Битва за порти та зерно: чи зможуть Україна, росія та Туреччина домовитися

Проблема розблокування українських портів та вивезення зерна не перший місяць залишається топ-темою для всього світу.

Черговий раунд переговорів, за даними "Телеграфа", може відбутися вже наступного тижня у Стамбулі.

Очікується, що участь у ньому візьмуть представники Туреччини, ООН, України та росії. "Телеграф" розбирався — чого очікувати від переговорів і які шанси, що Україна зможе експортувати зерно морем.

Як росія провокує "голодні ігри"

Практично відразу після російського широкомасштабного вторгнення, яке розпочалося 24 лютого, Україна втратила можливість використовувати морські шляхи для перевезення вантажів. За словами президента Володимира Зеленського, російські окупанти заблокували в наших портах 22 мільйони тонн зернових.

Все це загрожує світові масштабною продовольчою кризою, про що не одразу, але почали трубити представники ООН.

А у червні директор Всесвітньої продовольчої програми ООН Девід Бізлі заявив, що якщо росія не припинить блокади, не перестане красти українське зерно, не закінчить безглузду війну в Україні, світові загрожує безліч проблем.

У тому числі голод (насамперед у країнах Африки та Близького Сходу, що залежать від експорту пшениці з України), за яким відбудуться масові заворушення, подорожчання продуктів, насильство на політичному ґрунті, міграційні хвилі тощо.

Глава Держдепартаменту США Ентоні Блінкен наголошував, що дії росії щодо блокування експортного зерна є шантажем усього світу – і мають отримати потужну відповідь. Він пояснював, що російський диктатор володимир путін блокує постачання і використовує машину пропаганди, сподіваючись, що світ піде на поступки і зніме з росії санкції.

Найцікавіше, що росія цього не приховує. Одна з головних пропагандисток путінського режиму, керівник Russia Today Маргарита Сімоньян фактично відкрито заявила, що провокуючи "голодні ігри" за допомогою блокування портів України, країна-агресор намагається переконати Захід послабити санкції.

Ну, а паралельно з цим російські окупанти продовжують красти українське зерно і тоннами вивозити його спершу до окупованого Криму, а звідти до дружніх агресору країн – ту саму Сирію.

Турецький інтерес

В умовах, що створилися, цілком зрозумілі спроби організувати переговори для створення "зернового коридору" з України по Чорному морю. Особливо ретельно цим займається Туреччина.

6 червня з’явилася інформація, що Україна, Туреччина та росія нібито узгодили попередню схему вивезення зерна з одеського порту. Суть у тому, що турки зобов’язалися розмінувати акваторії поблизу Одеси, а кораблі росії, у свою чергу, повинні будуть супроводжувати вантажі із зерном у Босфор.

Черговий раунд російсько-турецьких переговорів відбувся цього тижня. А вже на наступний запланована зустріч у чотиристоронньому форматі (ООН, Україна, Туреччина, росія), головувати на якій буде турецький лідер Реджеп Ердоган.

Виконавчий директор Економічного дискусійного клубу Олег Пензін у коментарі "Телеграфу" зазначив, що неможливо вести переговори про Україну без України. Тож усі зустрічі, які зараз проводять Туреччина та росія поза присутністю української делегації – нічого не означають і нічого не варті.

"До того ж, важливо розуміти, що турки перейнялися розблокуванням українських портів не просто так. Вони хочуть зробити у себе зерновий український хаб, продаючи зерно далі, перевалюючи його — за 25% від загальної вартості. До речі, і угорці зараз активно стали пропонувати Україні можливості для проходу зерна через їхню територію. Не безкоштовно, звісно", – пояснює Олег Пензін. Визнавши, що шукати рішення треба, бо в Україні залишилося ще близько 20 мільйонів тонн старого врожаю, а на підході – збирання нового, який, за прогнозами, становитиме близько 60 мільйонів тонн (зернові та олійні). Сухопутними шляхами вивозити це дуже складно, довго і дорого.

Представник Українського інституту майбутнього, експерт у питаннях міжнародної та внутрішньої політики Ігар Тишкевич у блозі на "Телеграфі" зазначав, що озвучений раніше план грає, перш за все, на руку Туреччини (робить зерновим хабом, посилює позиції в регіоні та світі) та росії (зберігає свій вплив на морі, демонструє точкову "перемогу" у продовольчій кризі, блокуючи при цьому українські порти з більшості товарних позицій).

Тоді як безпекові питання, що особливо турбують Україну, залишаються відкритими.

Для України немає прийнятного сценарію

Експерт з міжнародної політики в Українському інституті майбутнього Ілля Куса, прогнозуючи для "Телеграфу" підсумки переговорів, зазначив:

"Думаю, що шанси на розблокування українських портів не високі. Не бачу, як можуть знайти компроміс Україна та росія, зокрема, у питанні розмінування акваторії. На мій погляд, зараз для України немає прийнятного сценарію з вивезення зерна. Тому що будь-який з них (особливо з розмінуванням портів) передбачає певні поступки, компроміс, і замикання всього на рф і Туреччину".

Такі рішення, зазначає експерт, схоже, непопулярні в українському суспільстві. І спірні з погляду обороноздатності. Виграти у цих переговорах не вдасться.

"Є хіба що компромісний сценарій, – продовжує Ілля Куса. – Суть його в тому, що відбувається розмінування портів третьою стороною, після чого кораблі із зерном проходять за якимось заздалегідь обумовленим безпечним маршрутом – під гарантії України, росії та, швидше за все, Туреччини, яка буде супроводжувати ці кораблі, але це не означає вирішення проблеми, тому що залишається ще безліч другорядних питань, відповіді на які поки що немає, наприклад, чиї кораблі вивозитимуть зерно? Які страхові компанії покриватимуть ризики? Хто розмінуватиме порти (як варіант обговорюються ООН чи Туреччина, але конкретики на даний момент ми не маємо)? Як довго це триватиме (називалися різні цифри, у тому числі три-чотири місяці, що мало кого влаштовує на тому ж Заході, з урахуванням наростаючої продовольчої кризи)? Наскільки можна довіряти гарантіям ненападу на ці кораблі з боку росії, обіцянкам якої віри практично немає?

Ілля Куса акцентує, що більша частина світу (Азія, Африка, Європа) виступає за те, щоб у максимально стислий термін забезпечити безпечне вивезення зерна з України. І саме морський шлях дає можливість здійснити це швидко та у необхідних обсягах.

"Але позиція російської та української сторін тут є проблемою. Тому що росія хоче обов’язкового розмінування портів, що оголює наш берег, збільшує загрози висадки російського десанту. А Україна, зі зрозумілих причин, безкомпромісна в питанні розмінування", — резюмує експерт.