"Мода з 90-х": у ПЦУ пояснили, чому не варто пірнати в ополонку на Водохреще

Незабаром (19 січня) в Україні багато наших громадян святкуватимуть Водохреща. Однією з традицій на це свято, яку дотримуються багато хто, є купання в ополонці. Віруючі вважають, що таким чином можна очиститись від гріхів, однак у ПЦУ розвіяли цей міф.

Нині ж клірик Православної церкви України Ігумен Саватій Собко пояснив, що пірнання в ополонку на Водохреща не має нічого спільного з українськими традиціями, а ця звичка з’явилася в 90-ті і є спосовківським спотворенням наших багатовікових національно-релігійних традицій.

"Про такий ритуал ми не знайдемо в серйозних наукових дослідженнях українських релігійних традицій… Ця мода з’явилася у нас в 1990-ті рр. і особливо в 2000-ті завдяки деяким політикам і ЗМІ, які нав’язали цей стереотип під виглядом "багатовікової народної традиції". В результаті "моржівство" стало підмінювати сенс і зміст великого християнського свята, перетворившись на якийсь безглуздий ритуал, який більше схожий на язичництво, аніж на християнство", — розповідає представник ПЦУ.

Саватій заявив, що якщо хтось думає, що, наприклад, наші предки запорізькі козаки голяка пірнали в ополонку на Хрещення, то вони глибоко помиляються. Тим, хто цікавиться, тим, як насправді це відбувалося, клірик порадив ознайомитися зі спогадами старого запорожця Микити Коржа, колись у XIX ст. записаного з вуст очевидця у працях історика козацтва професора Яворницького та інших.

"Так от, зі спогадів Микити Коржа ми дізнаємось, що кожного нового року на свято Водохреща у цей день із самого ранку на Запорозькій Січі "всі козаки, піхота, артилерія й кавалерія, збиралися на площі перед церквою і стояли тут рядами по куренях, без шапок, до завершення богослужіння; всі одягали найкращий одяг, озброювалися найкращою зброєю; над кожним куренем майоріли особливі розмальовані прапори, котрі тримали хорунжі, сидячі на гарячих, чудово прибраних конях. Після закінчення Божественної Літургії з церкви виходив настоятель із хрестом у руці, за ним парами йшли ієромонахи з євангеліями, іконами, у найкращому облаченні; за духовенством злагоджено, рядами, з хоругвами та важкими гарматами ступали козаки; за козаками – маси простого люду, і всі разом висипали на середину Дніпра, на Йордан. Тут усі ставали шеренгами й слухали службу Божу. Коли архімандрит уперше занурював хрест у воду, козаки одночасно гримали таким залпом, що від того удару аж земля стогнала. А глядачів укривав густий дим, мов пітьма… Заспокоївшись на кілька хвилин, поки розвіювався дим, а настоятель ще раз занурював хрест у воду, козаки знов стріляли, цього разу скільки кому заманеться", — розповідає представник ПЦУ.

Саватій зазначив, що як ми можемо зрозуміти з усього вищезгаданого у спогадах немає жодної згадки про пірнання в ополонку. І хоча у козаків здоров’я, на думку церковника, було більше нашого, навіть вони не думали пірнати в ополонку без жодної потреби.

"Тому давайте шанувати справжні національні традиції! І не спотворювати їх пострадянськими новодєлами… Принаймні, якщо хтось хоче заради оздоровлення поморджувати, то це не обов’язково перетворювати на якийсь безглуздий шабаш у день великого християнського свята…", — закликав Савватій .

Нагадаємо, раніше ми писали про те, що святкове богослужіння на Водохреща пройде в Успенському соборі Києво-Печерської Лаври, а проведе його представник ПЦУ Митрополит Єпіфаній.