Не вважаю Порошенка ніяким "лідером опозиції". Вже два роки не вважаю - Михайло Кухар

НАПЕРЕД ПРОШУ ВИБАЧЕННЯ, ЩО Я ЗНОВУ НІ З ТИМИ, І НІ З ТИМИ…

Тут одні друзі пишуть, що 17 число визначить, хто з ким і хто по який бік барикади.

А інші пишуть, що так сильно розчарувалися Порошенком за п’ять років, що тепер їм його не шкода…

При цьому я, звичайно, не поділяю ні звинувачень, ні нав’язливого бажання влади посадити "лідера опозиції".

Я щиро вважаю, що вугілля з ДНР по грабіжницько-низькими цінами ми купували правильно, бо не торгівля це була за великим рахунком, а військова хитрість. Не допустили блекауту у містах-мільйонниках серед зими другого року війни.

І честь і хвала нашим розвідникам та контррозвідникам, що якимось чином примудрилися налагодити контрабандні постачання запчастин до нашої військової техніки із продажної, корумпованої Росії за кеш під час війни. Честь та хвала! А ніякий не злочин за великим військовим рахунком.

А ось локальним "розслідувачам", що "розкрили" цю схему роботи нашої агентури, ніяка не честь і не хвала.

Але моя проблема знову в тому, що я не можу солідаризуватися з жодної зі сторін.

Тому що не вважаю Порошенка ніяким не "лідером опозиції". Вже два роки не вважаю. І тому мені знову не хочеться зайняти місце з жодної зі сторін цієї штучної "барикади".

Тому що Лідер Опозиції живе болем та інтересами своєї країни. Свого виборця. А не лише своїми власними "неприємностями" із кримінальними справами.

Тому що Лідер Опозиції не замовкає на пів року, коли проти нього припиняються кримінальні справи.

Він лізе на рожен. Він озвучує те, що болить у виборця. Він, ґрунтуючись на своєму багатому досвіді державного діяча, пропонує свої варіанти розв'язання "перезрілих" проблем.

Справжній Лідер Народної Опозиції — перед прильотом до країни, де його можуть заарештувати за політично вмотивованим обвинуваченням, пішов би до одного з провідних Європейських чи Британських Університетів — і сказав би, як Черчіль, свою промову Фултонів!

В якій би окреслив "правильні", на його погляд, кроки у зовнішній політиці.

У якій викрив антинародну податкову антиреформу ім. Гетьманцева, від якої стогнуть мільйони його виборців.

У якій покаявся б, визнавши свої минулі помилки.

В якій би він, справжній Лідер Опозиції, окреслив би конкретний план дій щодо порятунку країни у найважчих обставинах.

І закликав би своїх прихильників дотримуватися цього плану з ним чи без нього!

Цю промову обговорювали б сьогодні весь день і ми з вами, і всі світові ЗМІ… А не пікантні подробиці штовханини та хамства в аеропорту поліцейських із депутатами-прихильниками…

І тоді, вже, вибачте мені на слові, народ масово вийшов би сьогодні на вулиці, щоб захистити Лідера, який, не шкодуючи живота свого, брав на себе удари п’ять важких років у владі та не уникав особистих труднощів, два роки продовжуючи захищати свій народ, перебуваючи в опозиції...

Чи ми сьогодні побачили повернення в країну такого Лідера Опозиції? Боюся, що я – ні.