УПЦ МП забороняють насправді, чи на папері? Чого чекати, коли законопроєкт стане законом

Читать на русском
Автор
2193
Митрополит Онуфрій
Митрополит Онуфрій. Фото Пресслужба УПЦ

Попереду тисячі окремих судових позовів до кожної з одиниць УПЦ МП та довгі роки апеляцій

Верховна Рада зробила крок у напрямку заборони УПЦ МП і ухвалила в першому читанні урядовий законопроєкт щодо заборони діяльності в Україні релігійних організацій, пов‘язаних з Російською православною церквою, тобто РПЦ. Засідання перетворилося на штовханину та обмін прокльонами.

"Телеграф" розповідає, як виглядатиме втілення цієї заборони на практиці, якщо законопроєкт ухвалять і він стане законом.

Що у документі

Зазначимо, що до другого читання документ 8371 можуть змінити. Документом передбачається унеможливлення діяльності релігійних організацій, які афілійовані із центрами впливу релігійної структури, керівний центр якої знаходиться в державі, що здійснює збройну агресію проти України.

Діяльність може бути припинена в судовому порядку за адміністративним позовом або Державної служби з етнополітики та свободи совісті (ДЕСС), або прокурора.

Голосування за законопроєкт про заборону УПЦ МП
Голосування у Верховній Раді

Згадана ДЕСС має проводити релігієзнавчі експертизи щодо виявлення підлеглості у канонічних та організаційних питаннях із центрами впливу релігійної організації. Після цього ДЕСС видаватиме приписи щодо усунення порушень у місячний строк з дня їх видання.

У разі невиконання релігійними організаціями отриманих приписів у встановлені строки ДЕСС матиме право звертатися до суду з адмінпозовом та вимагати припинення діяльності.

Як на ділі працюватиме заборона

Цей процес може зайняти роки та вимагатиме буквально тисяч судових позовів. Як пояснив у своєму Telegram-каналі журналіст, військовослужбовець, та співзасновник партії "Демократична сокира" Віктор Трегубов, проблема в тому, що позов ДЕСС має бути не по "церкві загалом" (бо її юридично не існує), а по кожній окремій парафії.

"Їх у "МП" зараз реально залишилося щось близько семі-восьми тисяч. Вони будуть пробувати оскаржувати висновки ДЕСС, а потім ще раз намагатися завадити в суді. З урахуванням того, які в нас суди, процес може сильно затягнутися і не гарантувати переможеньки. Але в цілому це має прискорити переходи до ПЦУ, розірвати зв’язки МП з місцевими елітами та допомогти вивести з-під держави-агресора хоча б ключові парафії, церкви та монастирі", — пише Трегубов.

Потрібно буде позиватися до кожної з одиниць, як Київська митрополія (головна), єпархії (понад пів сотні) та окремі парафії (тисячі). І таких юридичних осіб загалом близько 9 тисяч, пише "BBC-Україна".

Нардеп від "Євросолідарності" Микола Княжицький, який свого часу пропонував розібратися з УПЦ МП законопроєктом 8221, віддав свій голос за сьогоднішній документ у Раді (8371). Проте заявив у Facebook, що сам цей закон не заборонить російську церкву та оголосив про намір подати поправки до другого читання.

"У чому вбачаються недоліки законопроекту 8371 (урядовий)? По-перше, він регулює значно менший обсяг питань, порівняно, наприклад з депутатським законопроєктом 8221, який навіть не виноситься в зал, хоча був зареєстрований і одноголосно підтриманий профільним комітетом значно раніше. По-друге, головним недоліком є розтягнутість запровадженої ним процедури в часі. Процедура може тривати буквально роки", — написав Княжицький.

Він зазначив, що якщо предметом судового спору буде обґрунтованість експертизи, то суд буде зобов’язаний призначати судову експертизу. Але в країні не існує атестованих судових експертів по релігієзнавчій експертизі. Відсутні й зареєстровані методики їх проведення. Також у законопроєкті відсутня процедура перевірки повноти виконання припису.

"За законопроєктом припис ДЕСС не є обов’язковим до виконання для релігійної організації, оскільки законопроект не містить обов’язку релігійної організації виконувати припис. А відтак, ДЕСС не може зобов’язати організацію виконати дії, які для неї не є обов’язковими. Законопроект залишає невизначеною долю майна забороненої релігійної організації, договорів оренди державних і комунальних об’єктів тощо", — заявив нардеп.

Раніше "Телеграф" розповідав, що народний депутат від депутатської групи "За майбутнє" Віктор Мялик, підозрюваний у несплаті податків на суму 97 млн гривень, хоче встановити в Україні День подяки Богу.