Боротьба із залежністю: вчорашні союзники путіна об'єднуються для відмови від російських енергоносіїв

Дедалі більше країн шукають альтернативні варіанти доступу до енергоносіїв, аби позбутись залежності від країни-агресора.

В суботу, 17 грудня, Грузія, Азербайджан, Румунія та Угорщина підписали угоду щодо прокладання підводного кабелю для передачі азербайджанської електроенергії через Чорне море, повідомляє "Europa Libera Romania". Цей проект є частиною плану Європейського Союзу щодо зменшення залежності від російських енергоносіїв і має бути реалізований протягом шести років.

"Телеграф" з'ясовував, чому вчорашні союзники путіна об'єднуються для подолання енергетичної залежності від РФ, і як такі тенденції вплинуть на економіку країни-терориста.

Міст до Європи в обхід Росії

Міжурядова угода про створення нового шляху транспортування електроенергії була підписана прем'єр-міністрами Грузії, Румунії, Угорщини та президентом Азербайджану в Бухаресті 17 грудня у присутності президентки Європейської комісії Урсули фон дер Ляєн. Проект передбачає прокладання 1200-кілометрового силового кабелю для передачі електроенергії з республік Кавказу на Балкани.

Цей проект є частиною угоди в галузі енергетики між Європейською комісією та Азербайджаном, і водночас – флагманським для Грузії в рамках стратегії ЄС "Глобальні ворота". За словами Урсули фон дер Ляєн, Євросоюзу готовий надати фінансову підтримку проекту після проведення техніко-економічного обґрунтування.

"Проект може принести значну користь Грузії, країні з європейською долею. Це може перетворити цю країну на енергетичний хаб й інтегрувати її в ринок електроенергії ЄС. Кабель під Чорним морем міг би транспортувати електроенергію до наших сусідів у Молдові та на західних Балканах і, звісно, в Україну", — зазначила президентка Європейської комісії.

Президент Румунії Клаус Йоганніс назвав проект "вирішальним" та "амбітним", адже його реалізація може стати важливим кроком у зміцненні європейської енергетичної безпеки і розбудові співпраці в Чорноморському регіоні.

"Враховуючи нинішній контекст у сфері безпеки через військову агресію проти України, ми повинні краще співпрацювати та виявляти більше солідарності для вирішення поточних проблем", – сказав він.

За словами прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана – одного з небагатьох європейських політиків, хто досі зберігає партнерські стосунки з володимиром путіним, – часи імпорту дешевої сировини з Росії минули.

"Ми хочемо економічного зростання й безпеки. Ми тут разом, тому що домовилися визначити нові джерела енергії для Європи", — зазначив урядовець.

Своєю чергою, президент Азербайджану Ільгам Алієв також привітав ініціативу, назвавши її "новим мостом з Азербайджану в Європу".

Країна-терорист втрачає важелі впливу

Впевненість володимира путіна у непохитності власного політичного впливу та незамінності російських енергоносіїв на світовому ринку зіграла з диктатором злий жарт. Шантаж Європи холодною зимою не спрацював: замість мовчазної згоди з військовими злочинами зс рф в Україні, країни ЄС не просто включилися у боротьбу з агресором, а й активно працюють над подоланням енергетичної залежності від росії.

Станом на сьогодні Європа переорієнтувала закупівлі нафти і газу та будує нові термінали для скрапленого газу. Результатом цих дій стало значне скорочення обсягів експорту енергоносіїв з рф, нафтове ембарго, встановлення граничної ціни на газ у 180 євро за мегават/годину та нафти – у 60 доларів за барель.

За словами експерта у сфері енергетики Віктора Логацького, чотиристороння енергетична угода, як і поява будь-якої альтернативи поставкам з рф, – позитивна тенденція. Для прикладу, до повномасштабної війни в Україні країни ЄС були залежні від російського газу на 40%, а після 10 місяців збройної агресії цей показник знизився до 7%.

"Попри те, що Росія мала домінуючу позицію щодо експорту енергоносіїв в Європу, країнам ЄС вдалося підготуватися до ймовірної енергетичної кризи: на сьогодні у їхніх сховищах достатньо газу, аби пережити цю зиму без дефіциту. Крім того, за останні роки в Європі збудували нові конвектори, що дозволяють переправляти природний газ з південної частини у центральну. Це значно диверсифікувало газогінну систему країн ЄС. Новий газогін, який дає можливість отримувати газ в обхід "Газпрому", побудували у Молдові, а Німеччина працює над відкриттям плавучого LNG-терміналу, який допоможе у подоланні дефіциту газу", — пояснює експерт в коментарі "Телеграфу".

Наступним після рішення про ембарго на російську нафту з боку усіх європейських країн (за винятком Угорщини, яка досі не розірвала контракти з росією) стане відмова від закупівель нафтопродуктів російського походження – дизпалива та бензину, вважає Віктор Логацький.

Найпоказовішим у ситуації з підписанням угоди про прокладання підводного кабелю для передачі азербайджанської електроенергії через Чорне море є те, що до неї долучилася Угорщина, яка була ледь не останнім партнером рф серед країн ЄС. Віктор Орбан, не просто поставив свій підпис у документі, а й зробив заяву про пошук "нових джерел енергії для Європи".

За словами політичного аналітика Олега Лісного, токсичність і ненадійність путінського режиму відштовхує від нього навіть тих, хто ще вчора був готовий підтримувати кремль за будь-яких обставин в обмін на фінансову вигоду.

"Угорщина все ще намагається сидіти на двох стільцях. З одного боку – продовжує загравати з Росією, отримуючи "конверти" у Кремлі, а з іншого – робить все для укріплення зв'язків у Євросоюзі, який дійсно забезпечує їй надійний фінансовий розвиток. Проте останнім часом здоровий глузд перемагає. Доказами цього є розблокування Будапештом рішення ЄС про надання Україні 18 млрд євро для ліквідації дефіциту бюджету, замороження значної суми російських активів на території Угорщини, а тепер і намір знизити енергетичну залежність від РФ", — зазначає експерт в коментарі "Телеграфу".

Зберігати партнерські відносини з рф зараз не лише токсично, а й ризиковано з фінансової точки зору, каже Олег Лісний. Розуміючи це, прагматична Німеччина у дуже короткі строки позбулася енергетичної залежності від росії, а тепер її досвід переймають й інші європейські країни.

"Це вже стійка тенденція, яка призведе до того, що рф опиниться у положенні Північної Кореї. Щоправда, на це піде чималу часу, а Україна вже зараз платить за це кров'ю своїх громадян", — зазначає політолог.

Водночас очікувати, що "енергетичний бойкот" Європи знищить російську економіку у лічені місяці, не варто. За словами доктора економічних наук, заслуженого економіста України Олексія Плотнікова, втрати від падіння продажів нафти і газу в рф вже відчуваються, але це поки що не критичні показники.

"Станом на сьогодні економічну ситуацію в Росії вдається стабілізувати за рахунок значних накопичень і резервів, отриманих в тому числі від продажу енергоносіїв вже під час війни. Щоб російська економіка відчутно постраждала, необхідно більше часу. Якби це відбувалося у мирний час, 6-12 місяців, необхідні для цих процесів, пролетіли б швидко, але враховуючи ті втрати, яких щодня зазнає Україна, це значний проміжок часу для нас. Поки що ані санкції, ані втрати через зниження попиту на російські енергоносії не завдали рф такої шкоди, яка змусила б путіна вивести війська з України і зупинити війну", — підсумував експерт в коментарі "Телеграфу".