Що не так з ООН, Червоним Хрестом та МОК - Ігор Попов

Російська агресія проти України виявила кризу у системі міжнародних організацій. Механізми, які працювали під час холодної війни та після її завершення, виявилися неефективними перед ризиками нової війни. Чинні глобальні структури не змогли запобігти російському вторгненню і не можуть його зупинити.

Міжнародні структури потребують реформування та перезавантаження для пристосування до нових глобальних викликів.

Триває дискусія про реформу ООН, насамперед про позбавлення держави-агресора права вето у Раді Безпеки.

Якщо ООН розглядатиме питання створення міжнародного трибуналу щодо росії, то, ймовірно, це буде голосування на Генеральній Асамблеї, а не в Раді Безпеки. Механізм формування Ради Безпеки та регламент її роботи мають бути переглянуті.

Міжнародний Комітет Червоного Хреста створювався для виконання воєнних конвенцій, зокрема щодо поводження з військовополоненими. Українські полонені перебувають у дуже важких умовах, а також отримати інформацію про їхній стан досить складно. Тому голова Офісу президента Андрій Єрмак на нарадах публічно вимагає від МКЧХ активних дій щодо надання допомоги нашим полоненим.

Ця організація має займатися не лише виступами на конференціях, а й польовою роботою, як це було протягом сотні років.

Олімпійський спорт – це також політика. Під час холодної війни це проявилося особливо виразно і всі пам’ятають бойкот радянської збірної після введення військ СРСР до Афганістану. Тому участь російських спортсменів в Олімпіадах, довкола чого зараз стільки суперечок, залежить передусім від припинення військової агресії проти України. Це має бути чіткою позицією керівництва МОК – і навіть не потрібно робити допінгових скандалів єдиною причиною обмежень для російської збірної.

Думки, висловлені в рубриці блоги, належать автору.
Редакція не несе відповідальності за їх зміст.