Є дві новини – хороша та погана: чому в Україні зростають ціни та коли це закінчиться

Економісти розповіли, які продукти подорожчають найшвидше у 2022-му

Зростання продуктових цінників було темою номер один весь 2021 рік. ЗМІ навперебій порівнювали ціни на їжу в Україні та Європі й найчастіше результати виявлялися не на нашу користь. Особливо обурлива ситуація склалася з олією: її вартість в Україні, яка є найбільшим експортером, влітку була вищою, ніж у європейських країнах!

Чи є інші причини для подорожчання, крім зростання світових цін на продовольство? Ціни на які продукти наступного року зростатимуть найшвидше? Чи допоможе стримати зростання цін їхнє державне регулювання?

Відповіді ці питання – у сьогоднішньому матеріалі "Телеграфа".

Ефект Гіффена та світові тенденції

Соняшникова олія справді стала антилідером минулого року: за даними Держстату, ціна на неї за 12 місяців злетіла майже у півтора раза (+47,3%). Також до топ-5 продуктів, які найбільше подорожчали, увійшли цукор (+39,3%), яйця (+25,6%), хліб (+18,1%), вершкове масло (+13,2%).

Аналітик Олексій Кущ вважає, що є "ефект Гіффена", згідно з яким попит на певну групу соціальних товарів зростає не при падінні, а при зростанні цін. Звучить парадоксально, але є пояснення. Річ у тім, пояснять Кущ, що йдеться про відносно недорогі продукти, які займають у споживчому кошику великий обсяг і їм просто не знаходиться рівнозначна заміна. У нашій країні до таких продуктів відносяться якраз перераховані вище: соняшникова олія, цукор, яйця, хліб.

Але все ж таки основна причина подорожчання продуктів в Україні полягає у світовому зростанні цін на продовольство.

"Економіка України дуже сильно інтегрована у світову економіку, тому якщо у світі попит та ціни на продукти зростають, у нас не може бути по-іншому", — каже президент Українського аналітичного центру Олександр Охріменко.

Експерт Економічного дискусійного клубу Олег Пензин погоджується: Україна настільки інтегрована у світовий процес, що внутрішні причини подорожчання – це фактично прояв зовнішніх, тому вони нероздільні.

"Візьмемо, наприклад, ті ж ціни на енергоносії, що зростають — зрозуміло, що вони не можуть не позначитися на продуктових цінах, — зазначив експерт у розмові з "Телеграфом". — Або, скажімо, такі цифри: світові ціни на продовольство за даними ФАО за рік зросли на 32%, і ми як великі імпортери просто не можемо відреагувати на цей стрибок".

При цьому, звертає увагу Олег Пензін, у той час, як ціни на продукти у світі злетіли майже на третину, в Україні відбулося набагато менше зростання: за даними Держстату – на 11%, а згідно з підрахунками експертів Економічного дискусійного клубу – на 18-19%.

"Попит злетів, а пропозиція – ні"

"Світовими тенденціями" у нас сьогодні заведено пояснювати все на світі, але тоді виникає інше закономірне питання: а що штовхає ціни нагору по всьому світу?

"У світі ціни на продукти зростали через карантини, внаслідок яких у 2020-му різко впало і виробництво, і споживання, — каже Охріменко. — У 2021-му карантини стали менш жорсткими, попит злетів, а продуктів у достатній кількості, що відповідає цьому попиту, не виявилося. У результаті зростання попиту стимулювало зростання цін".

Головна проблема – загальносвітовий дефіцит, згоден аналітик TeleTrade Сергій Родлер. Але є й інші фактори. Наприклад, розгін інфляції у США та ЄС на тлі активної роботи грошового "друкарського верстата", що перекидається на інші країни та призводить до збільшення вартості продуктів на ринку в доларах та євро. Безумовно, впливає й енергетична криза, що сприяє зростанню витрат виробників на опалення та світло.

Зі зростанням продуктових цін зараз стикаються по всьому світу, причому чим вища залежність від імпорту, тим гірша ситуація в країні, продовжує Родлер. У цьому плані Україні дещо пощастило, проте варто розуміти, що високі ціни мотивують вітчизняних експортерів відправляти більше продукції за кордон на шкоду внутрішньому споживачеві.

Що дорожчатиме

У нас для вас дві новини – хороша та погана. Хороша полягає в тому, що зростання цін не нескінченне: виробники та продавці обмежені купівельною спроможністю населення. Тобто хліб чи молоко по 100 грн ніхто не купуватиме.

Погана новина полягає в тому, що продукти все ж таки продовжать дорожчати. Зокрема, про те, що вони зазнають збитків через ціни на газ, що виросли за рік у 10 разів, днями заявили виробники хліба. За словами пекарів, 31 грудня хлібопекарські та борошномельні підприємства уклали меморандум, який має обмежити зростання цін на хліб, проте поки що він не працює, оскільки питання про постачання цих компаній газом за пільговою ціною так і не вирішено.

Але хліб – далеко не єдиний продукт, на який піднімуться цінники. За словами Охріменка, також підростуть у ціні м’ясо і молоко, хоча загалом, каже експерт, у 2022 році зростання цін на продукти буде значно менше, ніж у 2021-му.

"Пік зростання цін вже пройдено, тепер на нас чекає корекція, — вважає економіст. — Подорожчають тепличні овочі через дорогий газ, але вже влітку овочі з ґрунту будуть дуже дешеві".

Але до дешевих овочів із ґрунту ще треба дожити. А поки що на нас чекає стрімке подорожчання цієї групи, каже Олег Пензин. Це традиційне зростання цін, яке взимку пов’язане з дорожнечею зберігання, а навесні – з появою ранніх овочів.

"Загалом закономірність дуже проста: чим дешевший той чи інший продукт, тим вища ймовірність, що він подорожчає, — пояснює Пензин. – Річ у тім, що українці збідніли та переорієнтувалися на дешеві продукти. А підвищений попит веде до зростання цін. Простий приклад: за минулий рік вершкове масло (близько 250 грн за кг) подорожчало на 13%, а соняшникове (60 грн за літр) – майже в півтора раза. Така сама закономірність простежується і з м'ясом: у той час, як свинина подорожчала на 8-9%, курятина піднялася в ціні на чверть".

Своєю чергою, Сергій Родлер звертає увагу: було б неправильним говорити про те, що проблеми почалися нещодавно.

"Високі витрати та сильна конкуренція з боку європейських виробників змушувала вітчизняних гравців скорочувати поголів’я худоби вже кілька років, — нагадує експерт. — Наприклад, у 2020-му поголів’я великої рогатої худоби зменшилося на 4%, і тоді ці цифри навіть не здавалися перебором, адже роком раніше поголів’я скоротилося ще більше — на 6,3%, зрозуміло, що за умов нових проблем у 2021 році тенденція продовжилася: виробництво продукції тваринного походження зменшилося більш ніж на 4,7%, а це молоко, м’ясо, яйця. Саме по цим напрямам і варто очікувати на найбільший приріст цін".

За прогнозами експерта, 2022 року молоко може зрости на 10%, складніші молочні продукти — на 13%, м’ясо — на 20%, птиця — на 11%.

"Це просто піар"

Те, що на нас чекає подальше зростання продуктових цінників, не є секретом і для влади. В уряді заговорили про введення продуктових карток, паралельно обмеживши торгову націнку на низку продуктів. Щоправда, експерти кажуть, що ні те, ні інше не в змозі стримати зростання цін, але, як кажуть, зробили все, що могли.

Олександр Охріменко категоричний: державне регулювання цін у нашій країні не працює, що було неодноразово перевірено. Тож, каже економіст, це, скоріше, просто піар, аніж дії, які можуть призвести до реальних результатів.

Олег Пензин також вважає, що держрегулювання ні до чого не призведе. А допомогти малозабезпеченим може лише пряма продуктова дотація.

"Я в цьому питанні повністю згоден з Олегом Устенком, який говорив про можливість запровадження продуктових карток за "американським зразком", — каже Олег Пензин. — Зазначу, що це не має нічого спільного з картками на продукти за часів дефіциту: американська система передбачає виділення малозабезпеченим грошей для придбання їжі".

Олексій Кущ виступає проти американського досвіду в українських реаліях та нагадує про інші механізми стримування цін. Наприклад, про зниження ПДВ на продукти або запровадження механізму експортного мита на продуктову сировину та напівфабрикати, наприклад, як це було зроблено для залізняку.

"Україна належить до тих небагатьох сировинних країн світу, яка так і не створила свій резервний фонд, — констатував Кущ. — І цей фонд можна було б наповнювати якраз коштом експортного мита на продукти. В урожайні роки в нього можна було б збирати по 5-6 млрд доларів, а роки з поганим урожаєм чи стрибком цін компенсувати з нього подорожчання продуктів для малозабезпечених".

Сергій Родлер також схиляється до думки, що продуктові картки не зможуть виправити ситуацію, зате зможуть призвести до різних махінацій та зловживань. На думку експерта, насамперед треба підтримати виробників: дати їм пільгові кредити, полегшити податковий тягар, боротися з дефіцитом сировини тощо. Але, на жаль, жодних конкретних пропозицій із цього приводу з боку влади поки що немає.