Політичний десант США у Тайвані – не найкращі новини для України, і ось чому - Ілія Куса

Експерт з міжнародної політики в Українському інституті майбутнього Ілія Куса спеціально для "Телеграфу" оцінив, що означає для України напруження відносин між США та Китаєм

Те, що у вівторок, 2 серпня, представник Палати представників США Ненсі Пелосі, незважаючи на погрози з боку Китаю, прибула на Тайвань, так само як і те, що Китай не привів свої погрози в дію, означає, що все поки що йде за найбільш ймовірним сценарієм. Включаючи реакцію сторін, а також те, що великої війни не трапилося (і, сподіваюся, не трапиться).

Достатньо жорстка реакція Китаю була очікуваною. Звісно, у лобову атаку на Тайвань ніхто йти не збирався. У Пекіні розуміють ризики, пов’язані із цим. Це була б катастрофа як для Тайваню, так і для Китаю та світової економіки загалом. Точно зачепило б і американців, і європейців. Взаємозалежність Китаю та Штатів за останні роки нікуди не поділася, хоч і зменшилася.

Слід зазначити, що в Адміністрації Білого дому спробували якось усунутись від візиту Пелосі. Це не особливо допоможе у ракурсі удару у відносинах з Китаєм. Але тим не менш…

Я оцінюю загальну реакцію США та КНР у ракурсі цього візиту як типову реакцію суперників, які рухаються до конфронтації – у результаті. І прибуття Ненсі Пелосі на Тайвань, на мою думку, підвищило ризик військової конфронтації в найближчі роки.

Крім того, мені здається, що візит Пелосі ставить крапку у нормальних взаєминах та комунікації між Вашингтоном і Пекіном, які намагалися зберігати Джо Байден і Сі Цзіньпін навіть цього року, незважаючи на війну в Україні, розв’язану росією (і яка по-різному сприймається в США та КНР). Справа не лише в тому, що речник Палати представників прибула на Тайвань. Це все ж таки не президент. І це не вперше, коли спікер Палати представників здійснює такий візит (хоч і перший за 25 років). Справа скоріше в тому — коли і як це відбувається.

А відбувається це дуже зухвало, з погляду китайців. І перед дуже важливим з’їздом партійної комуністичної верхівки, де вирішуватимуться важливі кадрові призначення. У тому числі – йдеться про політичне майбутнє самого Сі Цзіньпіна та зміцнення (як йому хотілося б) його позицій. І, звісно, американський політичний десант на Тайвань він сприймає через призму цих подій. Вважаючи, що це була спеціальна акція американців, щоби плюнути йому в обличчя. З огляду на це, гадаю, китайці про цей візит довго не забудуть. Особливо якщо Сі Цзіньпін залишиться при владі після осіннього з’їзду Компартії.

Для України події навколо Тайваню також важливі. Світова турбулентність нам не потрібна. Чим менш стабільний і передбачуваний світ, чим більше конфліктів, в які виявляється залучений Захід – і європейські союзники, і американці – тим, можливо, менше уваги приділятиметься нам. Відповідно це може мати ризики зниження обсягів фінансової та військової допомоги Україні. Тому в наших державних, зокрема довгострокових, інтересах, щоб війни між Китаєм та Штатами не було. Вона матиме погані наслідки для всіх.

Резюмуючи: для України те, що зараз відбувається на Тайвані – не найкращі новини.