася особливим успіхом.

"Так, щоб розкрутити сайт по набору в ПВК, на російських сайтах, де вже раніше вербували бойовиків, був розміщений ряд розпливчасто сформульованих оголошень про вакансії. Оголошення були навіть на Avito.ru. Розміщувалися вакансії в компанії, яка пропонує "послуги у сфері охорони державних та приватних компаній по всьому світу" із зарплатою 225 тисяч рублів (близько 81 тис. грн — ред.)", — йдеться в розслідуванні.

Однак, як визнають колишні співробітники ГУР Міноборони України, які самі брали участь в операції, їм надійшло занадто багато заявок від невідповідних кандидатів (які не воювали на Донбасі, а значить і не цікаві українській розвідці), і, як наслідок, багато запитів було проігноровано.

Як результат, після опрацювання величезної кількості нерелевантних заяв оперативній групі довелося змінити стратегію, після чого "справа пішла".

Як повідомлялося, 33 найманці були затримані в Білорусі в санаторії поблизу Мінська 29 липня 2020 року. Білоруські спецслужби затримали їх напередодні виборів у країні.

Трохи більше двох тижнів Україна просила видати 28 затриманих, але вже 14 серпня з’явилася інформація про їх передачу РФ — більшість були громадянами Росії. Тоді й стало відомо, що Україна хотіла затримати "вагнерівців". Згідно з планом, їх мали "взяти" при перельоті до Стамбула. Через деякий час з’явилася інформація про можливий "злив" даних від президента Володимира Зеленського, але СБУ не розслідувала цю заяву.

"Вагнерывців" білоруським спецслужбам вдалося взяти через перенесення вильоту з Мінська до Стамбула. У санкції на це підозрювали найвище керівництво України. Раніше у Bellingcat заявляли, що це було "політичне рішення на рівні президентської інституції".

Частина із затриманих могла б стати свідками у справі про збитий на Донбасі Боїнг МН17, як раніше писав "Телеграф", рішення можуть винести вже у 2022 році.