Гірше було лише 24 лютого – які російські олігархи постраждали від путінської мобілізації

Два дні поспіль, 20-21 вересня, російський фондовий ринок перебував у стані нокдауну, спричиненого діями кривавого диктатора володимира путіна. Спочатку з подачі своїх кремлівських кураторів, колаборанти на тимчасово окупованих територіях України заявили про проведення "референдумів" про приєднання до Росії.

Слідом за цим, 20 вересня були внесені зміни до законодавства Росії, зокрема, посилено покарання за ухилення від мобілізації, добровільну здачу в полон і мародерство. Зрештою, вранці 21 вересня, з другої спроби, сам путін заявив про проведення часткової мобілізації.

На той час друга доба на російському фондовому ринку панувала паніка.

Обвал максимальний з початку війни

Як писали ЗМІ країни-агресора, вже 20 вересня, у день, коли було оголошено про проведення "референдумів", але не було відомо про мобілізацію, основні фондові торгові майданчики Росії — Мосбіржа та РТС впали на 8,84% і 9,31% відповідно. До кінця дня індекс Московської біржі впав до 2215,67 пункту, а РТС — до 1154,2 пункту.

Поширене вранці 21 вересня звернення путіна, ситуацію не покращило і індекси російського фондового ринку впали ще на 10%: Мосбіржа до 2002,73 пункту (мінус 9,6%) та РТС до 1017,86 пункту (мінус 11,8%).

Війна, податки, перемоги ЗСУ – чому ринок акцій впав

Російські біржові аналітики назвали основні причини падіння ринку акцій:

• "референдуми" на окупованих територіях, після чого зріс ризик військової ескалації та нових міжнародних санкцій;
• ризик мобілізації в Росії, що загрожує відпливом робочої сили і можливим зниженням споживання;
• зростання податків наступного року: в умовах міжнародних санкцій та падіння доходів бюджету Росії, планується запровадити додатковий податок для експортерів нафти, газу та ЗПГ, від чого в 2023-2025 роках планують отримати до 3 трлн руб. (близько $500 млрд в умовах фіксації курсу в 60,2 рубля за долар).

При цьому український економічний експерт Олексій Кущ вважає, що додатковим фактором біржової паніки в Росії стали перемоги ЗСУ, які "сприйматимуться як сигнал на продаж".

Нафтовик, газ, IT, банки – які галузі постраждали найсильніше

Міжнародні санкції та зростання податків на експорт сировини схоже стали головними причинами побоювань фондового ринку, оскільки саме сировинні компанії, а також орієнтовані багато в чому на світовий ринок, стали лідерами падіння.

Так, за даними "Кореспондента", лідерами з падіння цін на свої цінні папери стали такі компанії:

• Сургутнафтогаз – на 8%. Бенефіціари великої нафтогазовидобувної компанії приховані. РосЗМІ пов’язують її безпосередньо з путіним;
• АФК Система російського олігарха Володимира Євтушенкова-7,9%. Холдинг, серед іншого, володіє оператором мобільного зв’язку МТС у Росії;
• Polymetal – Олександра Несіса та Олександра Мамута – на 7,3%. Компанія — найбільший у світі здобувач срібла;
• Газпромнефть Романа Абрамовича — на 7,1%;
• АЛРОСА Сергія Іванова — на 5,7%.

Державні Інтер РАТ, Газпром, Роснефть, Ощадбанк, ВТБ втратили від 5% до 6,5%

Найсильніше, на 8-9 відсотків, впали ціни на акції компаній Новатек Леоніда Міхельсона (видобуток газу), Яндекс Аркадія Воложа та Лукойл Вагіта Алекперова.

Абсолютним лідером стали цінні папери — розписки TCS Group, власника банку "Тінькоф" — 10,7%.

Удар виявився настільки сильним, що навіть у четвер, 22 вересня, індекс Мосбіржі хоч і піднявся до 2177 пунктів, як і раніше, менше показників ніж до початку паніки наприкінці дня 19 вересня.

Чи може бути ще гірше – легко

Втім, обвал фондового ринку 20-21 вересня не є рекордним для країни-агресора, куди найгірші показники були вранці 24 лютого, в перший день кривавого нападу на Україну.

У той день фондовий ринок Росії впав майже вдвічі: індекс Мосбіржі впав на 45% — до показника менше 1700 пунктів, а РТС на 50% — до приблизно 600 пунктів.

Тоді акції "Сургутнафтогазу" впали на 30%, "Роснефти" — на 28,6%, "Газпрому" — на 27,5%, "Лукойлу" — на 20%. Розписки TSC Group тоді впали у ціні на 33,5%, а папери ВТБ на Мосбіржі втратили 37%.

Тоді, щоб уникнути паніки, Московська біржа навіть двічі протягом дня припиняла торги, повернувши їх на жорстких умовах. Так, наприклад, було накладено заборону на "шортинг" акцій — продаж брокером цінних паперів, якими він не володіє, а взяв у борг. Оскільки передбачається, що брокер продає папери за високою ціною, а викуповує за дешевшою, щоб повернути власникам, цей механізм вкрай вигідний у моменти біржових панік і робить падіння цін на біржах ще сильнішими.

Також тоді Центробанк Росії був змушений розпочати масштабні валютні інтервенції, щоб не допустити зростання курсу долара, але зрештою на валюту були накладені такі масштабні адміністративні обмеження, що купити її пересічному громадянину майже неможливо. Експортерам доводиться продавати свою виручку за заниженим офіційним курсом в 60 російських рублів.

Тим часом перший день мобілізації, що так сильно вплинув на російський фондовий ринок, завершився мітингами проти мобілізаційних заходів та арештом майже півтори тисячі протестувальників.