Виклик у військкомат позбавив жителя Вінниці роботи, а ВЛК знехтувала його проблемами зі здоров'ям

В рамках посилення мобілізації в Україні чоловіки призовного віку отримують на роботі повістки. У такій ситуації опинився вінничанин Тимур Душко, котрий два місяці працює на одному з підприємств оборонної галузі у Києві. Коли він як законослухняний громадянин прибув до ТЦК і СП і проходив військово-лікарську комісію (ВЛК), роботодавець отримав лист з вимогою про його примусове доставлення до військкомату.

Чоловік розповів "Телеграфу", що вбачає в цьому грубу помилку відповідальних працівників, яка коштувала йому посади.

Від початку жовтня Тимур Душко — сертифікований інженер з охорони праці — влаштувався на НТК "Електронприлад", отримавши запевнення від керівництва, що може розраховувати на "бронь" від мобілізації. Але це лишилось тільки обіцянкою, бо невдовзі роботодавець сповістив його про виклик до терцентру комплектування та соцпідтримки (ТЦК і СП).

— Зараз активно використовують такий формат: на підприємства і в установи надходять листи від ТЦК і СП. Вони містять доручення здійснити оповіщення про виклик у військкомат з метою уточнення облікових даних і проходження медогляду військовозобов'язаних, які перебувають на військовому обліку, і забезпечити їхнє прибуття на конкретну дату, — розповів Тимур "Телеграфу". — Такий 11 жовтня прийшов у науково-технічний комплекс, де я працював.

Я мав з'явитися у Вінницький об'єднаний міський ТЦК і СП, — продовжує співрозмовник видання. — Саме туди, бо у Києві я перебуваю тільки у робочі дні, а вихідні проводжу у рідному місті, відповідно, не маю реєструватися у столиці. Кадровик мене ознайомив з наказом, виданим на основі листа, і я як законослухняний громадянин 3 листопада о 9-й ранку прибув за викликом.

І тут виникає перший момент. Яким чином має бути оформлений цей день? Як відрядження з відповідною оплатою витрат на дорогу і, якщо знадобиться, на проживання? Та цей момент неврегульований за законодавством, тож я, щоб відвідати військкомат в іншому місті, був змушений написати заяву на відпустку без збереження зарплати.

Другий момент: безпосередньо у ТЦК і СП, хоча йшлося лише про уточнення даних, мені одразу вручили повістку на проходження військово-лікарської комісії. Вона розташована в іншому кінці міста, їду туди, там черга. Коли доходить моя, розповідаю про проблеми зі здоров’ям, які можна побачити візуально (трофічну виразку), я підкріплюю свої слова довідками від лікарів. Але вони не влаштовують представників комісії, які формально підходять до огляду, для них головне, що на місці дві руки та дві ноги, решта — не принципово. Врешті я отримую направлення до Вінницької обласної клінічної лікарні імені Пирогова, де маю пройти обстеження у судинного хірурга та пульмонолога. І 24-го листопада я маю з'явитися на комісію з їхніми висновками знову, — каже співрозмовник.

Тимур додає, що паралельно з вирішенням питання у військкоматі він захворів на бронхіт, тож не мав можливості повернутися до роботи. Лікарняний оформив електронний і продовжив займатися проходженням ВЛК.

— І тут мені з відділу кадрів мого підприємства повідомляють, що 20 листопада вони отримали ще один лист від Вінницького ТЦК і СП. Цього разу вже з вимогою до роботодавця забезпечити у присутності поліції моє примусове доставлення до військкомату, — продовжує розповідь Тимур. — І це при тому, що я туди сам з'явився на виклик, проходив обстеження лікарів за направленням комісії і мав на руках повістку про повторну явку на 24 листопада. Телефоную у військкомат і прошу відкликати лист, бо нема жодних підстав застосовувати до мене якісь санкції. Натомість мені кажуть, що цього робити не будуть і лише попросили вибачення. Через це непорозуміння погіршуються стосунки з керівництвом, яке наполягає на моєму звільненні.

Однак на цьому епопея з Вінницьким ТСК і СП не закінчилася. 24 листопада чоловік повторно з'явився на комісію, маючи на руках висновки від вузьких спеціалістів. Але вони знову не влаштовали медиків, тож йому пропонували лягти до стаціонару, щоб підтвердити один з діагнозів.

— До 28 листопада перебуваю у пульмонологічному відділенні. Але з невідомих причин е-лікарняний відкривається в системі лише на день, ще три — це формально прогули й додатковий привід роботодавцю для мого звільнення. Намагаюсь отримати в медустанові виправдальний документ, але там відмовляють із мотивацією: вас направила ВЛК, у неї й вимагайте довідку. В комісії, звісно, ніякого підтвердження мого перебування у стаціонарі теж не видають, бо я ж перебував у конкретній лікарні, а комісія до неї не має стосунку. Таке замкнене коло, — констатує співрозмовник.

За словами Тимура, спроби з'ясувати ім’я конкретного працівника ТЦК і СП, який направив за його місцем роботи другий лист, який вилився в заяву на звільнення, успіху не мали. Хоча у військкоматі його запевнили, що всі документи — на обліку, тож помилки не мало статися.

— Я маю ще раз прибути до військкомату 12 грудня, бо як на президентських перегонах пройшов у "другий тур" і маю тепер надати акти обстежень після перебування у стаціонарі, — каже вінничанин. — До речі, таких яких я, було дуже мало, більшість ВЛК визнавала придатними до служби одразу, бо повторюсь, ставились до справи формально і не мали на меті розібратися, чи дійсно людина має якісь захворювання. Як буде у моєму випадку — не знаю, бо отримані у столичних лікарів незалежні результати чомусь комісія не врахувала, хоча закон і дозволяє їх долучати до особової справи.

Що стосується висновків лікарів Вінницької обласної лікарні, — продовжує рекрут, — то вони не пітвердили у мене бронхіальну астму, яка є невиліковною, а поставили мені хронічний бронхіт. До законодавчих змін, до речі, ця хвороба була в переліку, з якими не брали до армії. Щодо проблем із судинами, то результати дослідження збіглись, але у Вінниці, на відміну від Києва, мені поставили легшу (3-тю замість 4-ї) стадію трофічної виразки. Тепер чекатиму черговий візит на комісію і її висновок.

Але в будь-якому разі цей виклик до ТЦК і СП вже позбавив мене роботи на оборонному підприємстві, бо роботодавець хотів "закрити" це питання, а я намагався довести свою правоту. В результаті був змушений написати заяву на звільнення за згодою сторін. Поки жодних кроків, окрім усних вибачень заступника військового комісара, я так і не отримав. Тож маю підстави подавати на структуру до суду позов на захист честі й гідності. На власному прикладі я переконався, що система мобілізації в країні недосконала. При цьому всі кричать про реформування, але по факту ми бачимо значні прогалини, які не забезпечують соціальних гарантій для людей, які підпадають під мобілізацію, — наголосив Тимур.

Як повідомляв "Телеграф", один з блогерів оприлюднив кількість працівників "Приватбанку" чоловічої статі, які отримали "бронь" від мобілізації, — цого б вистачило для формування 15 батальйонів.