Обмеження по світлу будуть навіть без обстрілів, - нардеп про блекаут, майбутню зиму та ціни на електрику

Як захищена енергетична інфраструктура, які регіони знаходяться в зоні ризику і чи буде в будинках українців тепло

Україна поступово входить в режим холодів, і росіяни вже знову почали атакувати об’єкти енергетичної інфраструктури. Чи встигла наша держава підготуватись до проходження цього непростого періоду та як прості українці можуть забезпечити себе в умовах загрози відключень світла, "Телеграф" розпитав у народного депутата Сергія Нагорняка, члена парламентського Комітету з питань енергетики та житлово-комунальних послуг.

"Ракети робили менше шкоди, ніж дрони"

— У нас попереду непроста зима. Мабуть, ще гірша, ніж торік. Наскільки наша енергосистема, за вашою інформацією, готова до атак на об’єкти критичної інфраструктури? Чи є якийсь сценарій, який обговорюють в комітеті?

— Минулий рік був для нас не просто роком великого ризику. У нас був один повноцінний блекаут, коли вся енергосистема лягла. І це було зумовлено обстрілами підстанцій, які були біля Хмельницької атомної електростанції. Спрацювала автоматика на атомних електростанціях. Реактори були переведені в охолоджений стан. Тоді в нас відбувся блекаут по всій системі, тому що були великі перепади споживання, а генерація автоматично вимкнулася. Зараз енергетики розробили все таким чином, що під час повітряних атак Україна фактично ділиться на невеликі півострови енергосистеми. Це дає можливість балансувати. Якби навіть відбувалися аварійні відключення та блекаути, то вони були б у в певних регіонах, а не по всій країні.

Цьогоріч енергетики враховують досвід минулої зими. Ми розуміємо свої слабкі місця і сильні сторони. Зараз ведеться робота із захисту розподільчих підстанцій "Укренерго". Ця робота зараз в активній фазі. Вона мала за собою ряд компонентів. Спочатку готувалися проєктні рішення, потім вони узгоджувалися з Генеральним штабом, з Міноборони. Це проєкт, скажімо так, "укриттів" не всієї підстанції, а саме трансформаторів великої потужності. Це найбільш цінний компонент на підстанції, в який зазвичай цілив ворог. Цілив дуже влучно, саме дронами.

Для наших підстанцій ракети робили менше шкоди, ніж дрони. Ракета менш точна, тому вона часто не влучала чітко в ціль. Натомість дрони нам завдавали більше шкоди. Росіяни це добре знають, і вони, за нашою інформацією, готуються знову бити по підстанціях. Бити саме по трансформаторах великої потужності. Однак сьогодні ведуться роботи із захисту цих трансформаторів.

— Голова Агентства відновлення Мустафа Найєм днями заявив, що Україна захистила лише 1 з 22 основних енергооб’єктів, які можуть стати потенційними об’єктами ударів російських терористів. Чи можете це підтвердити або спростувати?

— Насправді підстанцій "Укренерго" більше ніж 100. І їх всі потрібно захистити. Фактично "Укренерго" розділили навпіл. Частину роботи з облаштування укриттів для підстанцій на себе взяло Державне агентство відновлення. А по частині підстанцій роботами займається безпосередньо "Укренерго".

І "Укренерго", і Агентство з відновлення залучили підрядників, які, маючи проєктні рішення, проводять роботи. Ці рішення в процесі можуть коригуватися, бо виникає багато нюансів.

Фактично в "Укренерго" розпочали свою частину робіт у вересні, а Державне агентство з відновлення — на місяць раніше, десь у серпні.

— Чим викликане таке зволікання?

— Наскільки я зрозумів, затримка була в проєктних інститутах. Ті, які робили ці проєкти та узгоджували їх з військовими. Це потрібно для того, аби зробити ці укриття ефективними, щоб вони все ж таки витримали дронові удари. Мова саме про маленькі підстанції, і про маленькі трансформатори. Щодо великих підстанцій — там складніші рішення. Зараз там будуються так звані саркофаги — такі бетонні гриби з великим шаром землі, що повністю все закривають.

І я так розумію, що ці всі речі проходили узгодження та експертизи саме через Міністерство оборони та Генеральний штаб ЗСУ. Зазвичай проєктанти так і працюють. Нам, звісно, хотілося б, щоб до 1 вересня все вже було готове. На жаль, воно ще будується.

Окрім цього, там працюють і "Укренерго", і те саме Держагентство — захищають трансформатори габіонами. Поки що тимчасово. Як я розумію, нині йде робота із Генеральним штабом для того, аби в районній підстанції були мобільні групи та вогнева підтримка, які будуть захищати ці об’єкти від дронів.

І "Укренерго", і Генеральний штаб добре розуміють ризики, які несе за собою зима. І будуть намагатися зробити все, щоб ті дрони не потрапили в підстанцію.

"Планові обмеження будуть вже у листопаді"

— Чого конкретно чекати українцям в контексті відключень світла та майбутніх блекаутів?

— Ви знаєте, навіть якщо не буде жодного обстрілу ракетами та дронами, з великою ймовірністю у нас будуть обмеження. Можу припустити, що планові обмеження будуть вже у листопаді…

— Через низьку генерацію?

— Так, через дефіцит генерації. Завдяки тому, що сьогодні залишається сонячна погода, нас рятують сонячні панелі. Сонячні електростанції дають генерацію, і нам це дає можливість не тільки забезпечувати себе, а навіть в денні години експортувати електроенергію в Європу. В нічний час теж, внаслідок того, що ми мало споживаємо, у нас є деякий профіцит.

Однак з великою ймовірністю з середини листопада у нас буде дефіцит електрики. І навіть бажаним імпортом ми його не перекриємо. Я можу прогнозувати, що будуть планові відключення. Це навіть за умови відсутності обстрілів. Якщо будуть обстріли, то тим паче. Обстріли ми очікуємо по балансуючих потужностях.

Якщо обстрілюватимуть підстанції "Укренерго" і енергетики не будуть швидко встигати їх лагодити, то існує навіть ймовірність локальних блекаутів. Я думаю, що мова буде саме про локальні блекаути, регіональні відключення там, де будуть прильоти.

Вже є розуміння, як намагатися вберегти всю загальну українську енергосистему від загального блекауту. Але локальні можуть бути, і з великою ймовірністю потрібно до цього готуватися.

— Чи є прорахунки, які регіони можуть бути потенційно вразливі з точки зору дефіциту?

— Найбільше прифронтові регіони — Херсонщина, Миколаївщина, Харківщина. І тут мова навіть не скільки про близькість до фронту, а про відсутність у великих містах своєї генерації.

Наприклад, ми пам’ятаємо минулий рік в Одесі, коли місто досить довго було без світла. З великою ймовірністю ворог буде намагатися в цьому році повторити свої тогорічні "досягнення".

— Нещодавно президент наголошував: аби захистити інфраструктуру Одеси, потрібні додаткові системи ППО, у тому числі Patriot.

— Так, тут мова про те, що місто Одеса фактично не має своєї генерації. Воно живиться за рахунок Південноукраїнської АЕС, також Ладижинської теплоелектростанції. Загалом транспортування цієї електроенергії відбувається через три підстанції. Минулого року ворог на цих трьох підстанціях знищив 8 чи 9 трансформаторів. І фактично електроенергія була, але не було можливості її доставити. Тому регіонально кожне місто має свої ризики.

— Якщо ми говоримо про час блекауту, то мова йде про дні чи про тижні?

— Складно зараз давати якісь прогнози. Тут все індивідуально і буде залежати від різних чинників. Наприклад, якщо повернутися до минулого року, місто Умань було без світла більше ніж два тижні. Причина в тому, що на Кіровоградщині підстанція, в яку цілив ворог, живить якраз той регіон. Там інфраструктура була побудована так, що місто Умань не можна було інакше під'єднати. Хоча ми з енергетиками робили деякі маніпуляції для того, щоб хоча на кілька годин якось подавати напругу на критичну інфраструктуру. У ворога є карта всіх наших енергомереж. Вони будувалися ще за тих часів, і росіяни володіють цією інформацією, знають, де який трансформатор стоїть, де яка підстанція живить місто. До планування ракетних обстрілів нашої енергоінфраструктури вони залучають своїх енергетиків. Тому росіяни дуже добре володіють інформацією, куди вони б'ють.

"Не бачу жодних причин для виїзду з України"

— Що можете порекомендувати простим українцям в плані прийдешньої зими? Хтось каже готувати генератори, хтось рекомендує купувати зарядні станції. А хтось каже, що краще виїжджати з України на якийсь час.

— Я не бачу жодних причин для виїзду з України. Українці вже пережили далеко не просту зиму. І я думаю, що в першу чергу психологічно і морально ми вже знаємо, що таке блекаут. В Україні люди різного віку, від дітей до пенсіонерів, мають знання про генератори та способи їх заправки. І як бути 6 годин чи 2-3 доби без світла.

Зрозуміло, треба мати якийсь план Б та підготувати свої домівки. У міського населення у квартирах тепло точно має бути. Може бути відсутність електроенергії, але це не стосується теплопостачання. Тому що критична інфраструктура заживлена генераторами великої потужності. Я думаю, що саме по теплу можна менше переживати, а більші ризики саме щодо електропостачання.

— Джерела в розвідці говорять про підготовку ударів по критичній інфраструктурі — вода, каналізація і все інше. Чи говорять про це в парламентському комітеті?

— Зрозуміло, що росіяни будуть робити все можливе для того, щоб спричинити нам якісь нові проблеми з критичною інфраструктурою. Я впевнений, що цей їхній сценарій провалиться. Сьогодні ми вже навчилися збивати дрони. Станом на цю зиму ми маємо краще ППО, ніж торік. У нас не тільки потужніше ППО, у нас наші військові з протиповітряної оборони мають вже шалений досвід зі збиття ракет і дронів.

Кожна громада сьогодні має у своєму складі територіальну оборону і виїзні групи, які працюють по шахедах. Багато українців донатять на різні антидронові речі. Тому я думаю, що того сценарію, який росіяни собі планують, його не буде. Зрозуміло, що якщо родина має можливість придбати генератор, то це краще зробити. Або якщо залишився з минулого року, то хоча б його перевірити — провести технічне обслуговування, замінити масла і мати в запасі паливо. Якщо є можливість зробити додаткове утеплення, то це теж треба зробити. Але критично чогось такого, чого ми не переживемо, точно не буде.

— Ситуація з прайс-кепами на електрику. Влітку великі представники промисловості говорили про можливість зупинки, якщо ці прайс-кепи не будуть переглянуті. ДТЕК же наполягав, що гроші йдуть на підготовку до опалювального сезону. Яка зараз ситуація? Очевидно, що підвищення цін впливає на конкурентоспроможність, зокрема для того, щоб конкурувати з європейцями чи на інших ринках. Чи будуть прайс-кепи переглянуті найближчим часом або залишаться такими ж до кінця опалювального сезону?

— Я думаю, що до кінця опалювального сезону залишаться на цьому рівні. Знову ж таки, сьогодні при цих прайс-кепах теплова енергетика вперше за останні роки не збиткова, попри високі ціни на вугілля. Вона не збиткова, вона приносить прибуток, і цей прибуток фактично дає і приватним генераціям, і державним генераціям можливість закумулювати якісь ресурси для того, аби відновитись.

На жаль, принципи наших партнерів такі — вони не дають грошей на відновлення теплової генерації. Зрозуміло, що вони за зелену енергетику, вони дають гроші на відновлення підстанцій "Укренерго", вони дають "Укргідроенерго". Там, де зелена енергетика. Але не дають жодної копійки на теплові електростанції. А по теплових електростанціях у нас точно такі ж прильоти були. Їх навіть більше йшло, ніж в "Укргідроенерго". Натомість європейці не мають можливості давати саме на підтримку вугільної галузі. Тому ми маємо розуміти, що десь цей ресурс ми маємо брати, і приватна генерація, і державна повинні зараз з чогось відновлюватися.

— Тобто в нинішніх ситуаціях ці граничні ціни ми залишаємо?

— З великою ймовірністю, так. Я говорю про те, щоб наша генерація могла використовувати наші надлишкові виробничі потужності для експорту в ті моменти, коли у нас є надлишок генерації. І в ті ранкові та вечірні години, коли у нас буде недостатньо виробництва, щоб європейським компаніям було вигідно імпортувати сюди свою продукцію. Нам важливо витримати цей баланс для того, щоб ми могли шляхом імпорту електроенергії пережити зиму.

— Якщо говорити про синхронізацію енергосистем України та ЄС, то вона умовно вимушено вже відбулась. Наскільки наше законодавство готове до інтеграції та що потрібно для завершення процесу? В тому числі в питанні експорту та імпорту.

— По законодавчому процесу ми ухвалили всі необхідні закони, які потрібні були для синхронізації наших енергосистем. В цьому точно затримки ніякої немає. Єдине, що нам потрібно, розбудовувати інфраструктуру з Європейським союзом, щоб у нас було більше шляхів, по яких ми могли б і експортувати, і імпортувати.

Ми маємо розуміти, що Європейський союз декларує наміри про свої бажання, щоб ми приєдналися не тільки в загальноєвропейську енергосистему, але і приєдналися до Європейського союзу. Хоча в той самий час кожна європейська країна лобіює інтереси своїх виробників та своїх трейдерів.

Тому вихід на ринок Євросоюзу як з електроенергією, так і з іншою продукцією, є надто складним. І ми теж повинні бути такими ж активними лобістами наших виробників і електроенергії. Це вже робота наших дипломатів та міністрів.

Це складна робота. Ми бачимо, наскільки непроста ситуація виникла по нашому збіжжю із поляками. Попри те, що вони допомагали нам з перших днів повномасштабного вторгнення, вони активно захищають свої ринки. Водночас поляки в першу чергу дотримуються своїх інтересів. Мова вже йде не просто про продаж в Польщі, а про транзит через Польщу. Та ж сама історія з електроенергію.

— Верховна Рада в першому читанні ухвалила закон про ПЕП та інші законодавчі історії для старту переговорів про членство в ЄС. В інтерв'ю з віцеспікеркою Оленою Кондратюк ми говорили про те, що за 5 років Україна може стати членом ЄС. Як, за вашою оцінкою, може йти цей процес? Ми розуміємо, що він все-таки глобально ще не почався. Тобто зараз це тільки якісь підготовчі роботи.

– Я думаю, що ці процеси будуть десь паралельно йти з нашими успіхами на фронті. Маю на увазі наш шлях до Євросоюзу. Тому що, зрозуміло, кожен успіх на фронті буде наближати нас не тільки до нашої перемоги, а й до вступу в Євросоюз.

Всі перемоги мають "багато батьків", і всі захочуть до неї долучитися. І мати членом Євросоюзу країну, яка перемогла другу армію світу, дорогого вартує для самого ЄС. Все ж таки не потрібно недооцінювати нашого супротивника, попри різні меми та суспільний тренд. Ми розуміємо, з ким ми маємо справу. Це величезний монстр, якого нам потрібно перемогти.

Тож, я думаю, що ці процеси будуть іти паралельно. Окрім того, Європейський союз, користуючись нашим великим бажанням приєднатися до нього, хоче аби Україна туди прийшла максимально чистою, максимально прозорою та максимально здоровою. Тобто щоб ми пролікували всі наші захворювання, які є в нашій державі. Це з їхнього боку нормальна практика і нормальне бажання. І я думаю, що це піде на користь і нашій країні. Те саме завершення судової реформи, антикорупційна реформа тощо. Хоча, я думаю, що від українського парламенту вже нема сенсу вимагати ще щось по антикорупційних органах. Тому що всі органи, які були там створені, вони існують, вони працюють.

Складно сказати, скільки саме потрібно часу, щоб ми стали членами ЄС — рік, два чи п'ять. Все буде залежати від різних аспектів. І, повторюсь ще раз, відбуватиметься паралельно з нашою перемогою. Так само як і вступ до НАТО. Мені здається, що ці процеси будуть йти паралельно.

Читайте також другу частину інтерв'ю: "Кіоски чи кав'ярні економіку не піднімуть", — нардеп про тиск на бізнес, податки та вибори