Від пропагандиста до президента. Яке майбутнє чекає Арестовича і навіщо він зробив ту саму заяву

Заява Арестовича про можливість його участі у виборах президента сколихнула українське суспільство, проте наскільки ці плани реальні?

Вибори президента в Україні за планом мають відбутися приблизно через два роки. Однак поки в країні триває війна й ніхто не готовий дати чітку відповідь, коли і як вона завершиться. Також відкритим залишається питання, в яких умовах українці будуть обирати наступного лідера держави. Та ця невизначеність не зупиняє деяких політиків будувати плани на майбутнє і приглядати собі владні крісла.

Серед таких людей і радник голови Офісу президента (ОП) Олексій Арестович. Днями він відверто зізнався, що мріє стати президентом, чим вкотре викликав ажіотаж навколо себе. В політичних експертних колах заговорили, що у нього є непогані шанси, враховуючи впізнаваність та популярність. Та Арестович попередив, що є одна умова, за якої він буде балотуватися. Що це за вимога та чи дійсно радник голови ОП зможе стати наступним президентом, дізнавався "Телеграф".

Бажане крісло на Банковій

В розмові з виданням Арестович стверджує, що про своє бажання сісти в головне крісло країни він говорив ще 5 років тому. В квітні минулого року в інтерв’ю Сергію Лещенку, який також співпрацює з ОП, політик теж зізнався, що націлюється в президенти. "Потім, за кілька політичних тактів", — додав він тоді.

Про свої амбіції вдруге Арестович нагадав в останньому інтерв’ю Дмитру Гордону. Він підтвердив, що досі має такий план, бо хоче "подивитись, як це буде відбуватиметься".

Радник голови ОП підтвердив, що цікавиться своїм рейтингом у суспільстві, і неодноразово чув, що вони високі. Та в той же час усвідомлює, що це не його особиста заслуга.

"Мій рейтинг – це рейтинг президента зараз. Я себе від президента не відокремлюю і ніколи не підводжу людей, з якими працюю", — наголосив політик.

Він також уточнив, що не планує конкурувати з Володимиром Зеленським, якщо той прийме рішення балотуватися вдруге. Та якщо цього не станеться, то в списку кандидатів може опинитись прізвище Арестовича. Усі інші політичні посади його зовсім не цікавлять: ні мандат народного депутата, ні посада прем’єр-міністра тощо.

У той же час радник голови ОП зізнається, що подібні розмови про вибори президента не є доречними. Бо це може підірвати єдність країни.

"Гордон поставив конкретне питання і я на нього відповів. Але я не хочу цю тему качати, бо це неправильно. У нас є законнообраний президент. Я його повністю підтримую. Розмови про вибори під час військового стану, коли ще невідомо як скінчиться війна, геть недоречні", — коментує Арестович "Телеграфу".

Свою зацікавленість виключно в президентстві Арестович пояснює бажанням зробити багато корисного для людей і країни. За 5 років він пройшов еволюційний шлях, як політик і дещо зрозумів. "Я вважаю, що у мене є певне бачення майбутнього, яке має вирішити всі базові незбалансовані протиріччя в Україні, припинити наш стан невизначеності, коли українець не може довіряти українцю, чим користуються наші вороги", — продовжує співрозмовник.

Зі слів Арестовича, не всім на Банковій подобається його популярність. Є ті, хто хвилюються і намагаються його "прибрати" з команди. Співрозмовники видання у високих кабінетах стверджують, що "особливе" відношення до Арестовича є у голови ОП Андрія Єрмака. З цим навіть пов’язують деякі спроби відсторонити радника від медійного представлення Офісу президента. Втім, сам Арестович вважає себе відданим президенту, тому його активність та плани на майбутнє ніяк не можуть зашкодити команді ОП, впевнений він.

Неоднозначне політичне майбутнє

Опитані "Телеграфом" політичні експерти зізнались, що не здивовані останнім заявам Арестовича.

"Мені здається, він і сам хоче капіталізувати цю медійну популярність в майбутній політичний статус. Перейти зі статусу радника керівника ОП у статус впливового популярного політика", — розмірковує політолог Володимир Фесенко.

Експерт додає, що своїми президентськими амбіціями Арестович демонструє, що хоче стати наступником Зеленського. Але в Україні подібні сценарії не працюють.

Якщо ж Зеленський вирішить вдруге балотуватись, то питання майбутнього Арестовича все одно залишиться відкритим. Йому можуть запропонувати стати одним з лідерів президентської партії. Або ж створити свій власний політичний проєкт, лояльний до влади, навіть незважаючи на теперішні його розмови про незацікавленість в будь-якій політдіяльності, окрім президентської.

"У Арестовича є тактичне завдання – наростити вплив і присутність в середовищі еліт, щоб еліти почали розглядати його для політичних інвестицій. У нього є потреба і мета зробити все максимально екологічно, щоб це не йшло у конфлікт з Банковою", — вважає політичний експерт Ярослав Божко.

Джерела "Телеграфу" говорять, що Арестович вже під час війни мав щонайменше декілька зустрічей щодо його політичного майбутнього. Одна з них, за інформацією видання, була з мером Києва Віталієм Кличком, який також має власні політичні амбіції. Втім, наразі Арестович дійсно тримається Банкової.

Щодо капіталу, який має Арестович, можна сміливо говорити про його медійний вплив. У нього є своя аудиторія, яка стабільно читає його соцмережі, дивиться влоги та інтерв’ю. За результатами опитування Київського міжнародного інституту соціології, Арестович на другому місці після Зеленського в рейтингу тих, хто подобається українцям. 65% опитаних схвально відповіли щодо нього.

Та стверджувати, що стільки виборців готові голосувати за Арестовича, не варто. Бо цифри саме електорального вподобання українців поки невідомі. Навіть серед жінок, які, на думку Фесенка, є головною аудиторію політика, не всі готові віддати свій голос за нього на виборах. Але зараз їм цікаво за ним спостерігати.

Божко звертає увагу, що Арестович поки працює не на електорат, а на певну аудиторію -російськомовну частину населення. "Він – проукраїнсько російськомовний", — охарактеризував експерт радника Єрмака.

Саме цю аудиторію політик може спробувати об’єднати навколо себе і зайняти цю нішу. Тому що ці виборці нікуди не зникнуть і їм потрібен буде свій впливовий представник, який жодним чином не буде пов’язаний з росією і не викликатиме жодних підозр в колабораціонізмі.

Та чи вдасться Арестовичу політично реалізуватися, експерти не поспішають відповідати. Тим паче стосовно його президенства, поки в країні триває війна. Як наголошує Фесенко, радник голови ОП досить самостійний — хоча й називає себе командним гравцем, надає перевагу самостійному плаванню.

"Чи зможе він бути справжнім лідером, який зможе сформувати команду. Чи є у нього лідерські якості, а не лише президентські амбіції – відкрите питання", — вважає політолог.

Арестович зміг вдало себе проявити в перший місяць війни. Він грав ключову медійну роль після Зеленського. "Він є яскравим пропагандистом", — говорить Фесенко.

Та цього недостатньо для успішної політичної кар’єри, особливо президентської. До того ж поки незрозуміло, з ким може конкурувати Арестович і які у нього шанси. Фесенко стверджує, що нові кандидати з’являться пізніше. І це будуть не блогери, а представники інших сфер. Можливо, навіть військові, до касти яких себе відносить і Арестович.