Хитрий план НБУ: підняти ціни, запустити кредитування чи вимити гроші з бюджету – навіщо центробанк знизив облікову ставку
- Автор
- Дата публікації
- Автор
Експерти не дійшли єдиної думки, але більшість впевнені в одному
Національний банк України 26 жовтня вкотре знизив облікову ставку, причому одразу на 4 відсотки – до 16%. При цьому інші важливі показники на кшталт ставок депозитних сертифікатів залишаються колишніми – 20%, а кредити рефінансування – по 22%.
"Телеграф" поцікавився в експертів, що означають усі ці зміни для пересічних українців, адже теоретично облікова ставка може впливати на низку важливих економічних показників. Адже це фактично процентна ставка, яку бере НБУ, видаючи кредит комерційному банку, і чим вона нижча, тим у теорії буде дешевшим кредит, взятий у комерційному банку.
Проте в українських реаліях все не так просто, вважають експерти, чиї думки з цього питання розійшлися. Одні вважають, що для українців нічого не зміниться, інші ж побоюються, що населення очікує зростання цін.
Хитрий план?
Так, економічний експерт Олексій Плотніков вважає, що теоретично зниження облікової ставки має спричинити падіння ставок за кредитами, а отже, зростання кредитування. При цьому ставки депозитів для українців впадуть. Але значно важливіше – яку мету ставить перед собою НБУ на практиці.
"Висока облікова ставка – бар’єр на шляху до інфляції, а її зниження та дешевші кредити можуть призвести до зростання цін. І тут питання – чи хоче НБУ дати економіці більше кредитів, і заради цього допустити зростання цін, чи центральний банк боротиметься з інфляцією іншими способами.Наприклад, залишаючи високу ставку за депозитними сертифікатами в 20%, стимулюватиме банки вкладати "зайву" гривню в цінні папери і тим самим не допускати знецінення гривні та зростання цін", — пояснює експерт.
Водночас співрозмовник "Телеграфа" не виключає і негативний варіант, за якого держава не стримуватиме інфляцію, оскільки має на меті отримати додатковий інфляційний дохід до держбюджету у вигляді зростання податків.
Чи буде бум кредитування?
Фінансовий аналітик Василь Невмержицький вважає, що сьогоднішні рішення Нацбанку сприятимуть запуску кредитування.
"Депозитарні сертифікати можна буде розміщувати в НБУ під колишні 20%, але за умови, що на них підуть кошти з гривневих депозитів фізосіб, розміщених на строк понад 3 місяці. Тобто банкам стане вигідним залучати вкладників на термін більше 3 місяців, запропонувати їм хорошу відсоткову ставку та розміщувати кошти на депозитних сертифікатах", — пояснює вигоду майбутніх вкладів для українців експерт.
Приріст депозитів українців спонукає банки видавати більше кредитів за рахунок залучених коштів, тож в економіку може піти більше коштів, що може сприятливо вплинути на її розвиток. Нарешті держава може запропонувати нові інструменти для вкладень банкам, пояснив аналітик "Телеграфу".
Змін не буде?
"Процес зниження ставок за гривневими депозитами розпочався вже після зниження облікової ставки до 20%", — пояснили "Телеграфу" у банку "Глобус". Але на глобальне зниження чекати не варто.
"Ставки за депозитами "зміцнять" тим, що за депозитні сертифікати НБУ, як і раніше, платитиме 20% річних, також це допоможе зберегти стабільним курс долара", — пояснив начальник департаменту казначейства "Глобус банку" Тарас Лєсовий.
Економічний експерт Борис Кушнірук не бачить особливої можливості для НБУ впливати на макроекономічні процеси, на які він може впливати швидше теоретично.
"Зниження облікової ставки НБУ в теорії мало б означати, що кредити стануть дешевшими. Але є проблема – Нацбанк не видає кредити безпосередньо бізнесу під 16%, він віддає гроші комерційним банкам, а вже ті вирішують, за якою відсотковою ставкою видати їх клієнтам, віддати "своїм" за хабарі або просто вкрасти. В результаті чекати на дешеві кредити економіці не варто", — пояснив експерт механізм видачі кредитів в українських реаліях.
Також не варто перебільшувати значення облікової ставки для інфляції, яку формують безліч чинників, на які НБУ ніяк не вплинути, і курс долара.
"Хоча у нас і запроваджено "плаваючий" курс, насправді він, як і раніше, регулюється вручну з Нацбанку, і розмір облікової ставки на нього ніяк не вплине", — резюмує Борис Кушнірук.
Рішення ж НБУ знизити облікову ставку, але залишити 20% річних за депозитарними сертифікатами Нацбанку, тобто платити комерційним банкам таку ставку за розміщення своїх грошей у нацрегуляторі, економічний експерт Данило Монін вважає "паразитуванням".
"НБУ обрав, що паразитування банківської системи на бюджеті — це єдина мета банківської системи, окрім переказу платежів. Ані кредитування економіки, ні кредитування бюджету тепер не буде в принципі. Найвигідніша операція — депозитні сертифікати. Якщо банки куплять на 500 млрд гривень, то "вимиють" із бюджету 100 млрд гривень", — пояснив "Телеграфу" експерт.
При цьому, за його словами, курс своїми рішеннями зараз визначає НБУ, і він буде таким, яким заманеться Нацбанку.
Водночас, банкіри вважають, що зниження облікової ставки може позитивно вплинути на вартість кредитів для українців, наприклад, на іпотеку.