Шмигаль – ручний, а міністри зараз виконують вказівки Офісу президента – нардеп Івченко

У поточного премʼєра немає амбіцій, і він зручний владі

Країні потрібен прем’єр-лідер, який буде активно впроваджувати нові ідеї, нові реформи, буде брати якісні кадри до команди, а Денис Шмигаль таким не є, розповідає в інтерв’ю «Телеграфу» заступник голови партії «Батьківщина», посол фонду ООН з глобального сталого розвитку Вадим Івченко.

Ми поспілкувались з народним депутатом про те, чому потрібна відставка всього Уряду, чому нинішній прем’єр-міністр влаштовує Офіс президента, а також, про пріоритетні напрями розвитку аграрної політики в Україні та можливий розпуск парламенту.

Також ми поговорили з нардепом про його нещодавній візит в США, де він зустрічався з ключовими американськими політиками та чиновниками. В першій частині інтервʼю він розповів, яких домовленостей вдалось досягти аби розпочати нову сторінку американо-українського співробітництва.

— Зараз активно обговорюються можливі зміни в Уряді. На вашу думку, чи потрібні відставки міністрів і яких саме?

— Фактично, уряду Шмигаля, за який голосувала Верховна Рада в березні 2020, на сьогодні не існує — багатьох людей вже звільнили. Хоча причини звільнення часто взагалі невідомі. Об’єктивні – це коли вони не справляються зі своєю роботою, у них погані показники, а суб’єктивні – коли, можливо, вони комусь просто не подобаються (наприклад, в Офісі президента). Мені здається, правильно було б звільнити весь уряд та призначити нову команду на чолі з прем’єр-міністром і затвердити їх програму дій. Через рік виконання саме цієї програми буде критерієм визначення компетенції міністрів.

А у нас сьогодні — ні програми, ні людей, ні розуміння, чому звільняють міністрів. Невідомо, чи виконують вони певні показники, чи не виконують. Незрозуміло, що вони взагалі мають робити, оскільки це мало було прописано в затвердженій програмі дій.

— Чи задоволені ви як депутат комунікацією уряду з парламентом?

— Від кожної комунікації мають бути результати. Прем’єр-міністр і міністри спілкуються з депутатами, але чи виконують вони доручення Верховної Ради та чи дійсно у нас уряд підзвітний парламенту? Ні, в першу чергу виконуються вказівки Банкової.

Хоча заради правди скажу, що є в уряді міністри які добре працюють з парламентом і, вважаю, гарно виконують свою роботу. На жаль, не можу сказати це про прем’єр-міністра.

— Але чому тоді такий прем’єр може влаштовувати нинішню владу, Офіс президента? Бо зараз ми можемо чути, що ні Зеленський, ні голова його Офісу зараз не хочуть змінювати Шмигаля

— Шмигаль — ручний, зрозумілий. Він без амбіцій, коли потрібно — може зупинитись, коли потрібно — може чогось не робити. Але чи потрібен такий прем’єр країні? Думаю, ні. Країні потрібен прем’єр-лідер, який згідно з тією соціально-економічної політики, яку він затвердив перед парламентом, буде активно впроваджувати нові ідеї, нові реформи, буде брати якісні кадри до команди. Сьогодні цього не відбувається.

— Ви сказали, що є деякі міністри, які ефективно виконують свої функції. Чи, на вашу думку, ці міністри можуть мати якусь індульгенцію від звільнень?

— Так, є міністри, які намагаються реально щось робити. Наприклад, міністр сільського господарства Роман Лещенко. Він намагається відродити міністерство АПК, яке було ліквідовано і зруйновано урядом Гончарука, намагається відновити 1% від ВВП державної підтримки, єдиний з усіх попередніх міністрів зайнявся меліорацією на посушливих територіях. Це стратегічно важливий напрямок і я знаю, що він проводить певні перемовини в інших країнах по залученню інвестицій в ці сектори. Мені подобається, наприклад, міністр фінансів Сергій Марченко. На жаль, його політичної ваги не вистачає, щоб довести домовленості з Міжнародним валютним фондом до логічного розвитку. Але він чітко і зрозуміло працює, в тому числі й з парламентом. При цьому я розумію, що ті служби, які знаходяться під міністром фінансів – митниця, ДФС і інші – призначаються за домовленістю з ОП. Йому важко ними управляти, хоча це фактично його сфера діяльності. Також ефективним є міністр регіонального розвитку Олексій Чернишов. Теж багато чую про проекти, про зміни до законів, про ліквідацію ДАБІ. Мені здається, що в нього виходить ламати цю корупційну «кормушку». Ніхто не зміг цього зробити до нього.

Візит в США

— Нещодавно відбувся візит Зеленського до США, незадовго до цього ви також були в Америці, де зустрічались з різними політиками та чиновниками. Як ви можете оцінити візит українського президента з точки зору домовленостей, які були досягнуті?

— Я був у Сполучених Штатах, зустрічався з великим американським бізнесом, зустрічався з інвестиційними фондами, з політиками, в тому числі й тими, які відповідають за Україну, і рівно через місяць в нашу країну приїхала велика американська корпорація — компанія «Indigo Agriculture Europe». Вони займаються підсиленням насіння для зміцнення від посухи, від хвороб, а також вуглецевим землеробством. Представники компанії зустрілись з керівництвом провідних холдингів, планують разом з IFC розпочати фінансування програм сільського господарства, які зорієнтовані на покращення кліматичних умов. Відбулась зустріч з Академією аграрних наук де було підписано меморандум. Компанія шукає партнерів, а українському бізнесу це може принести багато можливостей.

Я був з візитом у США на початку серпня, а на початку вересня до нас вже приїхала велика корпорація. Президент був в Америці на початку вересня. Ми подивимось, що буде на початку жовтня. Подивимось, як до нас будуть заходити американські інвестиції, використовуючи кредити експортно-імпортного банку.

Однією з головних перепон для заходження інвестицій в країну є фактично непрацюючі правоохоронна та судова системи. Інвестори вимагають, щоб їх кошти були захищені. Наведу приклад — навесні поточного року естонські інвестори торгово-розважального центру SkyMall були змушені ініціювати інвестиційний спір до держави Україна. Будівлю торгового центру намагаються відібрати! У листопаді Україна може отримати позов на 750 мільйонів доларів через інвест-конфлікт. Саме такий розмір понесених компанією Аrricano збитків. Скажіть, будь ласка, який інвестор, дивлячись на те, що в колеги забирають сотні мільйонів доларів інвестицій, буде заходити в Україну без будь-яких гарантій? Американці вивчають український ринок та шукають людей які могли допомогти їм розібратись в українських реаліях. Вони дивляться на те, як посадовці виконують свої зобов’язання. На жаль, скоріш за все багато речей, за які домовився президент, будуть виключно декларативними. На даний час я не бачу людей в президентській команді хто міг би реалізовувати все це на практиці. Робота по залученню інвестицій, розробці довгострокових планів взагалі не ведеться. Такі дії не принесуть користі Україні та українцям.

— Тобто ви чули від американців, що їм не вистачає якоїсь конкретної людини, яка була б відповідальною саме за цей сектор співпраці зі Сполученими Штатами?

— Ні. Я сказав, що потрібно бажання і потрібні люди. Питання у виконанні зобов’язань, які країна бере на себе та у стабільності законодавчої та податкової системи. На роки. Тоді буде передбачуваність і тоді, звичайно, будуть потрібні певні люди, які будуть допомагати займатись заведенням цих інвестицій в Україну. Не буде сидіти людина в Вашингтоні, і думати, як побудувати якийсь там "Університет майбутнього у Кривому Розі". Це я кажу про корпорацію DFC. Вони мають відкрите представництво, щоб підписати меморандум з міністерством фінансів і впроваджувати через свій офіс проєкти в Україні.

— Ви розповідали після візиту у Штати, що вели перемовини з американськими чиновниками та бізнесменами щодо інвестицій в альтернативну енергетику та сільське господарство. Можете розказати, які конкретно проекти обговорювали?

— Ми обговорили приїзд великої торговельної місії в Україну. Це компанії, які готові інвестувати сюди свої кошти. Ми порахували, що це 3 мільярди доларів. І є великі фонди, які готові проінвестувати як свої проєкти, так і ті, які є в наявності в українських бізнесменів.

Це і міжнародна фінансова корпорація (IFC) у партнерстві з федеральним міністерством фінансів Австрії, і каліфорнійський Templeton фонд, і англійський фонд Silverstone. Ми ставимо перед собою завдання організувати приїзд цієї місії та провести відповідні заходи. Такий приїзд точно надасть можливість знайти нових партнерів для обох сторін.

— Ви також писали, що деякі американські інвестиційні компанії зацікавлені в тому, щоб вийти на український ринок. Що це саме за інвестиційні компанії?

— Наприклад, зараз ми створюємо американо-українську платформу для розвитку альтернативних джерел енергії. Деякі фонди висловили бажання інвестувати в ці проєкти. Це біометан, це біогаз, це біомаса. Згаданий вище фонд сьогодні вже будує десять біомасових заводів в Болгарії. Я їх запросив до України, й в разі позитивних перемовин цілком можливо, що подібні проекти з’являться й у нас. Вдвічі зменшити імпорт газу завдяки біометану – реально. Загальний річний потенціал заміщення природного газу завдяки біометану в Україні складає 8 млрд кубометрів. Це дорівнює понад 50% річного обсягу імпорту природного газу та понад 25% його загального річного споживання. Для порівняння, за даними ТОВ «Оператора ГТС України» у 2020 році загальний річний обсяг споживання природного газу склав понад 28 млрд куб м, з яких імпорт – близько 50% від цього обсягу (15,9 млрд куб м.).

Потрібно використовувати всі можливості. Я вже не кажу про біоетанол — це теж переробка, і це частина тих доларів, які ми відправляємо в Росію за перероблену нафту або за бензин. Ми можемо залишити ці гроші в Україні у наших сільгосппереробників. Тому це стратегічні напрямки на яких ми маємо сконцентруватись.

Другу частину інтервʼю з нардепом Вадимом Івченком читайте за цим посиланням.