Рятівна синергія бізнесу та держави: що врятує економіку України 2023 року

Економічне відродження держави потребуватиме чимало часу та ресурсів.

Переоцінити негативний вплив російської агресії на економіку нашої держави дуже складно. Внаслідок бойових дій по всій території країни було фізично знищено тисячі підприємств, заводів та логістичних центрів. Частина з вцілілих об'єктів потрапила під контроль окупаційних військ рф, решта не має можливості повноцінно працювати через нестабільне електропостачання, що призвело до різкого зменшення експорту вітчизняних товарів.

З 24 лютого за кордон виїхали 14,7 млн громадян, але в країні фіксується зростання безробіття. Та, попри різке зниження рівня життя, українці продовжують боротьбу з окупантами на усіх фронтах і долають нові виклики війни.

"Телеграф" звернувся до експертів у сфері економіки, аби з'ясувати, чого чекати пересічним громадянам і представникам бізнесу 2023 року, і що допоможе нашій країні розпочати економічне відновлення.

Ситуація складна, але не безвихідна

За прогнозами Міжнародного валютного фонду, зниження ВВП України по завершенні IV кварталу 2022 року становитиме 40,5%, а у I кварталі нового року – становитиме 34,5%. Такий прогноз аналітики фонду зробили з огляду на уповільнення збору врожаю через негоду, обмеження логістики й оборотного капіталу, а також терор енергетичної інфраструктури, пише Інтерфакс-Україна.

Однак, на думку експертів, вже починаючи з II кварталу 2023 року, ситуація в економіці покращиться – ВВП зросте на 6%, у III кварталі – на 11,9%, а у IV – на 21%. Таким чином, 2023 року зростання ВВП становитиме 1%, що відповідає 68% від показника до початку повномасштабної війни.

За словами заступника голови Офісу президента Ростислава Шурми, вагомого негативного впливу на динаміку економічних показників завдала енергетична криза на тлі терористичних атак з боку рф. Через зупинку роботи заводів і підприємств падіння реального виробництва в четвертому кварталі 2022 року сягає від 50% до 90%, в залежності від регіону, схеми підключення та критичності підприємства для економіки, пише РБК-Україна.

З огляду на падіння темпів і обсягів виробництва, очікувано знизився й експорт українських товарів. 2022 року держава експортувала продукції на 36,9 млрд дол, що на 67,7% менше від показників січня-жовтня 2021 року. Найбільше товарів у України закупила Польща (15,4%) і Китай (5,3%). Також серед лідерів Італія, Індія та Єгипет.

Найбільше вдалося заробити від продажу аграрної продукції: кукурудзи та соняшникової олії —12,9% (4,7 млрд дол.) та 12,1% (4,4 млрд дол.) відповідно. На третьому місці — залізна руда та концентрати з 7,5% (2,7 млрд дол.). Далі за обсягами експортних поставок йде продукція АПК: пшениця і насіння ріпаку. Також у лідерах з продажу кабелі та ізольовані проводи, напівфабрикати з вуглецевої сталі, йдеться у звіті R&D центр YouControl.

Водночас, у ситуації з експортом спостерігаються і позитивні зміни. Наприкінці 2022 року істотно збільшилась частка постачання до Румунії, Угорщини, Словаччини, Болгарії та Молдови. Враховуючи географічну близькість наших держав, доправляти вітчизняні товари до них вдається наземними магістралями прикордонних регіонів Закарпаття, Буковини та Одещини. Також постійними покупцями українських товарів лишаються Туреччина, Німеччина, Нідерланди, Іспанія та Чехія.

За словами заслуженого економіста України Олексія Плотнікова, поки ворог продовжує знищувати нашу енергетичну та критичну інфраструктуру, робити прогнози щодо економічної ситуації в країні вкрай складно. Адже щодня держава ризикує втратити провідні підприємства – фізично, через влучання ракети, або технічно, через відсутність стабільного електропостачання.

"Водночас, якщо у прогнозах Кабміну передбачено бодай якесь зростання рівня ВВП, це свідчить про те, що найбільше падіння економіки вже позаду. Звісно, очікувати зупинки інфляції, скорочення безробіття та збільшення заробітних плат поки що не варто. Попри те, що масовий відтік громадян за кордон зупинився, відновити активність бізнесу та темпи виробництва наразі об'єктивно неможливо. Експорт сільськогосподарської продукції зберігається, але супроводжується значними обмеженнями і в логістиці, і у напрямках поставок. Тому говорити про повернення до довоєнних показників поки що не доводиться", — пояснює експерт в коментарі "Телеграфу".

Взаємопідтримка бізнесу та держави

Протягом останніх трьох років малий та середній бізнес в Україні зазнав чимало потрясінь. Ледь оговтавшись від локдаунів на тлі пандемії, підприємці зіткнулися з роботою в умовах воєнного стану.

За результатами дослідження, проведеного наприкінці літа 2022 року Європейською Бізнес Асоціацією, 27% опитаних підприємців оцінюють втрати в суму до 10 000 дол., 28% – в діапазоні 10 000-50 000 дол., ще 13% – в діапазоні 50 000-100 000 дол., а 20% – понад 100 000 дол.. При цьому 22% повідомили про збитки майну чи активам безпосередньо внаслідок бойових дій. Про відсутність втрат заявили лише 5% українських підприємців.

У п’ятницю, 23 грудня, з метою підтримки малого та середнього бізнесу Кабмін ухвалив рішення про виділення додаткових 400 млн грн на надання грантів підприємцям у рамках програми "єРобота", повідомив прем'єр Денис Шмигаль. Загалом у рамках урядової програми було виділено грантів на суму 1,8 млрд грн, а вже з наступного року до процесу планують залучати приватних партнерів.

За словами Шмигаля, кошти підуть на розвиток садівництва, облаштування теплиць і мікрогранти для створення або розвитку власної справи, що сприятиме появі нових робочих місць.

Також 2023 року в Україні продовжить діяти державна програма "Доступні кредити 5-7-9%", що вже має великий попит серед бізнесу, адже спрямована на здешевлення кредитування. В рамках програми підприємці можуть отримати кредит на суму до 50 млн грн зі строком виплати до 5 років на розвиток діючого або запуск новоствореного бізнесу.

Допомогти українцям у придбанні житла та опосередковано стимулювати розвиток будівельної галузі уряд планує завдяки продовженню дії іпотечної програми "Є оселя". За її умовами, військові, вчителі, лікарі та вчені можуть отримати кредит на купівлю квартири зі строком виплати у 20 років та ставкою 3% річних. Для решти українців, котрі потребують покращення житлових умов, іпотека зі ставкою 7% річних почне діяти з 2023 року.

За словами голови комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики Данила Гетманцева, уряд робить усе можливе, аби підтримати українських підприємців у цей складний час, адже активна робота бізнесу грає важливу роль у відновленні економіки.

"Ми не плануємо ані підвищення, ані зниження податків у 2023 році. Єдиною принциповою зміною у сфері оподаткування стане скасування двохвідсоткової системи, яка була введена на початку війни. Але слід розуміти, що утримання ситуації є складним процесом, адже зараз ми витрачаємо на оборону і безпеку все, що отримуємо за рахунок податків. Держава дуже обмежена в коштах. Це той ресурс, якого нам постійно не вистачає", — зазначив Данило Гетманцев в коментарі "Телеграфу".

Очікувати активного відновлення економіки не слід аж до повного завершення війни, вважає експерт у галузі фінансів Олексій Плотніков.

"Економіка може почати відновлюватися, коли зупиниться руйнація інфраструктури та стабілізується ситуація на фронті. Також нам знадобляться потужні інвестиції від міжнародних партнерів. Сьогодні 50% бюджету України складають іноземні гроші, тому надходження з-за меж країни – це дуже важливо, вагомо і перспективно", — зазначив економіст.