Терор портів: чого добивається росія і де помиляється Україна - Андрій Сенченко

Цілком очевидно, що росія, заявивши тиждень тому про вихід із зернової угоди, намагається зруйнувати експортні можливості України, атакуючи портову інфраструктуру.

А потім у рф скажуть – ну, давайте, ми готові повернутися в угоду. Умовили… «Жест доброї волі». Ось тільки перед цим агресор хоче позбавити Україну реальної можливості експортувати зерно морем у суттєвих обсягах. І, гіпотетично, повернувшись в угоду і заподіявши перед цим максимальну шкоду нашим експортним можливостям, росія почне звинувачувати Україну!

Те, що ми зараз бачимо у виконанні країни-агресора – це суміш суто військової операції з інформаційною.

Але тут слід звернути увагу на ще один момент. Удари по тій же портовій інфраструктурі Дунаю є до певної міри результатом нестримного, дурного піару, який проводили деякі чиновники та медіа. Мовляв, ми останнім часом збільшили експорт через дунайські порти! І так далі…

На мою думку, такого роду роздування цієї теми схоже на порушення, пов’язані з фотографуванням і відеофіксацією, з подальшим викладанням в мережу, об’єктів, уражених російськими ракетами й дронами.

Це логічно сприймається як допомога ворогові, як наведення на нашу інфраструктуру. І піар на роботі портів нічим від такого не відрізняється. Це таке ж наведення ракет і дронів ворога.

Про це слід задуматись – і зробити відповідні висновки.

Те саме стосується піару на об’єктах з виробництва боєприпасів, ремонту озброєнь та техніки.