Що росія "має зробити" з Україною: 7 головних тез скандальної статті та реакція українців

У Росії на офіційному пропагандистському ресурсі "РІА Новини" вийшла стаття Тимофія Сергійцева "Що росія має зробити з Україною", в якій, по суті, розписано план геноциду українців з масою вигаданих визначень — "денацифікація", "дебандерізація", "деукраїнізація" "деєвропеїзація". Текст викликав широке обговорення у мережі, й на нього навіть відреагував президент України Володимир Зеленський.

Що ж мріє створити з Україною країна-терорист росія, яка розв’язала повномасштабну війну, і як у нашій країні коментують скандальну статтю – у матеріалі "Телеграфу".

Перевірені новини про війну і не тільки шукайте у нашому Telegram

Що росія планує зробити з Україною: 7 тез про геноцид українців

1. "Денацифікація"

На чолі "завдань" росіян озвучується горезвісна "денацифікація". У тексті звичні для інформпростору росії наративи: Україна називається "бандерівською", ворогом, "інструментом Заходу зі знищення рф". "Нацисти", за визначенням автора, це не лише ЗСУ й національні батальйони, а й тероборона. Ця сукупність, заявляється у статті, "причетна до геноциду російського народу", більше того, ще й нібито не дотримується законів і звичаїв війни. "Денацифікувати" хочуть усе: від уряду та правоохоронців до культури й освіти.

2. Репресії та цензура

Люди й організації в Україні, які в росії визнають "нацистськими", автор закликає ліквідувати й заборонити. При цьому йдеться і про так званих пасивних "нацистів" — звичайних громадян, які вважають себе українцями: їх хочуть перевиховати за допомогою ідеологічних репресій і жорсткої цензури у сферах політики, культури, освіти.

3. "Контроль" протягом як мінімум 25 років

У колонці навіть висунуті "строки денацифікації" — не менше одне покоління, яке має народитися, вирости та досягти зрілості у "денацифікованому" середовищі. Причому вважається за потрібне створити "постійно чинні органи денацифікації" на період 25 років.

4. Жодної суверенності

Автор відкрито пише: країна, яка "денацифікуються", не може бути суверенна, а росія, яку він називає державою, котра "денацифікує", не має діяти ліберально. Тож так званий "кримський сценарій" щодо всієї України росія застосовувати не збирається. Автор наважується заявити не лише про "перемогу" рф над "київським режимом", а й про те, що саме росія має виступити зберігачем Нюрнберзького процесу.

5. "Відкол" західних областей України

На думку автора, "католицька провінція" — так у статті називають 5 західних областей України — навряд чи увійде до складу "проросійських територій". Лінію відчуження пропонується "знайти досвідченим шляхом". За цю межу нібито і відправлять ненависників росії. А якщо раптом непідконтрольна рф територія порушить "вимоги" — російські військові підуть на неї з черговою "спецоперацією".

6. Тільки одна ідеологія

Заперечується ймовірність будь-яких "планів Маршалла" щодо територій України або "нейтралітету" в ідеологічному та практичному сенсі. А ті люди та структури, які займуться "денацифікуванням" українців, спиратимуться на пряму силову й організаційну підтримку росії.

6. "Деукраїнізація"

Автор стверджує, що назва нашої країни – Україна – "не може бути збережена". Натомість йдеться про "народні республіки". Усе це підв’язано під поняття такої собі "деукраїнізації", яка визначається як "відмова від розпочатого ще радянською владою масштабного штучного роздування етнічного компонента самоідентифікації населення територій історичних Малоросії та Новоросії".

7. "Деєвропеїзація"

За словами автора, Україна, на відміну від Грузії та країн Прибалтики, "неможлива як національна держава", спроби побудувати яку нібито "закономірно призводять до нацизму". І автору мало "дебандерізації" України, він бореться ще й за "деєвропеїзацію". У статті не приховують, що союзників щодо "денацифікації України" у росії не буде. "Це суто російська справа": пише автор.

Додамо, що автор цього опусу раніше відзначився текстами про те, "яка Україна не потрібна (росії — Ред.)" і "кого США призначають на роль світового зла", а ще про "невдачі англосаксонської гегемонії та перспективи російського суверенітету". Більше того, якийсь час він працював в Україні як політтехнолог та кінематографіст.

Реакція на скандальний текст в Україні

Президент України Володимир Зеленський уже заявив, що скандальна стаття про наміри росії – доказ для майбутнього трибуналу проти російських військових злочинців. Гарант зазначив, що у статті описується чіткий і прорахований порядок знищення всього, що робить українців українцями. Зеленський додав, що, по суті, росія відкрито вітає знищення нашого народу.

"Вони навіть не ховаються і відкрито говорять про мету вторгнення на територію України, — заявив український президент. — Якби наша армія не вистояла, якби наш народ не піднявся на захист держави, вони зробили б те, що зробили у Бучі — але на всій території України".

На статтю Сергійцева відреагували українські журналісти та лідери думок. Так, телеведуча Наталія Влащенко заявила про "колективний рот путіна", журналістка "Цензора" Тетяну Ніколаєнко про відкриту пропаганду фашизму, а політоглядач Денис Казанський – обґрунтування "необхідного" етноциду.

А ось український політолог Олексій Голобуцький не побачив у статті Сергійцева жодної сенсації.

"Коротко і чітко виклав основні положення: що все, чого росія хоче від України та українців, – це знищити нас і нашу державу. Його колеги зазвичай плуталися в дуже широких поясненнях, з обґрунтуваннями і посиланнями... А тут все однозначно та максимально прозоро. Ніяких різночитань", — йдеться у публікації Голобуцького у Facebook.

Також українці звернули увагу, що поява російської статті невипадкова, враховуючи розкриття звірств, влаштованих армією путіна на Київщині.

Крім того, в мережі стали частіше говорити про те, що йти на мирні переговори з росією щодо війни, все одно, що домовлятися про гарантії безпеки з фашистами.

Раніше "Телеграф" повідомляв, що заступник голови Ради безпеки рф Дмитро Медведєв публічно заявив про заперечення "глибинного українства". Більше того, у путіна цинічно назвали "фейком" безчинства, які влаштували у Бучі, Ірпені та інших містах України російські військові.