Схоже на саботаж: податки по-новому від Гетманцева та Шурми остаточно заплутали бізнес

Експерти розповіли "Телеграфу", чим загрожує підвищення податків і яка система оподаткування потрібна Україні

Заступник голови ОП Ростислав Шурма та голова податкового комітету Ради Данило Гетманцев майже одночасно презентували свої версії глобальних податкових змін. Але проблема в тому, що напрямок цих змін — діаметрально протилежний.

Але все по порядку.

Заступник керівника Офісу президента Ростислав Шурма презентував на конференції Ukrainian Tax Reform And Anti-corruption Summit податкову реформу 10-10-10 з аргументом, до якого важко апелювати: "Зниження податкового тиску на український бізнес, який героїчно зберігає робочі місця під час війни, є ефективною стратегією для збереження української економіки під час війни та на найближчі роки відновлення країни". Зокрема, Ростислав Шурма пропонує єдину ставку 10% для податку на прибуток підприємств, податку на дохід фізичних осіб, а також для ПДВ.

Водночас голова комітету ВР з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев в ефірі телемарафону "Єдині новини" оголосив, що в Україні з липня 2023 року повернуть податки, які були до повномасштабної війни. Головний його аргумент також нібито є не менш переконливим: "В середньому на місяць держава збирає близько 80 млрд грн, а на війну витрачається майже 130 млрд грн. Міжнародні партнери не дають грошей на безпеку та оборону, тому їх необхідно збирати всередині країни".

Комітет Данила Гетманцева вже схвалив у першому читанні законопроєкт, який передбачає з 1 липня скасування єдиного податку 2% (але збереження всієї спрощеної системи), відновлення податкових перевірок, а також обов’язкове використання РРО малим та середнім бізнесом.

Чого хоче МВФ?

Ще один важливий аргумент Данила Гетманцева — посилання на МВФ, який не надаватиме фінансової допомоги Україні у разі зниження податків. Втім, у Ростислава Шурми з цього приводу інша думка. Він повідомив "Бізнес Телеграфу" що домовитись з МВФ цілком реально.

"Безумовно, у МВФ є стандартна позиція стосовно фіскальної політики, але в останньому меморандумі у нас є домовленості, що ми спільно з МВФ розробляємо, створюємо і запроваджуємо податкову систему, — наголошує заступник керівника Офісу президента. — Цє є комплекс, це не тільки про податки".

За словами Ростислава Шурми, наразі ідентифіковано чотири напрямки законопроєктної роботи: податкова реформа, спрощення отримання дозвільної документації, перезавантаження правоохоронної та судової системи, а також доступ до фінансування.

З ними погоджується й ексчлен Ради НБУ Віталій Шапран.

"Нагадаю, що МВФ вимагає збалансування бюджету, а не підвищення податків", — каже Шапран.

Експерт вважає, що комітет Гетманцева ініціативою щодо підвищення податків порушує раніше дану обіцянку.

"При зниженні податкового тиску на початку війни було оголошено, що зниження відбулось на час війни, війна ще не завершилась, але ці добродії побігли міняти правила гри", — підкреслює банкір.

Крім етичної складової, тут є ще й економічна та безпекова, наголошує Шапран. За його словами, на початку агресії росіяни завдали ударів по українських базах з пальним, зокрема і з дизелем для ЗСУ. Причому били вони по базах, які мали наповнені сховища. А пізніше з’ясувалось, що задля проведення оподаткування кожна база мала у сховищах індикатори наповненості резервуарів для зберігання. Простіше кажучи, кожна база фіксувала показники, скільки пального зберігає, щоб мати змогу платити податки. Можливо, ці дані стали якимось чином доступні ворогові й бази перетворилися в першочергові цілі для ракетних ударів.

Враховуючи це, повернення складних механізмів контролю створює безпекові ризики.

Щодо економічної складової у проблемі з підвищенням податків, то пан Шапран відзначив: коли бізнес не може перекласти податки на клієнтів або покупців, то завжди йде в тінь. Тобто просто перестає сплачувати податки. Таких прикладів більше, ніж достатньо – ігорний бізнес, стан справ на митниці тощо. Тому, на переконання експерта, Україні потрібна проста система оподаткування, яку буде легко перевіряти і яка не буде потребувати великої кількості бухгалтерів, податкових консультантів та юристів.

"Податкові ініціативи, які підтримує Гетманцев, я вважаю дурнуватими. Збільшення податкового навантаження на бізнес призведе до зростання цін, що буде стимулювати НБУ підтримувати високий рівень ставок. Тобто і податківці, і банкіри збільшать навантаження на реальний сектор економіки, який і так потерпає від зниження ділової активності під час війни", — говорить Віталій Шапран.

Усі в тінь!

Втім, зростання цін на пальне на 20% ще не означає, що всі харчові продукти чи промислові товари подорожчають на 20%. Від ринку пального інфляція передається в інші сегменти, але меншими темпами. Тобто чим більше в структурі собівартості товарів чи послуг займає ціна на пальне, тим більший вплив на ціну цих товарів та послуг матиме здорожчання бензину та дизелю.

Наприклад, ціни на послуги таксі можуть зрости майже пропорційно пальному, а ось на ювелірні прикраси суттєвого впливу може і не бути.

В цілому, за прогнозами опитаних "Бізнес Телеграфом" експертів, збільшення податкового тягаря для бізнесу додасть до інфляції ще 7-10%. Тобто якщо на початку року очікувалась інфляція 18-20%, то після підвищення податків прискорення до 25%, як мінімум. В галузях, де слабка конкуренція, весь податковий тягар, як правило перекинуть на кінцевого споживача.

"Мені здається, що нашу національну економіку втягують у пекельне коло кризи та зростання тіньового сектору, — говорить Віталій Шапран. — Тільки-но в нас збільшились безготівкові розрахунки завдяки зміщенню виплат зарплат до офіційного сектора (завдяки виплатам військовим), тільки-но почав малюватись позитивний тренд співвідношення грошових агрегатів М0/М1. І тут ми знову підвищуємо податки та заганяємо бізнес в тінь, а потім волаємо про те, що до бюджету надійшло не так багато, як розраховували, і отримуємо високу інфляцію. А потім, звісно, скаржимось на зростання цін і високі кредитні ставки. Знаючи проблему зсередини, можу сказати, що тут мова йде не просто про надлишкову незалежність монетарної та фіскальної влади, йдеться про саботаж, ціна якого – слабка економіка у 2023 році та зростання тіньового сектору".