Кому заважає прапор України? У Німеччині пораненого бійця змушують зняти емблему підрозділу ЗСУ

Читать на русском
Автор

Два місяці прапор висів над головою пораненого бійця, аж раптом адміністрацію гуртожитку виявила "занепокоєння".

Під час тривалої реабілітації, яку боєць 30-ї окремої механізованої бригади ЗСУ ім. князя Костянтина Острозького проходить у німецькому Бонні, несподівано виникло непорозуміння з адміністрацією гуртожитку місцевого Червоного Хреста. Представникам гуманітарної місії раптом став "заважати" прапор над ліжком військового.

Попри перемовини за участі українських волонтерів і досягнуті домовленості, працівники вимагають зняти український символ. Як розвивається ситуація "Телеграф" дізнавався у її безпосередніх учасників.

Німеччина стала однією з країн, де під час повномасштабної війни проходять лікування та відновлення після важких поранень на фронті українські бійці. До їхнього числа потрапив і 37-річний Роман ("Ромео"). Уродженець Черкаської області долучився до протидії російському війську ще в перші дні повномасштабного вторгнення, бо мав досвід участі в АТО/ООС.

— З того моменту і до листопада 2022-го був на фронті, хоча мав і травми, і дві контузії. Тоді в один із днів вийшов на чергування, і прямо в окоп прилетіла міна, — згадує обставини поранення піхотинець Роман. Попри звання солдата, в деяких ситуаціях він переймав на себе командування відділенням. — Мене контузило, уламками посікло обидві руки — на правій був відкритий перелом, на лівій пальці постраждали — великий відрізали, ще два не згинаються, і праву ногу роздробило. Найгіршим сценарієм могла стати ампутація кінцівки, але її вдалось врятувати. Щоправда, через якусь дуже "погану" бактерію, яку у мене виявили вже в Німеччині, частину кістки видалили, і замість неї встановили металеву конструкцію. А от моєму побратиму з аналогічною проблемою пощастило менше і він ногу втратив.

З 2018-го року 30-та ОМБр носить ім'я князя Острозького і використовує його символіку

Роман додає, що загалом з моменту отримання поранення він засинав і прокидався на операційному столі 14 разів. Шість операцій йому зробили в українському шпиталі, ще вісім він переніс вже за кордоном. Там же залишився проходити реабілітацію.

— Перші пів року у Німеччині, а приїхав я сюди у грудні, провів у клініці, а згодом виписався й оселився в гуртожитку Червоного Хреста, тобто п'ять місяців тому, — продовжує розповідь Роман. — Два з них у мене над ліжком висить прапор, і весь цей час він нікому не заважав. Аж раптом минулої п'ятниці я повернувся з фізіотерапії, а сусід по палаті — теж український військовий — каже, що мене шукав один з працівників. Я його знайшов і почув, що треба прибрати прапор. Поясненням такої вимоги стала, нібито "усна вказівка від шефа".

Якщо брати правила проживання, то там нічого не сказано про такі випадки, є тільки зазначення, що не можна фарбувати чи обклеювати стіни. Але наш символ я прикріпив на кнопки, тож нічого, виходить, не порушив, — каже боєць.

У розмові з представниками гуманітарної місії взяли участь і українські волонтери, що опікуються нашими пораненими хлопцями. Серед аргументів, які використали в розмові, були і нагадування про те, що Німеччина активно підтримує Україну, і на її вулицях на знак цього багато нашої символіки, а також пояснення, що даний конкретний прапор має важливе особисте значення для бійця.

— У інших хлопців, які мешкають у гуртожитку, також висять українські прапори, і працівники Червоного Хреста в розмові з нами погодились, що наш державний символ на території приміщення гуманітарної місії не заборонений, — каже Тетяна Донченко. — Але ж у випадку з прапором, що висить над ліжком Романа, вони наполягали, що це прапор воюючої "групи", саме через це його і треба зняти! Ми своєю чергою намагалися пояснити, що 30-та окрема механізована бригада — офіційна бойова частина ЗСУ, а не якась невідома "група". І прапор з символікою підрозділу нагадує бійцю про побратимів, що боронять рідну землю, це його емоційна складова.

На жаль, нас не зрозуміли і послалися на неписані внутрішні правила Червоного Хреста. А нема письмових правил – нема і про що говорити. Ми не сварилися, лише сказали: "Дайте письмове розпорядження зняти прапор – і ми будемо його оскаржувати. А якщо ви вбачаєте порушення, викликайте поліцію". Але вони цього не зробили і прапор поки лишився на стіні, — продовжує волонтерка.

З початком нового робочого тижня історія з прапором набула продовження, тому і військовий, і волонтери зійшлись на думці, що є потреба в розголосі як в Україні, так і закордоном.

— Спочатку не тільки мені, а й іншим військовим, що мешкають у гуртожитку, представники Червоного Хреста натякнули: якщо не знімуть прапори, навіть звичайні синьо-жовті, їх можуть виселити, — повідомив Роман. — Вчора вже принесли роздруковані правила проживання, де вказано, що мешканці гуртожитку повинні виконувати вказівки персоналу, у разі систематичного порушення цих вказівок, вони мають право виселити жителів. Але там немає ні слова саме про прапори.

У правилах гуртожитку є пункт про обов'язок виконувати вказівки персоналу.

— Нашій німецькомовній волонтерці адміністрація гуртожитку передала, що готує письмове заперечення по ситуації, — додала Тетяна. — Поки на руки жодних документів ми не отримали, як тільки це станеться, будемо оскаржувати. Вже підключили і місцевих журналістів, напевно, звертатимемось до українського консула. Ми цю історію так не залишимо, за будь-яких обставин будемо відстоювати прапор для бійця.

Як далі розвиватимуться події, спрогнозувати важко, однак Роман і волонтери сподіваються на перемогу здорового глузду. Адже досі жодних суперечок з представниками Червоного Хреста, які надають безплатний прихисток не тільки пораненим бійцям, а й цивільним українцям, постраждалим від війни, чи тими, що потребують лікування, не виникало.

— Не можу сказати, що це якась позиція організації, адже, повторюсь, прапор спокійно провисів два місяці, — говорить Роман. — І неприємності почалися тільки після того, як його побачили певні особи з-поміж німецького персоналу.

Кілька років тому Олександу ("Пікассо") за червоно-чорний прапор погрожували депортувати з Німеччини.

Про те, що ситуація, могла виникнути саме через людський чинник, каже і ще один військовий, який лікувався кілька років тому у Німеччині після фронтового поранення. Тоді він також мав конфлікт через символіку.

— Це було ще 2017 року у центральному військовому шпиталі у Кобленці, — каже Олександр ("Пікассо"), який попри другу групу інвалідності продовжує воювати. — У мене тоді над ліжком висів червоно-чорний прапор, на це адміністрації пожалілась санітарка з Польщі. Мене навіть хотіли депортувати, але обійшлось, я долікувався, а прапор так і не зняв. Тут важливо розуміти, що Німеччина нам багато в чому допомагає, просто є люди, які нас не розуміють.

*"Телеграф" стежить за ситуацією з прапором і розповість, вдасться Червоний Хрест до кардинальних кроків стосовно захисників України чи прийме їхнє право тримати символіку бойового підрозділу на видному місці.

Цієї осені, як повідомляв "Телеграф", на концерті у Тбілісі місцевій фанатці американського гурту "Imagine Dragons", що активно підтримує Україну, не дали розгорнути синьо-жовтий прапор і відібрали його.