Пілоти дронів зі шкільної лави: що так і не так з ініціативою міністра освіти України

Міністр освіти України Оксен Лісовий повідомив, що в рамках дисципліни "Захист України" старшокласники вже з 1 вересня можуть почати вивчати надання медичної допомоги, мінну безпеку, управління дронами та орієнтування на місцевості. Пілотний проект нібито буде потім доопрацьовано з урахуванням побажань учнів та викладачів. "Телеграф" обговорив цю ідею з експертами.

Це треба було робити ще раніше

Медіаексперт, член Ради з питань свободи слова за президента Володимира Зеленського, ексзаступниця міністра інформполітики (з 2015 по 2016 рр.), радниця міністра оборони України (2014-2015) Тетяна Попова розмірковує так:

"Вивчення управління дронами в школах слід було вводити ще кілька років тому, якщо не раніше. Зараз БПЛА — один з найважливіших інструментів на полі бою. Вони дають можливість розвідувати і знищувати позиції противника, його техніку, яка б’є по наших військових. Знищити опорний пункт, живу силу, озброєння, склади. За словами Марії Берлінської, яка допомагає аеророзвідникам і займається дронами ще з 2014-2015 рр., потреба у БПЛА у нас зараз задоволена лише на 10%, насамперед за рахунок волонтерів та держави. Причому по малим дронам – переважно заслуга волонтерів. А за нестачу безпілотників платити доводиться життям солдатів".

Експерт акцентує, що росія поставила виробництво БПЛА на промисловий рівень. Там закупили запчастини для малих дронів, виробляють ударні БПЛА "Ланцет", запустили валове виробництво "Шахедів".

"Якщо на початок війни у ЗСУ була перевага в дронах, то на даний момент росія величезними темпами, за держфінансування, закуповує та розвиває виробництво безпілотників, – наголошує Тетяна Попова. – І нам потрібно максимально посилити цей напрямок. Як у навчанні пілотів, так і у самому виробництві".

Потрібні відповіді на низку запитань

Керівник Центру підготовки операторів БПЛА "Крук", політтехнолог, офіцер ЗСУ Віктор Таран зізнався, що йому складно давати оцінку подібній ініціативі, не маючи відповіді на низку важливих питань.

"По-перше, хто це буде робити? По-друге – які й звідки на це направлять ресурси? Коли ми замислюємося над питанням "хто?" – відповідь має бути однозначною. Або діючі військові, чи фахівці, які мають відповідну кваліфікацію. Людина без досвіду не може читати в школі мінну справу або вчити навіть азам управління дронами, і навчитися цьому неможливо без відповідного технічного забезпечення. Як людина, яка очолює Центр підготовки операторів БПЛА "Крук", де викладають військові, я скажу, що важлива правильна відповідь І що сертифіковане обладнання для навчання дістати нелегко. Це — не дешева історія. І не швидка, — пояснює експерт. — І ланцюг питань можна продовжувати Де знайти 20 тисяч кваліфікованих вчителів? Особливо в сільській місцевості, де вони навряд чи робототехнікою займалися (а як без цього вивчати мінну справу?), так само як масово мали справу з безпілотниками".

За словами Віктора Тарана, важливо розуміти, ця ініціатива – це про суть чи форму? Чи не просто це відповідь на повідомлення, що в росії неповнолітні починають збирати дрони? Чи не спроба перебити негативний вплив такого роду інформації?

"Якщо це реальна історія — слід почути відповідь на вищенаведені питання щодо того "хто?" і "яким чином, за рахунок яких ресурсів?" До нового навчального року залишається менше місяця, а особисто я не чув, щоб велася активна робота серед сертифікованих фахівців щодо залучення їх до такого роду викладання. Сподіваюся, невдовзі ми побачимо, чи це реальна історія чи просто елемент боротьби в інформаційному полі", — підсумовує експерт.

Ініціатива корисна, але дещо слід врахувати

Керівник Центру громадської аналітики "Вежа" Валерій Клочок зазначає, що є така тенденція в Україні – практично кожен новий міністр освіти (і Оксен Лісовий, схоже, не виняток) хоче зробити щось своє в освітньому процесі. І чимось запам’ятатись майбутнім поколінням. Своєрідна традиція.

"Свого часу нині вже, на жаль, покійний Іван Вакарчук (батько відомого співака Святослава Вакарчука), колишній міністр освіти та науки України у 2007-2010 роках, запровадив потужну реформу у школі у вигляді зовнішнього незалежного оцінювання (ЗНО). Що стало базою для зарахування до вишів випускників шкіл, замінивши екзаменаційний кошмар – як випускний, так і вступний. І за цю реформу я як представник освіти, який має досвід роботи на керівних посадах у загальноосвітніх навчальних закладах, дуже вдячний", – каже Валерій Клочок.

Ініціативу Лісового щодо розширення рамок дисципліни "Захист України" він вважає доречною, наголошуючи, що українські старшокласники (і хлопці, і дівчата) мають бути готовими до будь-яких викликів.

"При цьому, — продовжує експерт, — слід розуміти, що у російської влади загострилося бажання мілітаризувати всіх вже зі шкільної лави, якщо не раніше. У цьому сенсі росія проводить послідовну ідеологічну політику для збільшення числа тих, хто готовий буде воювати. І ми повинні діяти дзеркально. Готувати підростаюче покоління до можливої участі у військовій справі. Елементарні навички повинні бути. З надією, що вони знадобляться виключно у мирному, не військовому житті, але з розумінням, що не можна ховати голову в пісок. готуватися до найгіршого".

Водночас, наголошує Валерій Клочок, цю ідею Лісового не можна вважати реформою. Просто розширюється спектр вивчення з певного предмета.

"Також слід звернути увагу на матеріально-технічний аспект. На те, щоб навчальні заклади були забезпечені тими самими дронами для практичних занять. Це не повинно лягати на плечі батьків", – упевнений експерт.