Як літаки для ЗСУ допоможуть Молдові швидше повернути Придністров'я - Андрій Сенченко

Дорін Речан, новий прем’єр-міністр Молдови, яку в лютому збиралися "розгойдати" агенти кремля, заявив, що Придністров’я необхідно демілітаризувати та вигнати звідти російський окупаційний контингент.

Тішить, що з боку керівництва Молдови відбулася досить серйозна еволюція у розумінні ситуації. Так, все це супроводжувалося, зокрема, змінами в уряді. І гадаю, ще не всі там дозріли до такого розуміння. Але загалом як вектор це правильно.

Ще десять місяців тому в Молдові говорили, що жодної загрози з боку росії немає, що нейтралітет, прописаний у Конституції, – найкращий захист. При цьому продовжували те, що відбувалося усі 30 років насильницького поділу республіки. А саме – торгівлю з Придністров’ям. Як свого часу в Україні намагалися реалізувати Порошенко та Ко – торгівлю з Кримом, з окупованою частиною Донбасу тощо. Типу взаємовигідне для певних персонажів економічне співробітництво через адмінкордон, лінію зіткнення тощо. У нас це вдалося припинити. У Молдові, на жаль, ні. І у симбіозі з придністровською раковою пухлиною Кишинів прожив, вважайте, три десятиліття. І те, що зараз на офіційному рівні йдеться про те, що подібне слід припиняти – це добре. Як і те, що у Молдові відбулося усвідомлення – гарантом незалежності та територіальної цілісності цієї республіки зараз є лише Україна та наша армія, яка захищає зокрема Молдову. І ніхто інший.

Нині важливо від слів переходити до діла. Конвертація розуміння – у дії. Нагадаю, що зараз українське керівництво інтенсивними зусиллями намагається створити авіаційну коаліцію. Тобто консолідувати ресурси тих країн, які готові передавати нам бойові літаки.

І Молдова може стати учасником такої коаліції. Вона має парк, нехай і невеликий, радянських бойових літаків. Він не є ефективним з погляду захисту цієї країни. Не допоможе, якщо росія зважиться напасти. А ось з погляду захисту України та Молдови – він може бути ефективним. І офіційному Кишиневу є сенс задуматися – і проявити ініціативу у цьому напрямі. А не просто на словах висловлювати розуміння, що Україна проливає кров, зокрема, за Молдову.

Щодо Придністров’я. Зрозуміло, що зараз ані українська, ані молдавська влада не збираються віддавати наказ про наступ на це квазіутворення. Але немає сумнівів, що з програшем росії в цій війні відбудеться вихід з Придністров’я усіх проросійських колаборантів, які зображають із себе владу невизнаної ПМР (насправді є просто маріонетками кремля). Після цього неминучою стане інтеграція Придністров’я у тіло Молдови.

Але, акцентую, дуже важливо, щоб уже сьогодні Кишинів не на словах, а практично припинив різноманітні тіньові угоди з Придністров’ям. Здійснювані нині не на рівні уряду, а на рівні великого бізнесу, іноді окремих політиків. Це – підривна для Молдови діяльність. На ній слід поставити хрест. Москва сьогодні не може так масштабно, як раніше, фінансувати Придністров’я. І якщо Кишинів перестане торгівлею через адмінкордон підтримувати російську маріонеткову владу, інтеграція стане набагато ближчою.

Думки, висловлені в рубриці блоги, належать автору.
Редакція не несе відповідальності за їх зміст.