10 років Євромайдану. Які реальні кроки до ЄС за цей час зробила Україна

У Києві десять років тому, а саме 21 листопада 2013 року, почалися перші протести проти відмови уряду підписувати угоду про асоціацію із Євросоюзом у Вільнюсі. Українська делегація повернулася додому без жодних вагомих результатів, що розлютило українців — на Майдані Незалежності зібралися журналісти, громадські активісти, опозиційні політики, "євромайдани" стихійно виникали у багатьох містах.

А після розгону та побиття студентів у ніч з 29 на 30 листопада почалася ще більша хвиля протестів – із проєвропейських демонстрації перетворилися на антиурядові. Євромайдан переріс у криваві зіткнення демонстрантів і силовиків й завершився втечею колишнього президента Віктора Януковича у Ростов. Події 21 листопада згодом назвуть "Революцією Гідності", а на державному рівні вирішать відзначати 21 листопада як День Гідності та Свободи.

"Телеграф" згадує, які кроки на зустріч до ЄС з часів закінчення Євромайдану зробила Україна. Отже:

2014 рік — Після втечі Януковича до росії Україна та Євросоюз підписали ту саму угоду про асоціацію, через яку почалися протести. Політичну частину підписали 21 березня під час позачергового саміту "Україна-ЄС". Від імені України документ підписав на той час прем'єр-міністр Арсеній Яценюк. А 27 червня підписали вже економічну частину, це відбулося на засіданні Ради ЄС, від України угоду підписував тодішній президент Петро Порошенко. Економічна частина стосувалася зони вільної торгівлі.

Усі ці кроки назустріч Європі відбувалися, коли безпека України була в небезпеці: на Донбасі починалися бойові дії, а у Криму почали освоюватися "зелені чоловічки" та окупаційна влада.

Та й з угодою було не все так просто — документ про асоціацію треба було ще ратифікувати. Процес ускладнив консультативний референдум у Нідерландах 2016 року, на якому більшість виборців виступили проти затвердження Угоди про асоціацію з Україною. Після цього процес ратифікації Угоди було призупинено.

17 травня 2017 року — Європарламент та Рада ЄС ухвалили рішення про безвіз для українців. Він почав діяти 11 червня і дозволяв українцям із біометричними паспортами безперешкодно подорожувати до країн Шенгенської зони. Максимальний термін перебування в межах безвізового режиму становив 90 днів протягом послідовних 180 днів. У паспортних центрах одразу вишикувалися черги за такими паспортами. До речі, серед тих, хто зміг скористатися "безвізом" були й сотні тисяч мешканців окупованих Криму і окремих районів Донбасу. Деякі з них вже отримали російські паспорти, але зберегли при цьому свої українські документи.

Це був дуже очікуваний крок, адже безвіз почали обіцяти керівники країни, які прийшли до влади на хвилі Євромайдану. Вони твердили, що вже на початку січня 2015 року українці подорожуватимуть без віз, але дату обіцянок постійно переносили — дедлайн зміщувався то на пару місяців, то на рік. Для безвізу також потрібні були певні зусилля та реформи з боку Києва, розбудова механізмів для боротьби з корупцією.

1 червня 2017 року — Нідерланди завершили ратифікацію Угоди про асоціацію з Україною, а 11 липня Рада ЄС офіційно завершила ратифікацію. 1 вересня 2017 року угода нарешті набула чинності.

У 2019 році Україна закріпила в Конституції курс на членство до Євросоюзу та НАТО.

2021-ий рік, Європарламент схвалює резолюцію щодо прогресу реформ в Україні на 42 сторінки, де дуже детально прописує що треба змінити для успішного процесу євроінтеграції. У документі він закликає до інтенсивнішої боротьби з корупцією і впливом олігархів, а також нагадав про необхідність подальших реформ. У доповіді йшлося про те, що угоду про асоціацію слід оновити, щоб "врахувати еволюцію нормативної бази економічного розвитку". Європарламент зазначив, що його підтримка України залежатиме від того, якою мірою держава виконуватиме зобов'язання, взяті перед ЄС.

12 жовтня 2021 року — ще один маленький крок у напрямку ЄС стався на 23-му саміті "Україна-ЄС" у Києві, на якому підписали угоду про Спільний авіаційний простір. Це був такий собі "авіаційний безвіз" одночасно для українських та європейських авіаперевізників. Україна мала отримати такі самі можливості, правила й стандарти в галузі авіаперевезень, як і в держав-членів Євросоюзу. Але угоду Верховна рада України ратифікувала 17 лютого 2022 року, за тиждень почалася війна.

Після початку деокупації Бучі та Ірпеня було зроблено дуже показове фото, яке ілюструвало звірства росіян проти мирного населення. Це світлина, на якій зображена рука загиблої жінки, що була вбита росіянами в Ірпені. А поруч щемлива деталь — ключі з брелком-прапором Європейського союзу. Знімок зробив фотокореспондент Ігнат Івлєв-Йорк. Також стало відомо, що вбита жінка — це 69-річна пенсіонерка Надія Мякушко.

28 лютого 2022 президент України Володимир Зеленський лише за чотири дні після початку повномасштабного вторгнення зненацька подає заявку на вступ України до ЄС.

1 березня — Європейський парламент так само неочікувано проголосував за резолюцію, у якій закликав інституції Європейського Союзу працювати над тим, щоб надати Україні статус кандидата на членство в Європейському Союзі. До слова, росіяни на той момент досі сподівалися захопити Київ і перебували за кілька десятків кілометрів від столиці.

16 березня — Україна приєдналася до об’єднаної енергосистеми континентальної Європи ENTSO-E на рік раніше запланованого. Енергосистеми України та Молдови повністю синхронізовано з енергомережею континентальної Європи.

У червні 2022 року Україна отримали статус кандидата в ЄС. Але Єврокомісія вказала 7 рекомендацій:

• реформа Конституційного суду
• продовження судової реформи – Вищої ради правосуддя та Вищої кваліфікаційної комісії суддів
• посилення боротьби з корупцією
• боротьба з відмиванням грошей
• антиолігархічна реформа
• ухвалення законодавства про медіа
• завершення реформи законодавчої бази щодо національних меншин.

І за цей час Україна зробила серйозні кроки до членства. У лютому 2023 року Єврокомісія опублікувала звіт, у якому відслідковувала спроби України виконати зобов’язання, які вимагає членство в ЄС, і запропонувала вказівки щодо реформ. У звіті зазначено, що Україна продовжує залишатися стійкою демократією, наближаючись до Європейського Союзу.

8 листопада 2023 — Єврокомісія рекомендувала Європейській раді розпочати з Україною переговори про вступ. Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що Україна виконала 90% завдань, які були передумовою початку переговорів. Але лишилося ще декілька моментів — доопрацювати три з семи блоків, які стосуються боротьби з корупцією, прав національних меншин та створення правової бази деолігархізації.

Зараз Україна чекає саміту ЄС 14-15 грудня, на якому мають ратифікувати рішення Єврокомісії. А у березні 2024 року ЄК оприлюднить ще один звіт, де оцінить, як Україна впоралася з цими трьома моментами. Офіційний початок переговорів оголосять після того, як його схвалять усі країни-члени ЄС.

Нагадаємо, раніше "Телеграф" писав про те, що необхідно зробити Україні, щоб стати частиною Європейського союзу після "зеленого світла" від Єврокомісії та які ще реформи залишилися.