Підсумки Бухареста: партнери по НАТО вже говорять про звільнення Криму, але є й погані новини

Питання звільнення Криму — одне з найбільш болючих і особливих не лише для України, а й для наших західних партнерів. Можна безліч разів чути, як Захід готовий обговорювати контрнаступ і допомогу Україні зі звільненням і відбудовою територій. Але як тільки но з’являється слово "Крим", то у багатьох ніби вмикається якась невідома кнопка з написом "перемовини".

Тому так важливо постійно тримати це питання на слуху для міжнародної спільноти і підкреслювати, що Крим не є чимось особливим, а така ж сама окупована росією територія України, як й інші, і цю територію треба звільняти всіма доступними способами.

12-13 квітня у Бухаресті тривала Перша Чорноморська безпекова конференція, яку організувала українська і румунська сторони та на якій також був присутній журналіст "Телеграфу". Головна тема — безпека Чорного моря і відповідного регіону.

Іноді від наших партнерів в Чорноморському регіоні можна було почути розгубленість, інколи — дуже загальні наративи, в яких не пропонувалось жодного плану дій. Але іноді – були справді потужні меседжі, які навіть були схожими на стратегію.

Багато в чому гасла цієї стратегії окреслили українські міністри закордонних справ та оборони Дмитро Кулеба й Олексій Резніков.

Саме вони в своїх виступах повернули дискусію у практичну площину. Кулеба вкотре наголосив, що Крим — це така сама тимчасово окупована територія України, як й інші окуповані території, і він не є чимось особливим. А Резніков заявив, що безпека Чорноморського регіону можлива лише після звільнення Криму. Все інше — це ілюзія.

Одна з найбільш слушних пропозицій пролунала від міністра закордонних справ Румунії Богдана Ауреску. Він запропонував у рамках НАТО створити додатковий спільний флот у Чорному морі, який би гарантував його безпеку.

Схожу думку виголосив і державний міністр у Федеральному міністерстві закордонних справ Німеччини Тобіас Лінднер. Він, зокрема, запропонував три підходи.

"Ми повинні обговорити посилення ролі НАТО в регіоні, а також те, як ми можемо співпрацювати в першу чергу. Йдеться про посилення військової охорони узбережжя. По-друге, нам потрібно збільшити зв’язок із ширшим регіоном. І останнє, але не менш важливе: ми повинні спробувати боротися з дезінформацією в регіоні", — зазначив Лінднер.

І він, і ще декілька його колег з інших закордонних міністерств погоджувались, що росія не вперше порушує всі норми міжнародного права у Чорноморському регіоні і агресія загрожує ще й Грузії та Молдові, представники яких також були присутніми на конференції. І нагадували про те, що наразі Україна контролює лише 20% свого чорноморського узбережжя.

Але точно не всі закордонні політики готові до більш активних дій, ніж просто робити заяви.

Наприклад, "Телеграфу" вдалось поставити запитання щодо флоту в рамках НАТО міністру закордонних справ Болгарії Ніколаю Мілкову. Адже саме Болгарія свого часу блокувала створення спільної флотилії. На це питання Мілков досить стримано відповів, що це наразі "не на часі" і що безпека у Чорному морі це важливо, але про кораблі НАТО можна буде говорити лише у далекому майбутньому.

Схожих наративів дотримувались і представники Туреччини. За їхніми словами було зрозуміло, що країна намагається всидіти на двох стільцях: і не полишати росію та путіна, підтримкою якого під час передвиборчої кампанії заручився Ердоган, і тримати Захід на комфортній для себе дистанції.

За словами турецьких дипломатів, вони готові підтримувати прагнення всіх до НАТО, хоча офіційна Анкара створила багато перепон для членства у Альянсі тих таки Швеції та Фінляндії. Але посли наголошують, що вирішення безпекової ситуації у Чорному морі — це на роки, адже навіть процес розмінування затягнеться на невідомий строк.

Однак більшість партнерів все ж окреслює головні червоні лінії:

• Перемовини можуть початися лише тоді, коли Україна переможе. Хоча мало хто публічно окреслює, як ця перемога має виглядати. Перемовини після силового звільнення Криму або звільнення півострова шляхом перемовин;
• Україна захищає всю Європу. Путін має пограти, а росія слабка;
• Європа буде вільною, коли буде вільною Молдова, Україна і Грузія;
• Важливо доносити світовій спільноті не лише про користь від зернової ініціативи, а й про блокування росією суден із зерном. І доносити, чому насправді зростають ціни на зерно та продукти й через це ще більше блокувати росію.

Загалом, головне враження від конференції та інших подібних заходів, таке: вирішення проблеми Криму — це просування на межі можливого і неможливого, пустих публічних заяв і готовності будувати дієві стратегії.

Тому в української спільноти у вирішенні кримського питання ще дуже багато роботи.

Нагадаємо, міністр оборони Олексій Резніков у Бухаресті назвав п’ять факторів безпеки України.