"Ми вважаємо, що Росія вже наступила": як живе Маріуполь під загрозою вторгнення військ РФ

Двері в "сухопутний коридор" у напрямку до Криму для ворога тут не відчинять

На думку секретаря Ради нацбезпеки та оборони Олексія Данилова, немає жодної гарантії, що повномасштабний наступ Росії не станеться. Саме на цю загрозу останніми тижнями вказують західні спецслужби, які спостерігають скупчення російських військ та техніки поблизу України. І хоча прорив оборони теоретично може статися на будь-якій ділянці спільного кордону, все частіше йдеться про плани Кремля поєднати Донбас та Крим за допомогою так званого "сухопутного коридору". При цьому наступ може розпочатися з боку Криму, і тоді першим на шляху загарбників виявиться невеликий Генічеськ. Потім – "черешнева столиця України" Мелітополь. Далі – курортний Бердянськ, який також можуть атакувати з Азовського моря. Якщо ж наступ розпочнеться зі сходу, то найближче виявляється "столиця Приазов’я" Маріуполь.

"Телеграф" дізнався, що хвилює маріупольців напередодні 2022-го загалом і свят зокрема.

Це місто з населенням понад 400 тисяч людей вже "нюхнуло пороху". Тут із березня 2014 року стали проходити мітинги сепаратистів під гаслами «Руської весни», а у квітні місто опинилося під контролем бойовиків, вони тероризували місцевих мешканців та захопили будівлі державних органів. У День перемоги 9 травня озброєні сепаратисти захопили будівлю міліції, а потім ще побили та вивезли у невідомому напрямку начальника міського управління МВС. Лише за місяць бійцям полку "Азов", батальйону "Дніпро-1", Національної гвардії України та 72-ї механізованої бригади вдалося остаточно звільнити Маріуполь від проросійських бойовиків.

А 24 січня 2015 року обстріл з ворожих позицій зазнав мікрорайон "Східний", забравши життя 31 жителя міста.

На стінах будинків на вулиці Маршала Жукова так і лишилися сліди від ворожих снарядів.

Незвично було бачити в Маріуполі вікна, заклеєні від вибухової хвилі смугами паперу хрест-навхрест — як у роки Другої світової війни.

А всі дороги навколо Маріуполя тоді наїжачилися 25-тонними тетраподами. Ці великі бетонні конструкції — хвилерізи — виготовляло підприємство «Азовінтекс» для зміцнення берегової лінії. Спочатку вони з’явилися як незвичайні арт-об’єкти на площах міста у 2013-му, коли Маріуполь святкував 235-річчя.

У ході проєкту «Твоя стихія» їх розмальовували професійні художники, просто творчі люди та школярі. З початком війни тетраподи перемістилися на блокпости.

Зараз від Маріуполя до лінії фронту, що проходить поблизу села Широкине, відокремлює трохи більш як 20 кілометрів.

75% маріупольців вважають себе українцями

"Ми вже котрий рік живемо в такій реальності, — розповідає заступник міського голови Маріуполя Аркадій Мєшков. — Ми вважаємо, що Росія вже наступила і тому всі роки працюємо над тим, щоб Маріуполь був надійним форпостом нашої країни, Збройних сил України та був готовий до відбиття будь-якої атаки".

Мєшков у міськраді Маріуполя працює із грудня 2019-го, раніше був співробітником обласної прокуратури, жив у Слов’янську. "Але за прикладом Слов’янська мені добре відомі ті події у Маріуполі, коли маргінали, злочинці вийшли на вулиці міста, захопили низку будівель, посіяли хаос. І дуже добре, що Збройні сили України разом із жителями очистили місто, відновили українську владу, законність та правопорядок ".

Згадує Аркадій Володимирович й обстріл Східного мікрорайону, нагадує, що тоді згуртувалися самі мешканці, також підставив плече допомоги людям, які постраждали внаслідок обстрілу, відповідальний бізнес. Зокрема, група компаній "Метінвест", не чекаючи тривалих державних процедур із закупівель, профінансувала заміну вікон, відновлення житла, операції нужденним. Приходила тоді допомога з інших міст України, наприклад, від Самооборони сусіднього Бердянська.

На питання, чи можна вважати ці обидва випадки для маріупольців "подвійним щепленням" проти "російського світу", представник влади як аргумент наводить цікаві цифри: "Ось приклад статистичних даних опитувань. Якщо ще станом на 2015 рік у Маріуполі на питання про те, ким ви себе вважаєте, лише 30% населення відповідало, що вони українці, то зараз це вже 75%.Три чверті маріупольців вважають себе повноправними українцями та пишаються своїм містом і своєю країною! Тому так, це справді було важко перенесене щеплення від російської загрози, і настрої в Маріуполі переважають патріотичні, проукраїнські".

За словами Мєшкова, занепокоєння можливим наступом військ населення не висловлює. "Річ у тім, що бойові дії поруч із нами й не припинялися. Маріуполь живе постійно в цій реальності, але зумів організувати свою роботу та життєдіяльність таким чином, що у місті питання безпеки не на першому місці. Тобто не турбують мешканців, бо вони впевнені, що на сьогодні Збройні сили України та решта підрозділів є надійним щитом від агресора. Панічних настроїв не спостерігається".

Перераховуючи актуальні для городян проблеми, Аркадій Володимирович згадав тарифи, сказавши, що вони не зростають, складну коронавірусну ситуацію та темпи вакцинації — на його думку, такі ж, як і в цілому по всій країні. "Жителі готуються до Нового року та сподіваються на те, що настане світ".

А ще представник адміністрації з гордістю розповів про головну міську ялинку, яка на початку року була визнана найкрасивішою у Новому 2021 році, та знов була прикрашена і на той момент ще стояла, а потім від сильного вітру упала.

Пам’ятають історію та будують плани на майбутнє літо

"Абсолютно не відчувається тривоги, — запевняє "Телеграф" голова Федерації грецьких товариств України Олександра Проценко-Пічаджі. — Ми впевнені й в тому, що не нападуть, а якщо нападуть — то нас захистять. Думаємо, що в наш час початок воєнних дій нікому не вигідний – ні Європі, ні Америці, ні Росії, ні тим більше нам. У колі моїх співробітників ми вважаємо, що більше напруженості в цьому питанні нам створюють політики та журналісти».

Згадувати захоплення будівель міліції та інших державних органів Олександра Іванівна не любить, хоч була безпосереднім свідком тих подій, адже офіс їхньої організації також знаходився на вулиці Грецькій, де бешкетувала група бойовиків. "Фактор несподіванки був великий для всіх людей, але це ми тут у центрі бачили, як танк "Азова" з українським прапором летів вулицею, а околиці Маріуполя взагалі ні сном ні духом про це не знали".

А в ці грудневі дні вона та її колеги займалися дуже важливою гуманітарною місією – разом із грецьким бізнесменом та меценатом, президентом групи "GEFEST" Пантелеймоном Бумбурасом розвозили дітлахам подарунки в села на лінії зіткнення. Крім того, відкрили у селі Чермалик великий борцівський клас, на який усім світом збирали кошти. Разом із керівниками шкіл розробили програму літнього відпочинку дітей у таборах на морі. А ще об’їжджали всі місцеві пам’ятники жертвам політичних репресій грекам, які проводилися в рамках Великого терору з 15 грудня 1937 до листопада 1938 року. За приблизними підрахунками, на Донеччині тоді було розстріляно близько 5 тисяч греків.

Немає гарячої води – зате облаштована ковзанка

Втім, безтурботними маріупольців точно не назвеш. І свої проблеми вони висловлюють у соцмережах. Опозиція дорікає місцевій владі в тому, що замість розвʼязання реальних проблем городян вона зробила ставку на створення "красивої картинки". Про це на своїй Фейсбук-сторінці розповів один із маріупольських громадських діячів Олександр Анушкевич.

Анушкевич вважає, що так витрачати кошти платників податків: близько 4 млн грн на облаштування льодової ковзанки, близько 3,6 млн — на різдвяні декорації, 2 млн на організацію різдвяних концертів і майже мільйон на новорічний декор – зараз недозволена розкіш.

Також з’ясовується, що у величезному місті з квітня немає централізованого гарячого водопостачання. Перехід на індивідуальні бойлери, на думку одного з городян, який активно виступає на місцевому сайті, породить іншу проблему — старі електромережі в багатоквартирних будинках не розраховані на навантаження сучасною побутовою технікою.

Турбує населення та ситуація з безпритульними агресивними собаками, зграї яких мешкають на проспектах Нахімова, Металургів та інших вулицях міста.

А ось наявністю та станом бомбосховищ міста перейнялися журналісти місцевого сайту 0629.com.ua. З’ясували, що в Маріуполі є 130 укриттів, які переважно розташовані на великих промислових підприємствах міста, таких як металургійні комбінати «Азовсталь», ім. Ілліча, Маріупольський морський торговельний порт тощо. Є тисяча укриттів простіше у багатоквартирних будинках та навчальних закладах, закладах охорони здоров’я, культури та спорту. Розроблено план евакуації громадян, існують два види автоматичної системи централізованого оповіщення населення.

Керівництво полку "Азов" запевнило місцевих журналістів, що регулярно відпрацьовує відбиття атаки морського десанту РФ як самостійно, так і у взаємодії з іншими суміжними підрозділами ЗСУ та Нацгвардії України. І ворога вони на територію країни не пропустять.

Раніше "Телеграф" розповідав про те, що Служба безпеки України викрила військовослужбовця ЗСУ, який хотів розкрити ворогам держтаємницю про протиповітряну оборону.