"На кону – українська держава", – чи зможе Зеленський посадити Путіна за стіл переговорів

Президент України Володимир Зеленський зустрівся з радником канцлера Німеччини з питань зовнішньої політики Єнсом Плетнером і дипломатичним радником президента Франції Еммануелем Бонном, який прибув до Києва. Сторони обговорювали врегулювання конфлікту на Донбасі та можливість зустрічі глав держав Нормандського формату.

Примітною стала заява Зеленського про те, що "настав час предметно домовлятися про припинення конфлікту". Він також наголосив на готовності до необхідних рішень у ході нового саміту країн "нормандської четвірки".

Експерти прокоментували "Телеграфу" перспективи такої зустрічі.

Надії на переговори – ілюзорні

Колишній заступник міністра з питань тимчасово окупованих територій, голова Луганської військово-цивільної адміністрації (2015-2016 роки), керівник та засновник волонтерської групи "Народний тил" Георгій Тука зазначає:

"Як і переважна більшість заяв політиків, основна частина цієї "нормандської" заяви Зеленського – просто вода. Нагадаю, що радники голів Німеччини та Франції перед прибуттям до Києва побували в Москві. І з боку РФ – абсолютний скепсис за підсумками їхньої зустрічі із заступником керівника Адміністрації президента Російської Федерації Дмитром Козаком. Наголошується, що жодних зрушень, проривів не сталося. Козак дав зрозуміти, що все – безперспективно. А якщо така оцінка звучить з боку Росії, не бачу причин для оптимізму з боку України".

Георгій Тука закликає тверезо оцінювати ситуацію. За його словами, поки не буде вирішено конфлікт, пов’язаний з позицією РФ-НАТО, РФ-США, після того, як Путін виставив свій ультиматум, який він таким не вважає, очікувати зустрічей у рамках Нормандського формату не варто.

"Для Кремля на першому місці зараз – не питання Нормандського формату, не розв'язання проблем конфлікту на сході України, а відносини між РФ і США, РФ і НАТО. І Кремль зараз займатиметься виключно цим, – упевнений Георгій Тука. – Саме тому надії на зустріч у рамках Нормандського формату найближчим часом – ілюзорні".

Три приводи для саміту

Політичний експерт дипломат Вадим Трюхан припускає, що на початку 2022 року склалися сприятливі умови для проведення наступного саміту в рамках Нормандського формату.

"По-перше, у Франції наближаються президентські вибори. Отже, Емманюелю Макрону необхідно продемонструвати хоч якісь успіхи на міжнародній арені, – пояснює він. – По-друге, новий канцлер ФРН Олаф Шольц уже розпочав роботу та зацікавлений у самоствердженні через зовнішньополітичні успіхи, адже залишатися протягом тривалого часу в ролі блідої тіні Меркель – це політичне самогубство для нього. По-третє, Росія демонструє безпрецедентну дипломатичну активність. Не зумівши досягти швидких і бажаних собі результатів у переговорах з Вашингтоном, вона може використовувати Норманді, як додатковий інструмент тиску на Захід – і одночасно як елемент демонстрації своїх "добрих" намірів. Ну а те, що до переговорів готова Україна та особисто президент Зеленський, ні в кого раніше не викликало сумнівів. Тим більше, що Зеленський якраз перетнув екватор своєї президентської каденції – і йому конче необхідно продемонструвати виборцям хоч якийсь прогрес у питанні виконання своїх передвиборчих обіцянок, зокрема щодо встановлення миру на Донбасі".

Прогнозувати результати можливих переговорів глав країн Нормандського формату поки що складно, вважає Вадим Трюхан. І наголошує, що на цей час немає фактів, які б могли свідчити про готовність Росії йти на компроміси.

"Водночас, – продовжує дипломат, – Україні відступати нікуди. Адже на кону – українська держава. Розраховувати на якісь стратегічні домовленості не варто. Але, за прикладом Паризького саміту (відбувся у грудні 2019), можна вийти на якусь спільну декларацію загального плану з обмеженим переліком конкретних спільних дій. Звільнення військовополонених та політичних заручників, чергове перемир’я, а також відкриття нових та розблокування старих КПВВ на лінії зіткнення – цілком досяжний результат, який справді відповідав би інтересам усіх залучених сторін. Не виключена й можливість досягнення прогресу у питанні поступового відновлення торговельно-економічних, гуманітарних та інших контактів із тимчасово окупованими територіями".

Нагадаємо, що цього тижня відбудеться низка переговорів між Росією та Радою НАТО (12 січня у Брюсселі), а також консультації 14 січня у Відні росіян та Постійної ради Організації з безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ). Суть – обговорення висунутих Росією вимог до США та НАТО щодо "гарантій безпеки". Йдеться про не просування Альянсу на Схід, не вступ до НАТО України, Грузії, Молдови тощо. Своєю чергою Захід вимагає деескалації на українсько-російському кордоні, врегулювання конфлікту на Донбасі.

Раніше "Телеграф" розповів про те, чим завершилася зустріч делегацій США та РФ у Женеві 10 січня.