Битва за Київ. Тепер - політична: чому Банкова знову воює з Кличком

"Телеграф" проаналізував можливі причини раптової реанімації конфлікту між ОП та мером столиці

Довготривале протистояння між Офісом президента та мером Києва Віталієм Кличком, яке перейшло у певну заморожену фазу майже рік тому, після багатомісячної паузи отримало продовження. Цього разу формальним яблуком розбрату стали пункти незламності у столиці, до роботи яких у представників провладної команди раптово виникли масові претензії.

Що це за пункти і для чого їх створюють

Зазначимо, вперше про пункти незламності президент України Володимир Зеленський офіційно повідомив 22 листопада після чергового акту ракетного терору з боку росії, похолодання та наслідків блекауту в регіонах. "Розгортаємо по всій країні наш новий проєкт підтримки людей — "Пункти незламності". За підсумками цього дня підготовлено вже понад 4 тисячі таких пунктів. Заплановано ще більше. Якщо знову відбудуться масовані російські удари і якщо буде розуміння, що за години постачання електрики не відновити, то активується робота "Пунктів незламності" — там усі базові послуги: електрика, мобільний звʼязок та інтернет, тепло, вода, аптечка. Абсолютно безкоштовно й цілодобово. Пункти працюватимуть обов’язково при всіх обласних та районних адміністраціях, також при школах, будівлях ДСНС тощо", — говорив гарант.

Примітно, що за інформацією видання "Урядовий кур'єр", перший пункт незламності запрацював ще 18 листопада в Херсоні, де після деокупації була складна ситуація з електропостачанням і водою. Тобто ще за чотири дні до виступу глави держави. Тому, схоже, запуск пунктів, про які говорив президент, як мінімум не був якимось спонтанним дивом чарівної палички.

Про пункти незламності у Києві в публічному просторі активно заговорили після масованого ракетного удару по Україні та столиці 23 листопада, що призвело до масштабного відключення у місті світла, води, зв'язку, опалення та інтернету. Тоді багатомільйонне місто опинилося на межі колапсу.

"Депутатський десант", палець Тищенка і подив Кличка

Вже зранку 26 листопада про наміри перевірити столичні пункти незламності заявив глава провладної фракції у Верховній Раді Давид Арахамія, який анонсував депутатські рейди в місця, де чиновники мали б організувати антиколапсні точки для містян.

А до масової перевірки "слуги" долучили навіть колишнього телевізійного ревізора, нардепа Миколу Тищенка як парламентаря, обраного до Ради на столичному 219-му окрузі. А ввечері того ж дня Арахамія в етері національного телемарафону відзвітував про перевірку 530 пунктів незламності, 20% з яких виявилися закритими. Своє невдоволення за результатами виїздів в пункти незламності також один за одним почали висловлювати й інші обранці від СН.

І всі як один колективно й оперативно знайшли винного — столичного мера Віталія Кличка. Хоча про плани запустити пів тисячі пунктів незламності у столиці ще ввечері 23 листопада повідомляла пресслужба Київської міської військової адміністрації. А 25 листопада глава КМВА, генерал Сергій Попко звітував, що особисто виїжджав на один з проблемних пунктів, на який надійшла скарга через відсутнє електропостачання. "Найбільший і загальний недолік усіх пунктів — це комунікація з людьми. Ми намагаємося оперативно вирішити цю проблему. Без сумніву, люди повинні мати безперешкодний доступ до всього, що передбачено в "Пунктах незламності", — ділився враженнями Попко після перевірки.

Відтак, трохи дивним виглядає тема з пунктами незламності в Києві, яка знаходиться також і в зоні відповідальності військової адміністрації. Але питання у Банкової за дивним збігом обставин виникли тільки до мера столиці. Можна припустити, що "Пункти незламності" не одразу запрацювали й в інших містах. Критики взагалі звинувалити президента в піарі, запідозривши, що організацію роботи (а, відповідно, й відповідальність) віддали на місця.

Кличко ж у свою чергу, здається, теж дещо здивувався такій раптовій активності "слуг народу" та побачив у цій темі політичне забарвлення. За його словами, в Києві облаштували понад 430 пунктів обігріву.

"Я не хочу, особливо в нинішній ситуації, вступати в політичні баталії. Це безглуздо. Мені є чим займатися. Та зазначу, що маніпулювати не треба! Оскільки дивним виглядає: коли вчора я їздив перевіряв роботу пунктів, зустрічаю народних депутатів від партії влади. І вони в приватній розмові мені говорять, що всі пункти, де вони побували, відкриті і працюють. А потім постять якісь незрозумілі фото", — заявив мер Києва напередодні.

Окрім математичних невідповідностей між кількістю робочих/неробочих пунктів незламності ми звернули увагу і на термінологію, якою оперує столичний градоначальник, називаючи облаштовані місця "пунктами обігріву", ніби відхрещуючись від президентського проєкту "пункти незнамності".

Так, в інтерв'ю РБК Кличко сказав наступне: "По-перше – є пункти обігріву. Вони працюють. І на випадок надзвичайної ситуації розгорнемо ще понад 100 до цих 430. Є 500 генераторів для роботи цих пунктів: 400 забезпечили ми, інші – волонтери та благодійні організації. Будуть ще 12 пересувних модульних котелень, замовлених нами спеціально під пункти обігріву. Але тема вже, на жаль, політично забарвлена. Попри нинішню ситуацію, навколо неї почалися політичні баталії".

Втім, чому деякі такі пункти у столиці були зачинені, або ж там генератори стояли у коробках — Кличко не пояснив.

Також мер Києва зазначив, що персонально у нього ніколи поганих стосунків з ОП не було, але "бурхлива діяльність мера Кличка постійно викликає незадоволення певних персоналій". "На це я можу відповісти так: я не є підлеглим, а тим, хто там починає на цю тему багато говорити, я нагадую, що є таке слово як самоврядування. — наголосив Кличко. — Якщо не було часу навчатись, хай зараз вивчать, що воно означає. Мера, якого обрали люди, не може призначити чи звільнити чиновник. Це виключно право громади, яка доручила мені і зобов'язала відстоювати її інтереси".

Чому Банковій знову не подобається мер Києва?

Версій багато, адже посада мера це й управління великими потоками. І зі слів Кличка, і з його господарсько-політичної активності випливає, що мер Києва очевидно продовжує власну гру. Зокрема, нещодавно він заявив про передачу Дніпру 30 автобусів після атаки росії на облцентр. Також Кличко (який, до слова, очолює Асоціацію міст України) розказував про гуманітарну допомогу Херсону. Минулого тижня Київрада виділила більше 200 млн грн на відбудови громад Київщини та Чернігівщини, які прийняли на себе удар, захищаючи столицю.

Цілком ймовірно, що в ОП чи в парламенті такі потуги градоначальника Києва могли у когось викликати певне роздратування. Тож в хід могла піти "стара пластинка" про розділення повноважень голови КМДА і мера міста. А ще в столиці готуються до прийняття бюджету міста на 2023 рік, який також може турбувати багатьох політиків з Центру. Не можна списувати й земельні питання, довкола яких час від часу, навіть в умовах війни, у Києві спалахують пристрасті.

Втім, за оцінками соціологів, Кличко донедавна продовжував входити в першу трійку політиків за електоральними симпатіями українців. Напевно, якщо вибори відбулися в столиці, на них, скоріше за все, також переміг би чинний мер. Адже природно, що з початку війни мерські рейтинги очільників великих міст (Києва, Харкова, Дніпра, Львова тощо) залишаються стабільно високими.

Цікаво, але вже у самій фракції СН почали пом'якшувати позицію після нової політичної атаки на Кличка. Зокрема, нардеп з провладної фракції Віталій Безгін написав напередодні таке: "Найгірше, що можна робити під час війни — це протистояння між різними гілками влади. Центральна та місцева влада були і мають бути єдині перед обличчям ворога! Давайте будемо чесними — громадянам байдуже хто винен в тому, що щось не готове чи не зовсім готове до потенційного блекауту. Хтось не впорався, інший бере і робить! Спроби переводити тему в медійну площину хибні. Спроби протиставляти гілки влади та перекидати відповідальність ще більш хибні. Зараз усі ми єдина вертикаль, єдина команда, єдина країна! Будь ти мер чи, тим більш, представник органу, що вмонтований в систему виконавчої влади, ми всі в одному човні і підпорядкуванні!".

Примітно, один з палких критиків роботи пунктів незламності в Києві — нардеп-"слуга" Роман Грищук — зробив у Фейсбуці перепост цієї заяви свого колеги.

Нагадаємо, раніше в інтерв'ю "Телеграфу" Безгін підтверджував, що у провладній фракції відклали розгляд скандальних законопроєктів щодо повноважень голови КМДА.

При цьому питань до діяльності влади у киян дійсно достатньо. Це стосується і громадського транспорту, і будівництва мостів та розв’язок, і підготовка міста до зими. Проходження поточного опалювального сезону, який точно буде найважчим в історії України, може сильно підбити рейтинги того ж Кличка та інших мерів на місцях, особливо вважаючи досить обмежений їх доступ до медіаактивів, наприклад, до "Єдиного телемарафону".

Втім, також очевидно, що до кінця активних бойових дій жодних виборів в Україні не буде, а отже і Банковій, і Кличку доведеться знаходити точки дотику, навіть попри відсутність бажання.