Людство може не вижити: чому у світі спалахують конфлікти та звідки ще чекати біди

Наприкінці липня-початку серпня у світі почали спалахувати конфлікти, які раніше були тліючими чи замороженими. Загострилося протистояння між Косово та Сербією.

Китай посилив тиск на Тайвань після візиту туди американського спікера Палати представників Ненсі Пелосі.

Ізраїль та сектор Газа відновили взаємні обстріли, так само як і Вірменія з Азербайджаном у Нагірному Карабаху.

"Телеграф" обговорив з експертами, чому почастішали конфлікти в різних кінцях світу, чи це пов’язано з російською агресією в Україні і де ще може "спалахнути" в найближчому майбутньому.

ООН виявилася нездатною запобігати і зупиняти війни

Експерт з міжнародної політики в Українському інституті майбутнього Ілія Куса вважає, що низка конфліктів не пов’язана безпосередньо з війною в Україні. Однак ця війна, наголошує він, посилила деякі проблеми, які загострили вже існуючі розбіжності.

"Конфлікти йдуть там же, де і йшли роками. Цього року напруженість знову спостерігається на Південному Кавказі, Північній Африці та на Близькому Сході. Здебільшого через невирішеність місцевих конфліктів", — пояснює експерт.

Екс-дипломат, політичний експерт, заступник командира роти добровольчого формування Бориспільської місцевої територіальної громади №1 Вадим Трюхан розмірковує так:

"Справді, конфліктів у XXI столітті загалом і в останній рік, зокрема, з’явилося надто багато. Незважаючи на те, що їх вистачало завжди, останнім часом маємо справу з явним перебором, говорячи мовою гравців у карти. Причини виникнення різні. Вони і релігійні, ідеологічні, і територіальні тощо. Проте ключова – неефективність так званої Ялтинської системи міжнародних відносин.

Міжнародне право, особливо щодо попередження виникнення воєн і примусу ворогуючих сторін до миру, виявилося абсолютно неефективним. Фактично, як і в давнину, діє принцип права сили, а не сили права".

При цьому, продовжує експерт, ускладнюється ситуація тим, що у найбільш небезпечних конфліктних зонах сторони учасників мають зброю масової поразки, зокрема ядерну. А якихось реалістичних перспектив досягнення сталого миру через неефективність ООН, єдину універсальну міжнародну організацію, покликану попереджати війни, та регіональних організацій, на даний момент не проглядається.

"Крім того, виникла проблема лідерства в найбільш розвинених державах світу, насамперед тих, які є постійними державами – членами Ради безпеки ООН, – зазначає Вадим Трюхан. – Лідерів рівня де Голя та/або Конрада Аденауера на Заході вже не було багато десятків років. У росії та Китаї переважають амбіції гегемонії у світі. Особливо в Москві, що поводиться фактично як нацистський Берлін у 30-40-ті роки".

Конфліктних зон все більше

На думку Вадима Трюхана, є низка найбільш небезпечних конфліктних зон, де вже "палає" або може "спалахнути" найближчим часом.

"Номер один — це безперечно Україна, яка веде кровопролитну війну за незалежність від нацистської росії. Фактично, за українців і наші території йде боротьба між тоталітарною росією та демократичним вільним світом. Від того, чи вдасться перемогти рф, залежить не тільки майбутнє європейського континенту, але й доля багатьох держав третього світу", – упевнений екс-дипломат.

Номер два – це протистояння Китаю та США. І питання далеко не в одному острові Тайвань з його 23 мільйонами вільних людей та новітніми технологіями, упевнений експерт. Йдеться, вважає він, про контроль над широким тихоокеанським регіоном і способом життя.

"Цей конфлікт має історію в багато десятків років, проте протягом останніх місяців, а особливо тижнів, він набув загрозливих ознак, — зазначає Вадим Трюхан. — Якщо сторонам не вдасться найближчим часом знайти точки дотику і укласти довгострокову угоду, ситуація може вийти з -під контролю з перспективою початку відкритого збройного конфлікту із застосуванням ядерної зброї, при цьому на стороні Китаю можуть виступити росія та Північна Корея із сателітами, а на стороні США – Індія, з якої починаються спільні військові навчання поблизу Китаю, а також низка інших держав. Насамперед союзників по НАТО, AUKSA тощо".

Номер три – Близький Схід. Військові дії між Ізраїлем і Палестиною останніх днів – це, вважає експерт, лише провісник великої війни в цьому регіоні, що знову розпалюється.

"Протиріччя по лінії Ізраїль – Іран, а також Ізраїль – арабський світ знову виглядають як непереборні. Досить сірника, щоб там вибухнуло полум’я. При цьому Ізраїль задіяє всю зброю, в тому числі ядерну", – попереджає Вадим Трюхан.

Номер чотири – Сирія.

"Схоже, – зазначає експерт, – що Туреччина та Іран наближаються до угоди про поділ цієї держави. Причому сприяє цьому ослаблення росії, яка погрязла в Україні по самі вуха, а також втрата Вашингтоном інтересу до подій у багатостраждальній сирійській державі".

А ще є Ірак, у якому фактично відбувся воєнний переворот, нагадує Вадим Трюхан. Є Ємен, у якому вже багато років триває кровопролитна війна за участю регіональних лідерів, зокрема, Саудівської Аравії, ОАЕ, Катару, Ірану тощо. Є Лівія, де після смерті Каддафі йде громадянська війна, теж за участю низки іноземних держав.

Світ ще ніколи не стояв так близько до краю прірви

"Ситуація на міжнародній арені набуває контурів хаотизації. Не хочеться згущувати фарби, але без корінної перебудови інфраструктури, покликаної забезпечувати дотримання міжнародного права, а також модернізації самого міжнародного права, людство може не вижити. Світ ще ніколи не стояв так близько до краю прірви, як зараз", – вважає екс-дипломат.

Вихід, на думку Вадима Трюхана, один – ключові геополітичні гравці та блоки, у тому числі США, ЄС, НАТО, Китай, Індія, Ізраїль, ЛАД (Ліга Арабських Держав), Іран, МЕРКОСУР (загальний ринок країн Південної Америки, економічна та політична угода) між Аргентиною, Бразилією, Уругваєм, Парагваєм і Венесуелою), Африканський Союз – повинні домовитися та заснувати Організацію вільних націй замість збанкрутілої ООН.

"Наразі ця ідея виглядає утопічно. Однак вона вже обговорюється у колі експертів, політиків та юристів-міжнародників. І чим швидше вона буде реалізована, тим краще для людства", – упевнений екс-дипломат.

На його думку, головне завдання нинішнього покоління світових лідерів – не дати здійснитися словам Альберта Ейнштейна, який писав: "Я не знаю, якою зброєю вестимуть Третю світову війну, але четверта буде з ціпком і каменем".