"Золоті" кури: чому найдоступніший вид м'яса в Україні зрівнявся у ціні з найдорожчим і чого чекати надалі

Згубність впливу війни на українську економіку переоцінити важко. За даними Держстату, за минулий рік ціни на продукти харчування в країні зросли на 26,6%. Буквально щоденне подорожчання життя стало сумною буденністю для українців, проте звикнути до неї все ж непросто. Особливо, якщо принципи ціноутворення не піддаються законам логіки. Так, з квітня 2022 року вартість усіх видів м'яса та птиці в Україні зросла на 25-55%. При цьому, курятина зрівнялася у ціні зі свининою, а у деяких випадках і з яловичиною.

"Телеграф" з'ясовував, з чим пов'язане таке нерівномірне здорожчання колись найдоступнішого виду м'яса, і чи варто очікувати стабілізації ситуації на ринку до завершення війни.

Виробники не хочуть працювати на збиток, а держава не може зарадити

Згідно з даними Мінфіна, вартість курятини з квітня 2022 року зросла на 25%. Так, у минулому квітні куряче філе від одного з найбільших виробників продукції коштувало 143 грн за кілограм, а сьогодні його вартість складає 180 грн. Курячі яйця також стали рекордсменами за підвищенням ціни, подорожчавши за рік з 30 до 70 грн за десяток.

Для порівняння, свиняча лопатка за цей час зросла у ціні зі 117 до 171 грн за кілограм, і наразі є доступнішою за курятину, а яловичий гуляш можна придбати майже за тією ж ціною, що й рік тому — вартість м'яса зросла лише на 2 грн – зі 242 до 244 грн за кілограм. Ба більше, яловичі ребра за останні 12 місяців навіть подешевшали — ціна на них впала з 160 до 152 грн за кілограм.

За словами заступника голови Всеукраїнської аграрної ради Дениса Марчука, саме зараз вітчизняні виробники переживають найскладніший період з початку війни. У 2022-му певні заощадження, накопичені за минулі роки, відігравали роль подушки безпеки, але за останній рік вони були використані та в подальшому недоотримані через реалізацію продукції не за ринковою ціною. Тепер аграрії стоять перед вибором: працювати на збиток або підвищувати ціни.

"За час дії військового стану витрати на логістику та страхування суттєво зросли і сьогоднішня вартість продукції не здатна компенсувати їх. Найбільші складнощі виникли під час блекауту, коли птахокомбінати не змогли нарощувати поголів'я курей, адже інкубатори потребують великої кількості електроенергії та її безперебійного постачання. Крім того, за час війни були знищені комплекси птахівництва, що сильно вдарило по можливості забезпечення внутрішнього ринку і спровокувало дефіцит продукції. Для відновлення минулих потужностей необхідний час та ресурси. Також велике значення відіграє подорожчання кормової бази, ціна якої залежить від урожаю", – пояснює експерт в коментарі "Телеграфу".

Якщо інші сфери бізнесу вже почали потрохи оговтуватися від шоку першого року війни, то аграрний сектор переживає найскладніший період саме зараз, каже Денис Марчук. Ситуацію ускладнює й те, що в умовах воєнного стану держава не здатна надавати виробникам необхідну допомогу для підтримки бізнесу. Наразі отримати гранти на створення, розширення або підтримку бізнесу українські аграрії можуть лише через програми співпраці з міжнародними партнерами.

У бюджеті на 2023 рік прямих дотацій для виробників не передбачено, а основним механізмом для стимулювання розвитку галузі залишається система кредитування 5-7-9%, проте вона теж не є досконалою.

"Аграрії активно користуються цією програмою, але сьогодні вартість необхідного обладнання та усіх матеріалів значно зросла, тому встановленого банківського ліміту у 90 млн грн середньому бізнесу просто не вистачає. Ми вже звернулися до Кабміну з проханням збільшити цю суму вдвічі, щоб виробники мали змогу нарощувати потужності виробництва", — зазначає експерт.

За даними AgroTimes, протягом минулого року зростала й експортна ціна на курятину. Вже у ІI кварталі 2022 вартість української продукції за кордоном збільшилась на 55%, у порівнянні з аналогічним періодом 2021 року, – до $2,63/кг. Зазначається, що причиною стала оптимізація продуктового міксу та високі ціни на грудку та філе в Європі та країнах Близького Сходу, а також на дрібну тушку в країнах Близького Сходу.

При цьому, як повідомляє Союз птахівників України, за 11 місяців 2022 року Україна експортувала 377,2 тис. тонн м’яса та субпродуктів птиці, що лише на 10,3% менше, ніж за аналогічний період минулого року. За рахунок більш високої ціни, виручка збільшилась у порівнянні з минулим роком, навіть незважаючи на скорочення експорту, на 23% і склала $793,8 млн.

Нічого дивного у таких тенденціях немає, каже заслужений економіст України Олексій Плотніков. У зв'язку з тим, що курс гривні до долара виріс з 25 до 40 грн за одиницю, а внутрішні ціни на продукцію зросли недостатньо пропорційно, експортерам дійсно вигідніше продавати птицю за валюту.

"На ситуацію з вартістю курятини вплинули безліч чинників. Серед них подорожчання пального та електроенергії, збільшення логістичних витрат, а також наслідки курсової політики. Попри те, що причини є цілком об'єктивними, задоволення попиту всередині країни все ж повинно бути пріоритетним для вітчизняного виробника", — зазначає експерт в коментарі "Телеграфу".

Водночас, хвилюватися, що за час війни українські аграрії перейдуть виключно на експорт і вже не повернуться на внутрішній ринок, теж не варто, каже Олексій Плотніков. За словами економіста, після завершення бойових дій фабрики будуть відновлені, обсяги виробництва почнуть поступово збільшуватися, а співвідношення внутрішньої пропозиції і попиту зрівняється. В результаті це призведе й до стабілізації ситуації з вартістю продукції.

Регулювання цін — не вихід

В умовах, коли економіка потрапляє в зону турбулентності, пересічні громадяни не рідко дорікають уряду відсутністю жорсткого контролю за вартістю основних груп товарів, адже саме у такі періоди розрив між цінами на продукцію та покупною спроможністю населення сягає найбільших показників.

Попри те, що такий механізм здається найбільш очевидним, на практиці він призводить лише до погіршення ситуації, каже старший економіст CASE Україна Володимир Дубровський.

"Встановлення контролю над цінами припустимо виключно у критичні моменти, коли виникає панічний ажіотаж і можливі спекуляції. В інших випадках це лише погіршує ситуацію. Доказом цього є історія з пальним, яку ми спостерігали рік тому. Це призводить до зменшення пропозиції з економічних причин та є обтяжливим адміністративним контролем, який придушує бізнес і змушує його виходити з країни або ж припиняти роботу зовсім. Держава має лише один дійсно дієвий механізм для стримування росту цін — це відмова від друку грошей, тобто жорстка монетарна політика", — каже експерт в коментарі "Телеграфу".

Економіст зазначає: найскладнішою ситуація була рік тому, коли більша частина бізнесу припинила працювати. До осені економіка поступово почала відноватися: бізнес потрохи оживав, українці поверталися додому. Восени економіку знову підкосило – цього разу терором критичної інфраструктури – але Україна встояла. Якщо ситуація на фронті не буде погіршуватися, а критичні об'єкти не зазнаватимуть масованих ракетних ударів, можна сподіватися, що найгірше для економіки вже позаду.

"Зараз ми спостерігаємо поступове відновлення, адже ринкова економіка — це живий організм, який сам себе "лікує". Зростання цін було пов'язано з різким зниженням пропозиції на ринку і тим, що до моменту отримання допомоги від партнерів, Нацбанку доводилось фінансувати держбюджет, що призвело до сплеску інфляції та девальвації. Цього року ситуація більш стабільна. Очікувати різкого зниження інфляції не варто. По-перше, це вкрай маловірогідно, по-друге, це не корисно для економіки. Темпи зростання цін будуть зменшуватися поступово і природним шляхом", — впевнений Володимир Дубровський.

"Шторм" на аграрному ринку спричинений не лише війною

Війна проявила найслабші місця аграрного сектору української економіки. У мирні часи майже стихійне життя галузі та самоусунення держави від активної участі у цьому процесі давали можливість виробникам розвивати бізнес в наявних умовах за зручними їм правилами. Але з приходом великої кризи цей підхід виявився нежиттєздатним, каже головний науковий співробітник Інституту економіки та прогнозування НАН України Любові Молдован.

За словами доктора наук в галузі економіки та управління народним господарством, головна проблема полягає у тому, що українське законодавство в питанні регулювання аграрного ринку дуже далеке від західноєвропейських стандартів.

"Переважає стихійний розвиток сфери і стихійне формування цін, немає оптової торгівлі, не працюють біржі, канали збуту продукції монополізовані невеликою кількістю трейдерів. Якщо ми не змінимо систему, не перейдемо на стандарти ЄС у цій галузі, за 5-10 років наслідки будуть катастрофічними", — зазначає експерт.

Прямий вплив війни на аграрний ринок та ціни на продукцію відкидати не можна, проте й списувати усі проблеми виключно на неї не варто, каже Любов Молдован. Об'єктивне зниження обсягів виробництва повинно було відчутно нівелюватися зменшенням попиту, адже з країни виїхали понад 14 млн громадян. Тому говорити про підвищення ціни через дефіцит курятини не доводиться.

"Держава самоусунулась від регулятивної ролі на аграрному ринку вже давно, проте тоді в цілому умови були більш сприятливими для виробників, а зараз розвиватися у цій сфері без підтримки з боку держави вкрай складно. Зміна умов ускладнюватиме вирощування продовольства і виробництва продукції тваринництва. Вже скоро половина території України не зможе займатися сільськогосподарською діяльністю без поливу, а зрошувальні системи коштують чимало, тому вартість продукції продовжить зростати. Розширювати сільськогосподарські землі ми теж вже не можемо. Станом на сьогодні розораність чорноземів складає 88,92%, далі збільшувати вже нікуди. Уряду варто замислитись над вирішенням цим проблем. Ми повинні інтегруватися в ЄС не лише на папері, а й у підході до розвитку і підтримки аграрного сектору", — зазначає експерт.