МВФ обіцяє Україні грандіозний кредит, але є й погані новини

Рада директорів Міжнародного валютного фонду (МВФ) у п’ятницю, 31 березня, розгляне запит України про відкриття нового розширеного фінансування EFF на чотири роки. Йдеться про суму 15,6 млрд доларів.

"Телеграф" разом з експертами розбирався, чи є це рішення історичним, добре це чи погано, що МВФ спеціально змінив правила кредитування для даної програми, які є позитив та негатив, а також – чи варта гра свічок, враховуючи, що однією з умов надання даної допомоги є повернення довоєнної системи оподаткування.

Шум з приводу майбутньої угоди з МВФ почався ще з початку року, коли Кабмін анонсував, що з 1 липня планується скасувати 2% податок, який було введено як альтернативу загальній системі оподаткування. Крім того, влада повідомила, що має намір повернути документальні перевірки для представників бізнесу, які працюють на територіях, де не йдуть бойові дії.

Це спричинило праведне обурення представників бізнесу, але процес пішов.

Головний редактор Ukraine Economic Outlook (незалежна група економічного прогнозування), старший економіст Ukraine Economic Outlook, викладач курсу макроекономіки "Бізнес-школи МІМ-Київ" Михайло Кухар на своїй сторінці у Facebook зазначав, що з 15,6 млрд ми отримаємо, по суті, лише чотири. Тому що решту коштів доведеться віддавати у вигляді виплат за колишніми кредитами МВФ. Він також критикував те, що Україні, яка стікає кров’ю, захищаючи себе та Європу, дали значно менше коштів, ніж ми просили. Та ще й висунули список вимог, серед яких – не знижувати податки, що, по суті, перекреслює плани лібералізації економіки та податкової реформи в Україні.

Не в захваті від нової програми з МВФ й голова Українського аналітичного центру, економіст Олександр Охріменко.

За його словами, нічого історичного в цій угоді немає.

"Швидше, за традицією намагаються надати їй якогось помпезного значення. За великим рахунком, це п’ята програма (якщо рахувати з 2014 року). Була у нас вже програма розширеного фінансування, був stand by (SBA – покрокове виділення фінансів, залежно від виконання взятих на себе країною зобов’язань), чого тільки не було. Періодично одні програми заміняли іншими, — нагадує експерт. — Швидше за все, обіцяні 15,6 млрд доларів нам не дадуть. Є у МВФ така звичка. Обіцяють одну цифру, а на практиці дають нормально лише перший транш, потім щось починає збоїти. Думаю, в результаті ми отримаємо лише 2-3 мільярди. І ті ніяк не допоможуть нашій економіці. Такі транші можна використовувати виключно для збільшення золотовалютних резервів (ЗВР)".

Утім, зазначає Олександр Охріменко, у нашому Мінфіні запевняють, що цього разу можна буде використати одержані кошти для покриття дефіциту держбюджету.

"Але уточнюють, що – якщо дозволить МВФ. А я поки що про такий дозвіл не чув. Натомість МВФ пропонує нам збільшити доходну частину бюджету за рахунок збільшення податків. Про це відкрито говорить голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев, відомий своїми ініціативами, спрямованими на максимальне зарегулювання та оподаткування представників бізнес-сфери. Окрім того, нас у цій новій угоді з МВФ підштовхують піднімати тарифи на житлово-комунальні послуги, вирішити проблему з боргами за них. І це у воєнний час. Як завжди, даючи нам гроші, МВФ дає і певні рекомендації. Які доведеться виконувати", – наголошує експерт.

На його думку, плюс такої угоди в тому, що такі кредити мають певний моральний характер. Демонструють, що міжнародні фінансові структури нам довіряють. І це може зміцнити гривню. А мінус – що кредити доведеться віддавати, рекомендації виконувати, а також, що такі транші – це зовсім не про інвестиції.

Голова Директорату Асоціації франчайзингу України, віцепрезидент Асоціації інвесторів в Україні, учасник територіальної оборони Андрій Кривонос намагався зосередитись на позитиві.

"Нещодавно Національний банк України отримав нагороду як найкращий центральний банк у світі. Це визнання не лише роботи банкірів у НБУ, всій фінансовій системі, а й держави загалом. На тлі війни фінансова система впоралася з викликами, і рішення про виділення нових коштів – це майже технічне питання", – вважає експерт.

За його словами, все більше інституцій у світі починає розуміти, що підтримка України сьогодні – це мирне майбутнє для всіх завтра. Тому, пояснює він, дедалі більше застосовують інструменти для підтримки України.

"Особливо після того, як керівники тих чи інших структур, тих чи інших країн відвідають деокуповані території України, – наголосив Андрій Кривонос. – Так, директор МВФ Кристаліна Георгієва, побувавши 20 лютого у Києві та області (в той же день, що й президент США Джо Байден), "надихнулась" тим, що творить русьня, – і, гадаю, перенесла свій настрій на інших членів Ради директорів МВФ, тому нова програма Фонду для України може бути запроваджена швидше. І метою її стає не лише отримання нами певних коштів, а й демонстрація підтримки України з боку МВФ".