Дали "подушку" і економічну самостійність: чому влада радикально урізала виплати біженцям

В липні цього року Кабмін зробив радикальний крок до суттєвого звуження кола отримувачів допомоги ВПО, прийнявши постанову №709 "Деякі питання підтримки внутрішньо переміщених осіб". Соцдопомога була запроваджена з початком широкомасштабного вторгнення рф із розрахунку 2 тисячі гривень на дорослу людину і 3 тисячі гривень на дитину чи особу з інвалідністю.

Цю допомогу подовжували автоматично всім ВПО. А тепер, згідно з оновленими урядом правилами, "загальний строк отримання допомоги не може перевищувати 12 місяців з місяця призначення" (раніше пільга діяла до закінчення воєнного стану).

Таким чином, держава поступово скорочуватиме кількість ВПО, які мають право на виплати, і через рік максимально мінімізує цю пільгу, якщо, тільки не будуть з’являтися нові окуповані території і відповідно нові біженці.

За що ж так вчинили з переселенцями? Зміни в законодавстві "Телеграфу" прокоментувала міністр соціальної політики України Оксана Жолнович.

"Внутрішньо переміщені особи не можуть бути довічно внутрішньо переміщеними. Задача кожної допомоги – стабілізувати людину, дати їй "подушку" підтримки, а далі відпустити в економічну самостійність. Ми не можемо якусь категорію людей, які вже, наприклад, п’ять років тому перемістилися в Київ, Львів чи інші регіони і облаштували там своє життя, продовжувати вважати внутрішньо переміщеними і просто продовжувати їм за це платити. Це сьогодні надзвичайно складно і дорого для держави", — зазначила Жолнович.

Підтримка ВПО, дійсно, "з’їдає" відчутну частину бюджету. Так, за даними Кабміну, 2023 року для виплат 2,6 млн переселенців у бюджеті передбачено 57 млрд гривень.

Сума чимала, але порахуймо цю фінансову "подушку", про яку каже міністр. Візьмемо, наприклад, родину переселенців: двоє дорослих і одна дитина. У місяць така родина отримує 7 тисяч гривень допомоги ВПО – це вартість оренди однокімнатної квартири в Київській області. Та навіть якщо не витрачати ці гроші на оренду, а відкладати, за рік "накапає" 84 тисячі. Розжитися власним житлом на ці кошти неможливо, а в тому-то і суть виплат ВПО – підтримати людей, які стали безхатьками.

Згідно з постановою №709, "після закінчення виплати допомоги у разі виникнення складних життєвих обставин, зумовлених відсутністю місця проживання, та неможливості повернення до покинутого місця проживання отримувач може звернутися до виконавчого органу сільської, селищної, міської ради або надавача соціальних послуг для отримання соціальних послуг".

Таким чином, всю підтримку переселенців перекладають на місцеву владу, а центральний бюджет вже не витрачатиме мільярди гривень на виплати ВПО.

У Мінсоцполітики пояснюють логіку такого рішення наступним чином:

"Змінами до законодавства визначено строк, на який здійснюється підтримка ВПО. Ми не питаємо, що у людини є, розуміємо що у людини стрес і складність при облаштуванні нового життя – ми людині пів року платимо. Не зміг облаштуватися – ще пів року платимо. А далі, якщо у людей є інвалідність, бідність, малозабезпеченість чи якісь інші ризики, вони вже отримують допомогу, враховуючи кожен конкретний ризик, а не тільки тому, що колись вони перемістилися із зони бойових дій", — резюмувала Оксана Жолнович.

Нагадаємо, що раніше "Телеграф" назвав причини для подовження виплати ВПО на рік.