Санкційне сито: як російський бізнес обходить заборону на роботу в Україні

Зміна громадянства, переоформлення активів на інших осіб, торгівля через інтернет, змішування забороненої продукції з легітимною, продаж товарів через дочірні європейські компанії – це лише невеликий перелік ухилянь, до яких вдаються росіяни, щоб заробляти гроші на українцях попри санкції та обмеження імпорту. І хоча з 9 квітня 2022 року Україна повністю заборонила імпорт російських товарів, в багатьох випадках вони потрапляють на наш ринок, а активи рф в Україні продовжують віддавати прибутки російським власникам.

Змінив громадянство – позбувся санкцій

Російські власники, як ті в’юни вислизають із пасток, розставлених санкціями, торговими обмеженнями та правоохоронцями. Гарним прикладом тому є ситуація з активами росіянина Юрія Васіна в Україні. У вересні 2022 року Львівський суд арештував за поданням місцевої прокуратури 80% корпоративних прав Васіна у мережі готелів "Reikartz Hotel Group" на суму понад 15,5 млн грн. Мережа налічує 60 готелів по всій Україні.

Слідство довело, що посадові особи керуючого мережею ТзОВ "Рейкарц Хотел Менеджмент" "за вказівкою бенефіціарного власника уклали ряд формальних договорів з метою виведення коштів, здобутих злочинним шляхом, на підприємства нерезиденти, зареєстровані на Кіпрі. Отриманий прибуток від діяльності готелів, зокрема у Львові, вони спрямовували через банки як зарплату для російського власника. Таким чином, податки сплачувались до дерджбюджету РФ, фінансуючи війну в Україні".

Та вже в листопаді Львівський апеляційний суд скасував арешт. Активи Васіна АРМА так і не отримало в управління. Суд визнав докази недостатніми, а співзасновник Рейкарц Хотел Менеджмент Андрій Дема продемонстрував в ЗМІ паспорт пана Васіна, де зазначається, що він громадянин… Туреччини. АРМА у відповіді "Бізнес Телеграфу" повідомила, що саме на підставі рішення апеляційного суду "припинила заходи з управління цими активами". Тож мережа готелів в Україні досі спонсорує Васіна.

Російські автогаз та дизель не пішли з України

В українські мережі АЗС сумнівний автогаз доставляється з Литви, Латвії і Польщі, а дизель — з Туреччини та африканських країн, які після введення ЄС ембарго на російські нафтопродукти в лютому 2023 року стали великими імпортерами пального з держави-окупанта, каже директор Консалтингової групи "А-95" Сергій Куюн. "Пальне здебільшого імпортують немережеві оптові компанії, яких безліч. Потім вже на внутрішньому ринку його купують всі бажаючі, тому воно присутнє в абсолютній більшості мереж АЗС України", — розповідає "Бізнес Телеграфу" експерт.

Які саме це компанії, Куюн не уточнює. За його словами, проблема в тому, що митникам в Україні, щоб пропустити такий товар, за законодавством достатньо паспорту з нафтобаз, а не сертифікату походження продукції. Тому, допускає Куюн, сертифікати європейських виробників, польської компанії Orlen зокрема, ділки підкладають під партії російського пального в портах ЄС, а саме – Латвії, куди точно надходять судна з російським пальним. Тобто, перетворення пального рф на європейське відбувається ще в Євросоюзі. Але тамтешні митники говорять, що то вже проблема українських колег, що з тим робити.

Втім, якщо вміст у пальному рф менше 50%, це вже дає підстави для отримання європейського сертифікату походження. До того ж росіяни пропонують знижки на рівні 25-30%, що значно здешевлює пальне на виході. Схоже, що це влаштовує і трейдерів, і мережі АЗС, які його купують для своїх споживачів. Опитані українські паливні компанії — ОККО, БРСМ-Нафта, Avantage7, Західекотоп — в один голос спростовують той факт, що закуповують російське пальне. Його важко ідентифікувати шляхом відбирання проб, якщо маємо справу з "міксованим" варіантом. Та якщо у якоїсь мережі є російське пальне у чистому вигляді, його можна визначити по вмісту сірки, підказали "Бізнес Телеграфу" в мережі Avantage7. "Цей показник відомий усім гравцям ринку", — зазначили там.

Як бачимо, лазівку для російського пального в Україні потрібно закривати додатковими заходами, бо простої заборони на ввезення цього продукту недостатньо. За словами Сергія Куюна, потрібно негайно внести код нафтопродуктів у постанову уряду №1147, заборонивши тим самим імпорт пального російського походження. Другою страховкою для ринку стане загороджувальне мито на пальне невизначеного походження. Поки це не буде зроблено, українці й надалі спонсоруватимуть агресора, заправляючись на українських АЗС.

До речі, раніше "Бізнес Телеграф" писав про звинувачення з боку Бюро економічної безпеки в тому, що АЗС "АМІК Україна" підконтрольні росіянам. Вже більше як півроку заправки мережі під арештом БЕБ, але сама мережа АЗС заперечує будь-які зв'язки з росіянами.

Підшипники та засоби для миття скла теж російські

Анатолій Гіршфельд, власник Харківського підшипникового заводу "ХАРП", безуспішно намагається відвадити російські підшипники олігарха Романа Абрамовича ще з початку бойових дій на Донбасі у 2014 році. Їх випускає Европейская подшиниковая компания (ЕПК). Зараз вона змінила власника і належить депутату Держдуми Олегу Савченку, який голосував за вторгнення рф в Україну.

За цей час з подачі Уряду РНБО ввела санкції проти материнської компанії олігарха – ЄПК строком на 10 років. Та дочірні підприємства цієї компанії, безпосередні виробники, продовжують постачати в Україну свою продукцію через країни Балтії, ховаючись під маскою німецької компанії. Більше як півроку тому пан Гіршфельд звернувся в усі можливі інстанції для того, щоб припинити імпорт та покарати "дочок" ЄПК санкціями, але й досі чекає, поки розкрутиться санкційна машина.

Російський захисний засіб для скла, дзеркал, фар автомобілів, іншу автохімію фірми GRASS безперешкодно можна купити на PromUA, OLX та в інших інтернет-магазинах. На етикетці товару зазначена юридична адреса виробника: рф, Волгоградська область, р.п Середня Ахтуба, вул. Промислова, 12. Та це ніяк не зупиняє продаж товару. І таких прикладі безліч.

Апдейт. Після публікації цього матеріалу PromUA повідомив "Бізнес Телеграфу", що видаляє згаданий російський товар зі свого маркетплейсу.

Без покарання не буде діла

Нардеп Ярослав Юрчишин, перший заступник голови комітету ВР з питань антикорупційної політики визнає: будь яку систему можна обійти, тому вона має постійно вдосконалюватися. За його словами, США і Британія вже мають, а ЄС – розробляє закон про кримінальну відповідальність за уникнення санкцій. "Ми теж розробили такий законопроект, він пройшов перше читання в комітеті з правоохоронної політики. Дуже сподіваюся, що у квітні він потрапить до сесійної зали і тоді обходити санкції стане важче", — каже нардеп.

Наразі в Україні діє доволі бюрократизована система запровадження та контролю ефективності санкцій та торгових обмежень, що пояснює масовість зловживання цим росіян. Пропозиції по санкціях, їх скасуванню та внесенню змін до них подаються РНБО п’ятьма суб’єктами: Верховною Радою України, Президентом України, Урядом, Нацбанком, СБУ. Рішення про запровадження персональних санкцій приймається РНБО та вводиться в дію указом Президента. Рішення про запровадження секторальних санкцій приймається РНБО, вводиться в дію указом Президента та затверджується постановою Ради. У 2022 році до санкцій додано окремий вид – стягнення активів в дохід держави. Тут процедура ще довша — заява до суду подається Міністерством юстиції. Рішення про застосування санкцій ухвалює Вищий антикорупційний суд.

Попри таку складну систему впровадження санкцій та торгових обмежень голова фінансового та податкового комітету ВР Данило Гетманцев, переконує: поспішати з конфіскацією активів не потрібно. "Треба усвідомити, що санкції – це не про швидкість. Щоб потім у нас не відсудили нашвидкуруч вилучене майно, ми повинні пройти бездоганно чисту юридичну процедуру – запровадити обґрунтовані санкції, знайти активи та підтвердити їх кінцевого підсанкційного бенефіціара, в межах закону провести арешт активів, їх конфіскацію, суди і так далі. Все це – час, але ми правова держава і маємо діяти в рамках, визначених Конституцією і законами України", — вважає він.

Буде новий державний орган?

Та не лише довгий час впровадження заборон заважає швидко карати росіян. Ілона Хмельова, PhD, юристка-міжнародниця, експертка Ради економічної безпеки України (РЕБУ), що Україні не вистачає сильної санкційної "руки" яка б відповідала виключно за запровадження і дотримання санкцій та торгових обмежень. "Відсутня інституція, яка б координувала всю санкційну політику, забезпечувала б ефективну взаємодію як між різними державними органами України, так і між Україною та її іноземними партнерами, тобто, синхронізувала б зовнішній і внутрішній треки санкційної політики. А ще – відслідковувала б реалізацію вже запроваджених санкцій, здійснювала б постійний моніторинг їхньої ефективності та протидіяла їхньому порушенню, ініціювала б покарання за порушені санкції", — вважає експерт. На її думку, такий орган зробив би ефективною державну каральну машину.

До речі, раніше "Бізнес Телеграф" писав про те, чому власнику Куп’янського молококонсервного комбінату, що виробляє відому на всю Україну згущенку із зайчиком на етикетці, світить 15 років за гратами. Олександр Радченко під окупацією не залишив підприємство на розграбування росіянами, і тепер звинувачується СБУ у співпраці з ворогом.