Байден хоче підвищити свій рейтинг за рахунок України, — генерал про дзвінок президента США Зеленському

Читать на русском
Автор
799
Джо Байден та Володимир Зеленський
Джо Байден та Володимир Зеленський

На думку експертів, Захід залишає Путіну можливості зберегти обличчя у разі деескалації ситуації по Україні.

Президент України Володимир Зеленський провів у четвер, 27 січня, телефонну розмову зі своїм колегою зі США Джо Байденом. Це була друга за неповний місяць розмова Зеленського та Байдена. Попередня відбулася 3 січня. Тоді, як і цього разу, президенти торкнулися теми підтримки України з боку США у конфлікті з Росією.

Експерти проаналізували для "Телеграфа" щільність переговорного процесу, що могло залишитися поза офіційними релізами, а також – як слід діяти Україні, щоб її не схилили до невигідного нам трактування Мінських угод.

Американці промацують ґрунт у ракурсі виконання Мінських угод

Директор Центру міжнародних досліджень, доцент кафедри міжнародних відносин Одеського національного університету ім. Мечникова Володимир Дубовик вважає, що Вашингтону та Києву важливо було наголосити: ми спільно плануємо дії щодо протистояння російській агресії, у нас є якась спільна позиція.

"Плюс – цього тижня доставили відповіді США та НАТО до Москви щодо її ультиматумів щодо "гарантій безпеки". Потрібно було про це теж поговорити, – зазначає експерт. – Хоча, за словами нашого міністра закордонних справ Кулеби, Вашингтон поділився з нами наперед цим документом, важливо було все ж таки особисто, у спілкуванні перших осіб держав, проговорити певні речі, які там містяться".

В основному це був дзвінок підтримки, координації, спрямований на формування згуртованої, єдиної позиції в ситуації, коли РФ, умовно кажучи, "хитає" весь світ, вважає Володимир Дубовик.

На його думку, зазначені у пресрелізах моменти – підтримка з боку США суверенітету України та реформ на тлі російської агресії, обговорення кроків щодо збільшення фінансової підтримки нашій країні, вітання відновлення переговорів у "нормандському" форматі – справді були обговорені Байденом та Зеленським. Але дещо могли не виносити у публічну площину.

"Можливо, американці продовжують промацувати ґрунт, де Київ може піти на якісь невеликі поступки Москві. Це необхідно, щоб дати можливість Путіну, якщо він захоче деескалації, вийти з ситуації, зберігши обличчя. Адже якщо за всіма позиціями Росії щодо "гарантій безпеки" він отримає відмову, це може підштовхнути до агресії… А якщо якісь речі зможе показати собі, росіянам, у стилі "ми чогось досягли" — це знизить градус напруги. Тому, гадаю, були особливо щільні розмови щодо Мінських угод, щодо відродження зустрічей у "нормандському" форматі. Американці, схоже, вирішили там прямо не брати участь. І хоч обидва формати (і "мінський", і "нормандський") не ідеальні, нічого не дали за ці роки для вирішення конфлікту, інших поки що немає, – зазначає Володимир Дубовик. – Тому Україні важливо показати, що ми готові й надалі брати участь у переговорах, налаштовані на мир, на розв'язання кризи (зокрема – ескалації біля наших кордонів) дипломатичним шляхом. І Байден промацує, на які компроміси заради руху до миру готовий піти офіційний Київ".

За словами експерта, ескалація, влаштована РФ, підштовхує до руху вперед хоча б за Мінськими угодами.

"Але тут є "червоні лінії" для України, – попереджає Володимир Дубовик. – Ті самі прямі переговори з ОРДЛО, якісь політичні моменти до розв'язання питань з безпекою. Якщо Зеленський піде на якісь поступки, це викличе обурення частини суспільства. Можливо, розрахунок Кремля саме на це. Адже нестабільність усередині України, якісь протести, хаос, дестабілізація – Москві лише на руку. І один із приводів для військової акції".

Це бажання продемонструвати лідерство США

Кандидат політичних наук, аналітик Олеся Яхно впевнена, що черговий контакт Байдена та Зеленського слід розглядати у контексті тих переговорів, які ми спостерігали практично весь січень, включаючи цей тиждень.

"Це і нова зустріч Блінкена та Лаврова після серії візитів держсекретаря США до Києва та Москви, і зустріч радників голів "нормандської четвірки" в Парижі, і багато інших очних та заочних переговорів. Мета дзвінка з Білого дому – підтвердити підтримку України, показати, що США послідовно і чітко дотримуються своєї позиції щодо ризику нової військової атаки з боку РФ проти нашої країни, до речі, вже почалася дискусія (на мою думку – правильна) щодо того, що є в XXI столітті такою атакою, адже це не тільки відкрите військове вторгнення. Адже це не тільки відкрите військове вторгнення, а й різні гібридні можливості, які активно використовує Росія. Включаючи кібератаки, дезінформацію, інші провокаційні дії", – наголошує Олеся Яхно.

Вона вважає, що метою дзвінка Байдена було продемонструвати решті держав, у тому числі Європі, що саме США є лідером у процесі вироблення методів протидії РФ. А також – обговорити деякі деталі минулих переговорів.

"Але більше це, все ж таки, було важливо в ракурсі публічної підтримки. Демонстраційної. Щоб це бачили не лише Росія, а і Європа, – упевнена Олеся Яхно. – Не секрет, що є певні суперечності між США та окремими країнами ЄС щодо питання "Північного потоку-2", санкцій проти РФ і так далі. І саме США задають певний тон, бувши, по суті, хедлайнером, першою скрипкою у процесі вироблення єдиної, колективної позиції США, ЄС та НАТО щодо можливих дій РФ".

Спільними зусиллями можна досягти результатів, вигідних Україні та колективному Заходу

Генерал армії України, ексглава Зовнішньої розвідки України Микола Маломуж упевнений, що дзвінок Байдена багато в чому пов’язаний із поверненням до Мінських угод, "нормандського формату", спроб пошуку реальних шляхів урегулювання ситуації на Донбасі, деескалації на українсько-російському кордоні.

"Українська тема не лише у плані недопущення військових дій з боку РФ, а й у ракурсі вирішення конфлікту на Донбасі, звучить все голосніше. Причому не лише з вуст європейських лідерів "нормандського формату", а й від представників США та Британії. І ось – нові переговори, нові пошуки виходу з глухого кута… Раніше адміністрація Путіна неодноразово заявляла, що ми ще повинні виконати, щоб ці зустрічі принесли результат, щоб зустрілися глави держав, у цьому, до речі, зацікавлені й новий канцлер Німеччини Шольц і президент Франції. Макрон, у якого навесні — вибори. Кожен хоче продемонструвати успіхи на зовнішній арені з метою підвищення власних рейтингів. Хоче цього і Байден. Невипадково він став таким уважним до української тематики. Невипадково Шольц у лютому летить у США. Схоже, йде активне формування загального порядку денного, загального бачення – як зупинити те, що майже вісім років відбувається на сході нашої країни", – вважає Микола Маломуж.

Він упевнений, що Україні важливо формувати свої позиції, зокрема в ОБСЄ, місія якої моніторить ситуацію на Донбасі.

"Ми не повинні займати позицію спостерігача чи прохача. Слід пропонувати реальні механізми вирішення ситуації. А для цього важливе глибоке розуміння світових форматів політики. Глибинних інтересів США, ЄС, РФ і так далі. Запропонувати якусь загальну політичну стратегію в рамках різних переговорних клубів та форматів політики. При цьому розвивати двосторонні формати, заручаючись підтримкою потужних гравців, які мають вплив на Росію. Це буде нелегко, – попереджає Микола Маломуж. – Росія й надалі тиснутиме, намагаючись просунути свої умови та врегулювання ситуації на Донбасі, і переділу сфер впливу. Але спільними зусиллями можна досягти результатів, вигідних не їй, а Україні та колективному Заходу".

Зазначимо, що 26 січня США дали письмові відповіді на так звані "гарантії безпеки" Росії – низку документів, у яких Кремль вимагав згорнути підтримку України з боку НАТО та США, а також роззброїти країни Балтії та Польщі.

10 січня представники США після переговорів з російськими дипломатами в Женеві заявили, що не вирішуватимуть майбутнє України без її участі.

Переговори відбуваються на тлі активного нарощування чисельності російських військ біля українського кордону.