Штайнмайєр озвучив знакову антиросійську промову — що це означає - Віктор Бобиренко

Президент Федеративної Республіки Німеччина (ФРН) Франк-Вальтер Штайнмайєр під час свого звернення до нації різко пройшовся по росії.

Він пояснив, чому важливо продовжувати чинити на рф санкційний тиск, навіть несучи при цьому економічні втрати. Назвав злочинною агресію росії проти України. Наголосив, що німцям варто позбутися залежності від кремлівського режиму, який відправляє танки проти сусідньої країни та використовує енергетику як зброю.

Зізнаюся – я ніколи не бачив Штайнмайєра таким різким у висловлюваннях. Це – знакова, показова, явно антиросійська та проукраїнська мова, яка, певен, підбадьорить німецьку спільноту, європейську спільноту. У тому числі бізнесову.

Штайнмаєр був і залишається чітким відображувачем позицій німецького бізнесу. На початку повномасштабного російського вторгнення в Україну німецьке суспільство здебільшого підтримало нашу країну. При цьому російське лобі та німецький бізнес і до цього, і якийсь час після виставляли Штайнмайєра як людину, яка постійно говорить про необхідність дружити з росією, що вона — велика країна, що з нею краще робити бізнес і отримувати він її вигоду.

Проте російські звірства в Україні, а також подальший енергетичний шантаж росіянами Європи (насамперед – Німеччини) змусили прозріти і німецьких політиків, і німецький бізнес. Вони зрозуміли важливість перебудовуватися, хай навіть із серйозними економічними втратами. Власники концернів, пайовики, акціонери дійшли консенсусу, що краще якийсь час жити з проблемами, зате викинути зі своєї країни російського божевільного спрута. І це — чіткий сигнал, що більшість бізнес-еліт у ФРН перебудувалися з нейтрального ставлення до росії як до авторитарної держави і позитивного як до сировинної бази — до розуміння, що політика — це і економіка. І що не можна до авторитарної, агресивної, брехливої держави ставитися нейтрально, а тим більше – позитивно.

І в цьому вина самої росії. Вона показала, що може чинити безрозсудно, що чхати хотіла попри всі домовленості на міжнародні угоди, на контракти, деякі зрозумілі всьому цивілізованому світу моральні засади. Що вона готова спалювати газ, підривати "потоки", аби змусити Європу грати за правилами Москви. Що вона – продовольчий, енергетичний, ядерний, політичний шантажист. Шантажист відвертий, зухвалий, впевнений, що йому все зійде з рук.

І для середньостатистичних німецьких бюргерів це стало шоком. Вони звикли, що слово треба тримати, що контракти – святе. А тут – таке…

Шантаж у бізнесі – це останній ваш контракт. І путін пішов саме таким шляхом. Тож контракти та контакти – все…

На це колективне наклалося ще й особисте. Коли бізнес має вплив на політика, він також має вплив на бізнес. І те, що Штайнмайєр побачив в Україні, те, що він сам посидів у бомбосховищі, точно далося взнаки.

Думаю, він був вражений. Шокований. І це вилилося в ту саму промову, яку зараз обговорюють.