Реєстр олігархів виявився порожнім. Як українці відреагували на заяву Данілова

Секретар РНБО пояснив, що в умовах війни складно простежити за активами в окупації

Закон про реєстр олігархів свого часу наробив багато шуму, підштовхнувши деяких впливових бізнесменів похапцем відмовитися від медіаактивів чи депутатських мандатів. Але станом на зараз реєстр так і не запустився, там зараз нікого немає.

Таку заяву секретаря РНБО Олексія Данілова вже почали обговорювати у соцмережах, дорікаючи витраченими з бюджету коштами на "боротьбу з олігархами":

Причиною є війна

Данілов пояснив "Українській правді", що одразу після ухвалення цього закону "дуже багато людей почали дивитися, в який спосіб зробити так, щоб не потрапити під його дію". Так, зазначив він, окремі категорії осіб позбулися певних монополій на деякі процеси.

"У нас сьогодні жодна людина ще не внесена в реєстр олігархів. Річ у тому, що внесення тих чи інших осіб – відповідальна річ. Вони мають відповідати тим критеріям, які прописані в законі. І так сталося, що у нас на слуху саме 2, 3, 4, 5 прізвищ. А насправді все набагато було складніше", — заявив секретар РНБО.

Кількість потенційних фігурантів після початку повномасштабного вторгнення скоротилася. Торік одному з чотирьох критеріїв олігарха відповідали 86 людей. Відтоді цей перелік скоротився.

Відстежувати активи стало складніше, каже Данілов, мовляв, в умовах війни складно розуміти, що сталося з активами на окупованих територіях, і складно розуміти, що буде з тими активами, що знаходяться на землях, які регулярно обстрілюються.

На думку Данілова, зараз важливо говорити про те, як олігархи поводилися після 24 лютого.

"Є люди, про яких ви говорили, які жодного дня не покидали територію нашої країни, які допомагають. А є люди, які "у нас є літак" і відразу майнули після зустрічі з президентом, яка була 23 лютого", — додав він.

Реакція українців

Перша реакція українців була досить критичною, адже на боротьбу з олігархами вже витрачаються гроші з бюджету. Нардеп Ярослав Железняк поцікавився, чи хтось буде повертати в бюджет 2,5 млн грн, які витратили у жовтні 2022-го на створення Реєстру олігархів для РНБО.

"Там начебто і оплата вже мала в грудні 2022-го виконавцю пройти", — пише Железняк.

Він зіронізував, що уся ця історія з законом про олігархів — це квінтесенція сучасного держуправління, проілюструвавши хронологію "боротьби" з ними:

1) придумали якусь ідею, заміряли в опитуваннях, розпіарили…

2) з г***на та палок швидко зліпили закон на 10 сторінок

3) послали іноземців з Венеціанською комісією під лозунгом "спочатку приймемо, а потім порішаємо"

4) через одне місце проголосували закон в порушення Регламенту, тому що треба було саме в той день проголосувати. Чому саме в той день ніхто не спитав.

5) на наступний день виявилось що там купа помилок через процедуру прийняття і потім ще півтора місяця виправляли помилки. Вже в той самий день і навіть місяць закон не потрібен.

6) підписали. Розпіарили. Навіть вже гроші встигли освоїти на тендера по реєстру

7) Прилетів висновок від Венеціанської комісії….не порішали. Треба все переписувати

8) Під час війни Секретар одного з головних безпекових органів пів години виправдовується чому вже закон не потрібен……

У соцмережах заяву пана Данілова також сприйняли досить критично, а хтось знайшов пояснення, тому, що відбувається:

Що це за реєстр

У вересні 2021 року Верховна Рада у вересні 2021 року прийняла закон про олігархів, який передбачав створення спеціального реєстру до квітня 2022 року.

Хто такий олігарх, відповідно до закону:

• має значний вплив на ЗМІ;
• бере активну участь у політичному житті;
• має бути кінцевим власником суб'єкта господарювання, який займає монопольне становище на ринку та протягом року поспіль підтримувати або посилювати таке становище;
• має підтверджену вартість активів більш ніж на 2 мільярди 270 мільйонів грн.

Як пояснював Центр економічної стратегії, війна поставила антиолігархічну боротьбу на паузу. Перенесли дедлайн створення реєстру (3 місяці після висновку Венеційської комісії), тарифи "УЗ" на вантажні перевезення та врегулювання безпеки постачання електрики та газу.

Влітку 2022 року ці ініціативи підтримав ЄС і включив їх до умов кандидатства України. Тому Україна мала ще дочекатися висновків Венеціанської комісії. Комісія ж сказала, що закон не може розглядатися як демократична відповідь на лихо олігархізації, він має потенціал використання у політичних цілях.

Раніше "Телеграф" повідомляв, що український олігарх Олександр Ярославський забув" про обіцянку продати яхту та допомогти харків’янам.